Книга Пришвіна «Комора сонця» познайомить вас з цікавою розповіддю і його героями, а ми допоможемо вам познайомитися з Пришвином і його «Комора сонця» в короткому його утриманні, щоб знати зміст твору і вміти відповідати на запитання на уроці літератури.
Пришвін Комора сонця
Глава 1
У селі, що розташоване неподалік Блудова болота, брат з сестрою залишаються сиротами. Мати померла, а батька забрала війна. Діти жили якраз по сусідству від будинку, де оселився оповідач. Сироти були ще дітьми, дівчинці лише дванадцять років, а хлопчикові і того десять. Коли батьків не стало, все господарство, а це і кури, і корова, і дівка, і порося, і коза, лягло на їх невеликі дитячі плечі. Правда, сусіди і далекі родичі намагалися їм допомагати, але діти швидко звикли і стали з усім добром справлятися самостійно. Навіть часто приходили на громадські роботи. Сестра по господарству, брат займався чоловічими справами, а також бондарством.
Глава 2
Була рання весна і діти від людей почули, що пора збирати журавлину, яка, до речі, смачніше всього після зими, хоча багато журавлину збирають пізньої осені. Ось Митраша і Настя зібралися в дорогу за журавлиною. Зібралися йти на палестинку, про яку розповідав батько. Саме там росте дуже багато ягід. Але місце небезпечне. Незважаючи на це, діти вирушають у дорогу, захопивши з собою все необхідне, в тому числі, їжу та зброю.
Розділ 3
Діти пройшли приболотную місцевість по стежці, яку проклали ще до них, По дорозі вони збирали першу, що потрапила їм журавлину, а також слухали різні звуки, що видавали різні птахи, а також діти почули виття. Як сказав Митраша, це був самотній вовк. Вибираючи шлях, куди йти за журавлиною, діти вирішують йти за стрілкою компаса, туди, куди ніхто не ходить, де їх батько казав, знаходиться палестинка.
Глава 4
Діти прийшли до Лежачого каменя, де вирішили трохи відпочити, і зустріти сонячні промені, які б їх зігріли, так як вони трохи померзли. І знову слухали птахів, а після вирішили йти. Митроша вказував на один шлях, а Настя хотіла йти усіма протоптаною стежкою. В результаті кожен пішов своєю дорогою.
Глава 5
Далі Пришвін в «Коморі сонця» розповідає про собаку Травичці, яка тепер самотньо живе в лісі, як дикий звір, добуваючи собі їжу самостійно, хоча до цього жила з мисливцем-лісником Антипычем. З ним вона й ходила на полювання, з ним і жила, а він завжди захищав її від вовків. Тепер собака сама і часто виє, особливо, коли чує, як видають під час вітру, стогін дерева. Цей гвалт собачий і чує вовк.
Глава 6
Як раз недалеко від сторожки у Сухої річки кілька років тому розплодилися вовки. Селяни покликали вовчу команду, щоб ті їх убили. Винищувачі волков прибули швидко, швидко зробили свою справу, виманивши вовчицю з вовченятами і вовка. Ось тільки вовк зумів утекти. Це і був той самий відомий Сірий поміщик. За ним потім кілька разів полювали, але не виходило вбити. Як раз в той день, коли діти розійшлися різними дорогами, вовк виліз із свого лігва. Голодний, худий. Він завив. Далі в оповіданні Пришвіна «Комора сонця» автор закликає не вірити вовчому вою. Це не жалісний виття, а небезпечний, злий.
Розділ 7
Суха річка огибала Блудово болото півколом. З одного її боку вив вовк, а з іншого боку – собака. Як раз на собаче завивання і вирішив піти вовк, щоб зжерти пса, але собака раніше перестала вити, тому вовкові не вдалося зловити. Сама ж собака вирушила на полювання і взяв слід зайця, який попрямував до Сліпої лані, куди пішов Митроша. Однак тут собака почула запах картоплі, що була у кошику, і, зрозумівши, що людина з картоплею попрямував в іншу сторону, вирішує йти в бік Насті.
Розділ 8
Сліпа елань – це якраз те місце, де шар торфу був молодий і тонкий, тому, що місця були твердими, а напіврідкими. Станеш ногою і провалюєшся, та не знаєш, на яку глибину. Митраша ж продовжував йти. Він йшов по чиїхось слідах, сподіваючись на те, що попередній чоловік вибрав правильний шлях. Хлопчик йшов і тут йому захотілося скоротити шлях, причому, він побачив, що це можливо, адже там росла трава-білоус, яка завжди зростає у людській стежки, а значить, дорогу він вибрав вірну. Він вирішує йти не второваною дорогою. Але помилився. Він потрапив в ту саму елань, де всі гинули. Хлопчика також болото засмоктало. Він почав кликати Настю, яка десь далеко вже кликала Митрошу, ось тільки крик Митроши відносив вітер в інший бік. Хлопчик заплакав, відчуваючи свою погибель.
Розділ 9
Знайомлячись з Пришвиным з його «Комора сонця», і продовжуючи розповідь, ми дізнаємося про подальші події. В той час, як Митраша йшов короткою дорогою і небезпечною, Настя пішла за перевіреною, збираючи по дорозі журавлину. Діти не могли знати, що в підсумку вони все одно повинні були зустрітися. І, якщо б Митроша не звернув з доріжки, і не провалився, то вже би збирав журавлину, яка добре цінувалася і за якої всі ганялися. Ось тільки куди б він збирав ягоду, незрозуміло. Настя ж дійшла до того самого місця, де було багато журавлини. Вона й думати забула про брата і тільки, коли побачила собаку, ту саму Травичку, їй пригадався брат і дівчинка крикнула його ім’я. Якраз цей крик і чув хлопчик. Настя ж впала поряд з кошиком і заплакала.
Глава 10
Собака знаходиться поруч з Настею, а відчувши біду, починає вити. Цей виття знову чути вовку, який починає бігти в бік собаки. І тут Травичка перестає вити, помітивши зайця. Собака вирішує бігти за ним, а вовк біжить за собакою.
Розділ 11
Коли собака бігла за зайцем, то побачила людину в болоті, який її покликав. Він назвав собаку Затравушкой. Саме так колись називав її колишній господар. Собака стала підповзати до хлопця ближче і тут Митроша вхопив її за лапи. Злякавшись, собака сіпнулася і стала вириватися. Цим вона і витягла трохи хлопчика, який далі зміг вирватися з болота і доповзти до стежки. Коли Митроша вибрався, він покликав до себе собаку, щоб обійняти її.
Глава 12
Коли хлопчик був у безпеці, собака продовжила свій гін за зайцем, Митроша, розуміючи, що це його єдиний вечерю, приліг у ялівцю, щоб у потрібну хвилину вистрілити. От тільки в цей час до ялівцю підібрався вовк і був зовсім близько до хлопчика. Побачивши вовка, Митроша вистрілив. Вовк одразу загинув. Постріл ж привернув Настю, яка змогла відшукати Митрошу. Діти зустрілися. Собаці ж вдалося зловити зайця і принести братові з сестрою.
Сусіди тим часом кинулися і побачили, що дітей давно немає, що вони не ночували вдома. Всі зібралися на їх пошуки і тут, сестра з братом вийшли з лісу, а за ними бігла всім відома собака. Діти розповіли жителям села, розповіли і про те, як Митроша застрелив вовка. Багато хто не вірив, поки не побачили труп вовка. Так хлопчик став героєм. Настя довго картала себе за те, що кинула брата і за те, що з такою жадібністю збирала ягоди, а коли провозили евакуйованих дітей з Ленінграда, віддала їм всю зібрану журавлину.
Пришвін Комора сонця головні герої
Вивчивши твір Пришвіна «Комора сонця», ми познайомилися і з головними героями. Це діти. Хлопчик і дівчинка, Настя і Митроша, які осиротіли. Їм довелося вчитися жити самостійно і це у них вийшло. Все господарство було на них, вони навчилися жити без батьків і приймати участь у суспільному житті. Це сміливі діти, які не побоялися відправитися за журавлиною на болото і, незважаючи ні на що, залишилися вірними своїй братської та сестринської любові один до одного.
Пришвін Комора сонця головна думка
У своїй роботі Пришвін показав життя сільських жителів після війни. Тут автор Пришивши у творі «Комора сонця» доносить також головну думку твір і це згуртованість, дружні взаємини, допомога один одному, ну і, звичайно ж, автор порушує питання природи, питання взаємозв’язку людини і природи, її ресурсів. Автор хоче нам донести, що всіма дарами природи потрібно користуватися розумно, без жадібності і тоді ми будемо жити в мирі та злагоді як з собою, так і з природою.
На цій сторінці шукали :
- самий короткий переказ розповіді твір