Дуже цікавий твір Кому на Русі жити добре. Тільки днями я познайомилася з поемою і готова поділитися з її коротким змістом. Скорочений варіант твору Некрасова Кому на Русі жити добре, познайомить з сюжетом, що дозволить написати твір кому саме добре живеться на Русі.
Кому на Русі жити добре короткий зміст по главам
Отже, в першій частині роботи Некрасова Кому на Русі жити добре ми знайомимося з прологом. В пролозі ми зустрічаємо мужиків. Це сім осіб, які зустрілися на дорозі, а прийшли вони з різних сіл. Кожен з них має ім’я і має свою думку щодо того, кому на Русі живеться добре і далі селяни міркують. Роману здається, що добре жити поміщикам, Дем’ян бачить щастя в тому, щоб бути чиновником. Луці ж здається, що найкраще живеться попам. Пахом каже, що краще жити на Русі міністрам, а Брати Глибини стверджують, що чудово живеться купцям, ну а Пров каже, що найкраще себе почувають царі.
І ось в суперечці вони не помітили, як настала ніч. Вирішили ночувати в лісі, продовживши свій спір. Від їхніх криків всі звірі біжать, вилетів з гнізда і пташеня, якого зловив один з мужиків. Пташка мати просить віддати пташеня, виконавши у відповідь бажання кожного. Далі птах розповідає де знайти скатертину – самобранку. Сівши бенкетувати, вони вирішують не йти додому, поки не дадуть відповіді на питання, кому ж саме добре живеться.
Глава 1
Мужики зустрічають попа, якого запитують, як йому живеться і чи задоволений він життям. Поп відповів, що якщо щастя для них багатство й пошана, то це не про попов. Поп сьогодні не користується пошаною, доходи мізерні, адже дворяни і поміщики поїхали в столицю, а у простих смертних багато не взяти. При цьому попа викликають до себе у будь-який час року і в будь-яку погоду.
Глава 2
Мужики проходять кілька сільських поселень, але людей майже ніде не видно, адже всі вони на ярмарку. Туди й попрямували мужики. Там було дуже багато народу, і кожен чимось торгував. Багато крамниць, але і злачних місць, де можна напитися. Мужики зустріли старого, який пропив гроші, а внучці черевики купив. Веретенников, якого всі знають, як співака, купує черевики і дає їх дідові.
Розділ 3
Ярмарок закінчилася і всі ходять п’яні додому. Пішли і мужики, де по дорозі чути суперечки. Зустріли вони і Веретенникова, який говорить, що селяни багато п’ють, ось тільки ті говорять, що п’ють з горя, а горілка для них як віддушина. По дорозі зустрілася мужикам і жінка, у якої дуже ревнивий чоловік. Згадалися тут їм їх дружини, захотілося швидше знайти відповідь на питання кому живеться солодко на Русі і повернутися додому.
Глава 4
Мужики з допомогою скатертини – самобранки отримують відро горілки і пригощають всіх тих, хто доведе, що він щасливий. Кожен підходив і ділився своїм баченням щастя. Комусь наливали горілку, когось проганяли і тут мужики почули розповідь про писаре Ермиле Гирина, якого всі знали і навіть виручили, коли суддівські зажадали виплатити гроші за млин. Народ скинувся, але Ніну все повернув і ніколи чужого не привласнив. Один раз вигородив молодшого брата з рекрутів, після чого довго каявся, а потім пішов з посади бурмістра. Мужики вирішують знайти цього Ермилу, але по дорозі зустрічається їм пан.
Глава 5
Мужики розпитують поміщика Обол-Оболдуева, як того живеться. Тому жилося добре раніше, але не зараз, коли є землі, але немає селян. Сам же він працювати не може, може тільки гуляти і веселитися. За борги розпродано все майно. Мужики тільки співчувають і вирішують шукати щасливих серед бідних.
Частина друга
Йдучи по дорозі, бачать мужики поле, де йде сінокіс. Їм теж захотілося покосити, а далі вони бачать, як припливає до берега старий, що дає розпорядження, які тут же виконують. Як з’ясувалося, це князь Утятин, якого схопив удар, коли він дізнався, що кріпосного права немає. Боячись втратить спадщини, сини підмовили людей грати роль селян за винагороду, і ті і розігрували спектаклі. Один Агап не збирався приховувати і все розповів. Стався другий удар. Коли князь прийшов в себе, він наказав кріпосного покарати, того просять кричати в сараї, за що наливають вина. Агап вмирає, адже вино отруєне. Народ спостерігає, як князь снідає і ледве стримує сміх. Один не стримався й засміявся, його наказують висікти, але небайдужа жінка каже, що це син – дурник. Незабаром у князя третій удар і той помирає, однак щастя не прийшло, адже сини і селяни стали вести війну. Луки, як обіцяли Усятины, ніхто не отримав.
Частина третя
Щоб зрозуміти, хто щасливий, направляються мужики до селянці у сусіднє село, де процвітає голод і злодійство. Селянку знаходять, але вона не хоче розмовляти, адже потрібно працювати. Тоді мужики пропонують допомогу, а Мотря ділиться своїм життям.
Жилося їй чудово в батьківському домі. Вона розважалася і бід не знала і тут її батько видає заміж за Філіпа Корчагіна.
Тепер вона в хаті свекрухи. Там їй погано живеться, навіть одного разу побили. Там народжується дитина, проте жінку часто стали лаяти, і хоча зрідка батько свекра стає на її захист, краще жити не стає.
Сам старий доживає своє життя в світлиці. Побував він і на каторзі за вбивство німця, який не давав жітья мешканцям села. Старий часто розмовляв з Мотрею про своє життя, розповідаючи про богатырстве російською.
Далі вона розповідає, як свекор заборонив брати сина з собою в поле, він залишався зі старим, який заснув і прогледів дитини. Його з’їли свині. Жінка пізніше пробачила старого, сама ж сильно переживала смерть дитини. Були й інші діти у жінки. Одного з синів звинуватили в тому, що той не встежив вівцю і віддав її вовка. Мати взяла провину на себе і її покарали.
Далі вона розповідає про голодному рік. Тоді вона була вагітна, а її чоловіка зібралися забрати в солдати. Передбачаючи тяжкі часи, вона прямує до губернаторші і на зустрічі втрачає свідомість. Прокинувшись, вона зрозуміла, що народила. Її виходжує губернаторша, а також дає розпорядження звільнити чоловіка від служби. Селянка йде додому і постійно молиться за здоров’я губернаторші.
І тут вона підводить підсумки про те, що серед жінок вони не знайдуть щасливих, так як всі вони давно вже втратили ключ до щастя.
Частина четверта
З приводу смерті князя, Клим влаштовує гулянку в селі. Всі селяни зібралися погуляти на бенкеті, де сперечаються, як правильніше розпорядиться луками. Тут же на бенкеті співають пісні.
В одній з веселих пісень згадали про минулі часи, про старих порядках. Розповіли про слузі Якова і його племінника, якому сподобалася Аріша, от тільки вона подобалася і панові, тому він відправив Гришу в солдати, Яків спився, а коли той знову приступив до роботи, то повісився на очах у пана в лісі. Пан не може знайти дорогу з лісу і йому допомагає мисливець. Пізніше пан визнав свою провину і попросив його стратити. Далі співають інші пісні, де розповідають про різних життєвих ситуаціях.
Тут мужики завели суперечку про те, кому серед розбійників, селян поміщиків або краще жити і ми знайомимося з ще однією історією.
Затіяли розмова і про грешности, хто сї грішниці від і тут пішов розповідь про двох грішників. Кудеяр, що вбивав і грабував людей і пан Глухов, що був ласий до жінок і був п’яницею. Кудеярів повинен був спиляти дерево тим самим ножем, яким вбивав і тоді бог простив би його гріхи. Але в той момент проїжджав пан, якого і вбив Кудеярів, адже останній жорстоко вбивав мужиків. Тут же дерево падає і Кудеяра були прощені гріхи.
Пішов далі розмова про те, що найважче селянський гріх. Розповіли про те, як адміралу за його заслуги завітали вісім тисяч селянських душ. Той написав вільні всім і віддав скринька своєму слузі. Після смерті спадкоємець дошкуляв слугу і забрав у нього скриньку, спалюючи все. І тут всі погодилися з тим, що такий гріх найбільше.
Далі чоловіки побачили, як їхав солдатів в Петербург. Його просять заспівати пісні, і він заспівав про те, наскільки важка доля і як несправедливо зробили йому нарахування пенсії, вважаючи його кровоточиві рани незначними. Мужики скидаються по копійці і збирають солдату рубль.
Епілог
Тут твір підходить до кінця і ми знайомимося з епілогом, де син дяка навчається в семінарії. Він розумний, добрий, любить працювати, він чесний і любить складати вірші, мріючи поліпшити життя народу. Ось і зараз написав пісню під назвою Рать піднімається незліченна! Сила в ній позначиться незламна. І цієї пісні він хоче навчити всіх селян. Він співав і шкода, що мандрівники вже пішли далеко і не чули пісні хлопця, адже їм відразу стало б зрозуміло, що нарешті відшукали вони щасливої людини, і попрямували додому.
На цьому і завершується недописана автором поема.
На цій сторінці шукали :
- кому на русі жити добре
- кому на русі жити добре короткий зміст по главам