Давньоруське сказання про бєлгородському киселях є частиною літопису тимчасових років. Дана літопис є історичний документ, де відображені події, що відбуваються в Київській Русі. Якщо познайомитися з вмістом сказання про бєлгородському киселі, то ви зрозумієте, що мова йде про події глибокої давнини, коли ще Київська Русь піддавалася постійним набігам, в тому числі і набігів печенігів, які періодично нападали на міста, грабували їх, вбивали людей.
Повість тимчасових років Сказання про бєлгородському киселях
Повість тимчасових років і її сказання про бєлгородському киселях відправляє нас у далеке минуле, коли київським князем був Володимир. У той час печеніги, дізнавшись про відсутність князя в місті, вирішили взяти нападом Білгород, але не вийшло, тому вони вирішили осадити Білгород, з якого нікого не випускали і куди нікого не впускали. Так проходили дні, в місті почався голод, люди стали впадати у відчай і вже були готові здатися. На віче вже вирішили, що краще пожертвувати життями небагатьох, ніж всім померти з голоду. Але тут зголосився старий, який запропонував печенігів обхитрити, а так як втрачати було нічого, на зборах народ погодився ризикнути.
Знайомлячись з сказанням про бєлгородському киселі і читаючи його далі, розуміємо, в чому суть. Так, за порадою старого, всі жителі знайшли у себе вдома залишки зерна, висівок, вівса, з яких потім зробили бовтанку. Цю бовтанку в діжці опустили у виритий колодязь, а в другій колодязь помістили діжку з ситою, що була приготовлена із знайденого меду. Коли все було готове, були запрошені печеніги, які подумали, що жителі міста ось-ось здадуться. Ось тільки городяни здаватися не збиралися, мало того, вони загарбникам сказали, що і десять років протриматися. А то й більше, адже навіть земля на їх стороні і годує їх кожен день. З цими словами вони підвели загарбників до криниць, набрали підготовленої суміші і зварили кисіль, яким нагодували і печенігів, і жителів міста. Такого печеніги не очікували, і, вирішивши, що таким чином вони не перестоят російський народ, пішли вороги, звільнивши місто.
Якщо говорити про сказанні про бєлгородському киселі і відповідати на питання: «Хто автор?», то тут все просто, адже перекази створювалися народом. Вони створювалися і передавалися з покоління в покоління, щоб показати, наскільки російський народ був кмітливим, розумним і мав завжди почуття патріотизму. Так героями оповіді про бєлгородському киселях є печеніги, російський народ і старець, який запропонував хитрий план.
Головна думка сказання про бєлгородському киселях полягає у вірі в краще, і навіть у складній ситуації ніколи не здаватися, а пробувати будь-якими способами, навіть хитрістю, отримати перемогу над супротивником.
На цій сторінці шукали :
- білгородський кисіль короткий зміст