Лермонтов – це письменник, який піднімав різну тематику у своїх творах, в тому числі, не міг пройти повз військової теми, тому в 1837 році пише під назвою «Бородіно» свій вірш, де змальовує події, що відбувалися в часи нападу французів на наші землі. Було це в 1812 році. Саме тоді і відбулася битва під Бородіно.
Лермонтов Бородіно
Твір Лермонтова «Бородіно» в його короткому змісті починається простим питанням, який спричинив за собою дуже багато спогадів, нагадав про біль втрати, а також дав можливість відчути знову у своїх спогадах смак перемоги.
Спочатку вірші племінник запитує у дядька, колишнього солдата, якому довелося побувати на поле битви, «не дарма Москва, спаленная пожежею, французу віддана?» А далі вірш йде від особи дядька, який згадує минуле. Тоді були зовсім інші люди, не те що зараз. Тоді це були люди, справжні богатирі, сильні духом, справжні патріоти, але, дісталася їм складна доля. Довелося всім їм брати всю свою силу, всі свою мужність в руки і йти захищати рідні землі. Багатьом з них не судилося повернутися, але, така їх доля.
Спочатку солдатів згадує, як всім солдатам було наказано відступати, хоча всі були готові в будь-яку хвилину вступити в бій і чекали цього моменту з нетерпінням. І ось той мить настала. Було знайдено відповідне поле, де і побудували редут. Не встигло піднятися сонце з-за обрію, як підійшла французька армія. Цілих два дні билися не на життя, а на смерть. При цьому французи вже й радіти стали, але, передчасно, адже чекав ще день битви. З ранку полковник підбадьорив своє військо, запитавши: «не Москва ль за нами? Умремте ж під Москвою». І всі кинулися в бій Бородинський. Це був бій, який історія пам’ятає і ніколи не забуде. Навіть земля тремтіла. Російські солдати показали ворогові, що означає «бій удалый». Наші солдати були готові і на наступний день вступати в сутичку, лише б не віддавати рідні землі і тут «відступили бусурмани».
Коли французи відступили, згадує дядько, довелося підраховувати втрати, вважати загиблих товаришів і це, напевно, самий важкий момент, який довелося пережити тим, хто воював. Завершується вірші все тим же порівнянням автора. Автор знову говорить про те, що були тоді справжні богатирі, «могутнє, лихі плем’я», зовсім не такі, як нинішній народ.
Лермонтов Бородіно головні герої
Якщо говорити про вірші Лермонтова «Бородіно» і його головних героїв, то тут потрібно виділити старого солдата, від імені якого йде розповідь. У вірші автор не дає його опису, але ми можемо його презентує. Особисто я бачу в солдата старого доброго, але в той же час, сильної людини, удалого чоловіка, як і в минулі роки. Так, він, можливо, втомився від війни, втомився від спогадів, але від них нікуди не дітися. Він все пам’ятає, всі до єдиного миті. Це людина, який втратив багато друзів, але яких пам’ятає і сьогодні. Він пам’ятає і полковника, і той жорстокий бій, і всіх товаришів, в тому числі і тих, яких довелося виносити з поля бою. Можливо, у нього залишилися шрами, які назавжди залишаться нагадуванням про минуле. Це добрий, і в той же час сильний чоловік, незважаючи на те, що роки пройшли.
Лермонтов Бородіно слухати
На цій сторінці шукали :
- короткий зміст бородіно
- бородіно короткі вірші
- герої вірша бородіно
- сюжет бородіно для читацького щоденника
- бородіно вірш герої