Ванюшка, Петро і Сережка дружили втрьох. Лідером у цій трійці був Петя. Він навчався вже в сьомому класі, а Ванюшка з Сережкою – у п’ятому. “Малявкам”, як іноді називав друзів Петро, старший друг здавався самим розумним і сильним. Між Іваном і Сергієм постійно відбувалося негласне змагання-хто ближче і дорожче для Петі.
Одного разу шкільний автобус, який розвозив дітей по навколишніх селах, не прийшов вчасно. Хлопчаки вирішили не чекати, а йти пішки три кілометри до свого села. Вони “зрізали” дорогу і пішли через старі, зарослі очеретом, заболочені поля і переліски. Всі йшли впевнено, однак з обережністю: з краю дорога плавно переходила в болото.
Ванюшка уважно слухав розповідь одного про рекорд. Петя на уроці фізкультури дванадцять разів підтягнувся на перекладині! Ваня зі збентеженням поглядав на свої худенькі руки. А Петя з гордістю показував біцепси товаришам. В цей час Сережка ненавмисно зійшов зі стежки і швидко став занурюватися у багнисте болото.
Петро з Ванюшкою жахнулися. Вони почали бігати біля одного, тягнули до нього руки, але не могли дістати до
Сережки. Було страшно, тому що болото, як живе чудовисько, засмоктувало Серьогу. Хлопчик вже не кричав, а тільки з благанням дивився в очі товаришам…
“Підемо, ми нічим йому не допоможемо”, – тихо сказав Ванюшке Петя. Ваня вперше відмовив своєму кумиру. “Ні!” – відповів він і залишився поруч з Серьогою. Що ж робити? Ванюшка ривком скинув з ніг чоботи, зняв джинси, накрутив одну штанину на кисть руки, другу кинув обессилевшему Сережці. Той вдячно кивнув одному, вчепився за рятувальний “канат”, але сил не вистачало. Ванюшке довелося лягти в холодну рідину, щоб зручніше тягнути Сергійка з болота.
Вони не пам’ятали, як прийшло звільнення. Потім Ванюшка і Сережка, брудні і змерзлі, сиділи на стежці і то плакали, то сміялися.
А що ж Петро? Він якось поник, перестав хвалитися, розпускати “павине пір’я”. Тепер Петя намагається обходити стороною Ванюшку і Сережку, в шкільному автобусі сідає подалі від двох друзів – не розлий… болото” – так після цього випадку почали кликати хлопчаків. Напевно, іноді екстремальні ситуації потрібні. Вони допомагають розпізнати справжнього друга.
