Шкільна програма включає вивчення творчості Івана Буніна та його твори Антонівські яблука, а щоб було простіше знайомитися з письменником Буніним і його Антоновскими яблуками, пропонуємо прочитати твір Антонівські яблука в короткому змісті, яке представлено нижче. Як раз, познайомившись з розповіддю, ви зможете законспектувати роботу Буніна Антонівські яблука в своєму читацькому щоденнику.
Бунін Антонівські яблука
Глава 1
Отже, Бунін у творі Антонівські яблука ділиться спогадами. Згадує він ранню осінь, коли на вулиці стояла погожа погода. Автору згадується сад, який вже порідшав, опале листя навколо і цей непередаваний аромат антонівських яблук. Всюди голоси, скрип коліс – це міщани найняли мужиків для збору врожаю, щоб потім відвести яблука в місто на продаж. Причому відвозити яблука найкраще вночі. Так можна лягти у возі і спостерігати за зірками, при цьому можна насолоджуватися смаком ароматних і солодких яблук. А там вдалині видніються курені, де міщани влаштували ліжку, поруч самовар. У будь-свято біля куреня завжди організовується ярмарок. Міщани продають яблука, торгівля йде повним ходом і тільки до вечора все стихає. Одні лише охоронці не сплять, завжди на сторожі, щоб ніхто не пробрався в сад і не вкрав яблука.
Глава 2
Оповідачеві згадується село Висілки разом з її мешканцями. Тут люди живуть довго. Деколи запитаєш, скільки років, а вони й не знають, але точно під сто. Тут же автор радіє, що не застав кріпосного права і при цьому згадав свою тітку Ганну Герасимовну, у якої садиба хоч і не велика, але затишна, а зайдеш до хати, відразу ж відчуєш аромат яблук Антонівки і тільки потім чути інші запахи. Тітка відразу частування пропонує і перше, це яблука, а вже потім слід смачний обід.
Розділ 3
Продовжуючи розповідь Буніна Антонівські яблука в короткому змісті по главам, автор згадує улюблене заняття поміщиків – полювання. І тут згадався йому покійний шурин Арсеній Семенович. Автору згадалося, як в його домі всі зібралися в очікуванні майбутньої полювання і ось виходить Арсеній, широкоплечий, худорлявий і всім каже, що пора вирушати, нічого втрачати час. І ось автор на коні. Він злився з ним воєдино і мчить услід за псами, які вже далеко вирвалися вперед. Мисливці в пошуках своєї здобичі до самого вечора і тільки ввечері поверталися всі на садибу до якогось поміщика, де могли і кілька днів там ночувати, виїжджаючи вранці знову на полювання. Пам’ятається автору, як він проспав полювання. Як же було приємно бродити в тиші по дому, а зайшовши в бібліотеку, прочитати цікаві книги, яких було дуже багато.
Глава 4
І ось аромат яблук зникає з поміщицьких будинків. Автор розповідає, як повимирали старі люди в селі Висілки, застрелився і Арсеній, померла Ганна Герасимовна. Тепер царює мелкопоместье, але і воно добре з його злиденним життям. Автор згадує як він знову в селі. І знову на коні, що скаче по просторах і повертається лише до вечора. А в хаті тепло і тріскотить в печі вогонь.
Життя дрібнопомісного починається завжди рано. Він встає, наказує ставити самовар і йде на вулицю, де все прокидається і починає кипіти робота. А день має бути гарним для полювання, от тільки б борзих собак, замість гончих, але таких у знайомого немає. А з настанням зими знову починають збиратися у друзів, пропиває останні гроші і цілими днями проводять в полях. А ввечері далеко можна побачити флігель, де горять вікна, а всередині співаються пісні під гітару.
Бунін Антонівські яблука головні герої
У творі Буніна Антонівські яблука як таких головних героїв і немає. Тут автор-оповідач ділиться своїми спогадами про дитинство, проведене в селі Висілки, самі ж спогади навіяні ароматом антонівських яблук. Причому всі оповідання пронизане цим ароматом яблук, а навколо і всюди осінь. Чудовий твір, який варто прочитати.
На цій сторінці шукали :
- антонівські яблука коротко по главам
- антонівські яблука персонажі
- головні герої антонівських яблрк
- короткий зміст книги антонівські яблука бунін