Короткий зміст: Чик і Пушкін (Іскандер)

Твір Іскандера “Чик і Пушкін” – це невеличке оповідання, що увійшов до збірки “Дитинство Чіка”. Завдяки твору “Чик і Пушкін” і його короткого змісту, ви зможете познайомитися не тільки з головним героєм твору “Чик і Пушкін”, але і зі змістом оповідання. Надалі знайомство з коротким змістом оповідання “Чик і Пушкін” дозволить зробити аналіз прочитаного і відповісти на запитання вчителя, тому пропонуємо нижче познайомитися з твором Іскандера.

Іскандер Чик і Пушкін

Ми переносимося в клас, де вчителька літератури читала «Капітанську дочку». Її можна було заслухатися і ці миті найбільше подобалися Чику. Хлопчик любив слухати, як читала вчителька, і він був вдячний всім однокласникам за те, що всі вони так само уважно слухали твір, даючи вслухатися в кожне слово, ловити кожний звук, який видавала вчителька, читаючи твір Пушкіна.

Слухаючи вчительку, Чик згадав свій перший клас. Тоді він довго не міг звикнути до шкільних правил і постійно голосно розмовляв із сусідами. Дійшло до того, що його вчителька Олександра Іванівна попросила вийти з класу. Він став збиратися, застібаючи портфель, який також хотів забрати, чим і розсмішив весь клас. Сміялася та вчителька, але Чик точно бачив, вона сміється не глузливо, її сміх був люблячим, а значить, вона його любила, як і інших. Кожен рік Чик бачив цю приємну і милу жінку, яка щодня ходить шкільними коридорами. Чик сьогодні ще не знав, що рівно через рік, замість Олександри Іванівни, буде новий учитель літератури – Акакій Македонович, нудний і не цікавий чоловік. Але, це буде через рік, і до цього далеко. Зараз по класу розливається люблячий голос вчительки Олександри Іванівни, яка для Чіка, що мати рідна була. Слухаючи твір, Чик виділив холопа Савельича, який віддано служив пану у творі. І, незважаючи на те, що скрізь і всюди кажуть, що холопство погано, Чіку полюбився цей герой.

У героя розповіді був кращий знайомий, який сидів неподалік і з яким Чик завжди переглядався, особливо, якщо має статися щось смішне. Причому хлопці заздалегідь здогадувалися, що зараз щось станеться, коли інші ще нічого не розуміли і займалися своїми справами. Це Чіку дуже подобалося. Звали його товариша Сівби. Він був хорошистом. Одягнений скромно, бідно, але завжди охайно. І його погляд завжди був напоготові. Весь час він вишукував щось смішне, щоб потім підморгнути і вказати Чику. Навіть на контрольних він примудрявся знайти щось смішне. Наприклад, учня, який так уважно списує зі шпаргалки, що ось-ось його розкусить вчителька.

Або ось, Сівби перший помітив жадібність нового хлопчика, який нещодавно прийшов до них у клас. Він був настільки жадібним, що раніше часу починав їсти свій хліб, щоб ні з ким не ділитися. Такої жадібності хлопці дуже дивувалися. Але не могли не стежити за ним і кожен день дивилися, як новачок крадькома з-під парти уплітає свої бутерброди.

А як-то Сівби помітив одну особливість математика. Як тільки він не в дусі, він постійно починав викликати до дошки одного і того ж учня, тому Сівби і Чик заздалегідь знали, якщо вчитель без настрою, то обов’язково прозвучить фраза: «Анциферов до дошки».

А розгадка була близька. І розгадав цю дивину той же Сівби. Виявляється дружина математика була в окулярах і коли він посвариться з дружиною, йому хочеться зганяти злість і тут під руку потрапляє Анциферов, який також носив окуляри.

Як-то Чик прийшов до Сівбі додому і вони пішли на схил, щоб нарвати трави для свині. В той день Сівби розповів стільки смішних історій про свою свиню, що Чик мало не скотився з гори. Виявляється свиня Севи знайшла собі друга в особі собаки. Вона настільки з нею подружилася, що готова була в будь-яку хвилину прийти на допомогу. Так свиня багато разів вдавалася і захищала собаку Севи, коли на неї напали бродячі пси. Свиня завжди ходила слідом за собакою, разом з нею вони і спали, що не дуже подобалося самому псу. Але що не зробиш заради такої відданості, доводиться терпіти.

Але ми повертаємося в клас, де і сьогодні хлопці, коли вчителька читала твір Пушкіна, перезиралися один з одним, особливо, коли вчителька починала читати про Савельиче, адже це означало, що холоп зараз знову щось придумає отаке.

Але ось в клас постукали, і увійшов чоловік. Вчителька припинила читання і сіла на першу парту, уважно слухаючи увійшов. Це був артист театру, який збирав дітей в дитячий театральний гурток. Артиста, та ще так близько, Чик бачить вперше. А між тим артист знову питав, хто б хотів записатися в гурток, хто в класі вміє читати вірші. Вчителька викликала Чіка.

Чик вийшов і прочитав улюблене вірш про революційні часи, де в кінці від кулі гине мати з дитиною. Він настільки гарно і емоційно його прочитав, що затьмарив своїм читанням всіх інших дітей. Артист раз у раз поглядав на Чіка, який давно вже повернувся за свою парту.

Продзвенів дзвінок.
Чіка артист Євген Дмитрович запросив на наступний день в піонерський клас для подальшого прослуховування. І ось цей день настав.
Чик з’явився в піонерський кабінет, де керівник театру пояснив мету. Потрібно було підготуватися до олімпіади. Було прийнято рішення ставити «Казку про попа і його працівника Балду».

Діти, яких вибрав артист на прослуховування, стали читати частину твору. Вони боялися, були невпевненими, тому артист говорив, що подумає над тим, які ролі їм дати, а одному хлопчикові і зовсім сказав, що той не підходить. Був цей хлопчик сільським і Чіку стало дуже шкода його після таких слів артиста. Чику ж віддали головну роль відразу ж.

Репетиції проходили два рази на тиждень. Незабаром Чик розуміє, що роль Балди не для нього, вже дуже нудною вона була, та й сама казка була не цікавою для Чіка. Та й щось не вдавалося до кінця розкритися в цьому образі Чику. А тим часом сільський хлопчик продовжував приходити і був на всіх репетиціях. Став таким собі завгоспом, який часто пригощав всіх фруктами з села. А якось і зовсім запропонував привезти артистові чачу. І тут Чик остаточно зрозумів, що Євген Дмитрович любив прикластися до чарки, особливо після того, як в подробицях розпитував хлопця про чачу.

Через якийсь час сільському хлопчику дають роль задніх ніг коня, де хлопчик під костюмом коні повинен був йти галопом. Цю роль хлопчик отримав, бо виявив себе краще того, кому було довірено раніше роль задніх ніг. Незабаром хлопчик з села незвично заіржав, що дуже сподобався артистові, як підсумок, дитині керівник театру віддає роль голови коня і передніх ніг. І тут Чик аж здивувався, наскільки пробивним може бути цей хлопчик.

А між тим репетиції тривали і Чик розумів, наскільки противна йому була роль Балди. Це призвело до того, що Чик перестав тренуватися вдома, тому і забув рядок на одній із репетицій. І всі почули, як голова коня, де сидів Жора, той самий сільський хлопчик, став підказувати текст. Євгену Дмитровичу це сподобалося, от тільки акцент сільський він був неприйнятний.

Як-то Чик грав у футбол з хлопцями і побачив, як біжить назустріч Жора. І тут Чик розуміє, що він поплутав дні і пропустив репетицію. У підсумку Євген Дмитрович віддає роль Балди Жорі, а сам чик отримує роль спочатку голови коня, а потім і зовсім йому дають роль задніх ніг. Від цього у Чіка з’являється образа.
А тут ще й тітці Чик розповів про театр і про його роль Балди, який є головним героєм.

І ось настав день прем’єри. Гра акторів була чудовою. Глядач був у захваті, сміялися всі. Одна лише тітонька була як сіра хмара і Чик чудово розумів, йому обов’язково дістанеться від неї вдома. Однак зігрівав його любить сміх вчительки Олександри Іванівни, і йому стало все одно, головне, що прем’єра вдалася.

Характеристика Чіка

Чик – це головний герой твору Іскандера. Добрий, розумний, веселий. Любив зі своїм другом уважно спостерігати за своїми однокласниками, помічаючи цікаві і смішні моменти. Це хлопчик, якому вдавалося дуже гарно читати вірші, за що його навіть запросили в театральний гурток, де дали роль героя. Правда, була у Чіка і негативна риса, наприклад, він був занадто самовпевненим, і це призвело до того, що він позбувся головній ролі. Хоча, якщо б Чик продовжив займатися, навчився повністю вживатися в роль, то зміг би і далі виконувати головну роль,яку, до речі, віддали дитині, що проявив більшу завзятість. Тепер Чик переживає і боїться, адже тепер точно перепаде йому від тітки, яка так хотіла побачити племінника в ролі головного героя.

На цій сторінці шукали :

  • твір чікі пікі
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам