Пісня про Сокола Горького – це твір, про який можна сказати, що воно томів премногих важче. У цьому невеликому вірші письменник висловлює розумні думки, створюючи дивовижний світ, де пише про подвиги і сенс життя. Зробимо аналіз пісні про Сокола, що задали нам у 8 класі.
Аналізуючи роботу письменника, бачимо твір, в якому Гіркий вихваляє хоробрість, оспівує прагнення жити, а не існувати, змінювати щось у своєму житті. Ця пісня, наче гімн революції, де письменник протиставляє двох героїв Вужа і Сокола.
Аналіз твору
Знайомлячись з твором, ми зустрічаємо мандрівника, яким і співає пісню про Сокола оповідач Надыр-Рагім-огли. Сама ж пісня розповідає про Сокола, що ширяє в небі і по волі випадку, поранений в груди, падає в ущелину гори. Там згорнувшись Вже спав. Ось між ними зав’язалася розмова, під час якого ми розуміємо суть кожного персонажа. Саме діалог розкриває героїв, при цьому ми бачимо зіткнення двох світоглядів, двох життєвих позицій.
Сокіл і Вже – це символи в роботі автора, що дають можливість отримати відповіді на життєві питання, які хвилюють кожну людину. Це і сенс життя, і в чому цей сенс полягає, це і призначення людей, і як прожити життя не марно, і що кожен з нас залишить після себе.
Працюючи над піснею про Сокола і її аналізом, ми бачимо Вужа, який не прагне ні до чого. Його влаштовує земне життя. Він ні про що не мріє виправдовуючи все тим, що все прахом буде, хоч ползай, хоч літай. Він сміється над Соколом, вважаючи його бажання божевільними, а небо порожнім місцем.
Інша справа – це життєва позиція Сокола. Ось він прожив життя не марно, не боявся літати в небі, не боявся вступати в сутичку, він жив, пізнав щастя і бажаючи в останній раз піднятися в небо перед смертю, кинувся зі скелі, гинучи вільним і щасливим.
Вже було задумався про своє життя і спробував теж піднятися в небо, проте впав на каміння і зрозумів, що сенс польоту в падінні, яке він не розуміє. Він так і не зрозумів, в чому ж було щастя Сокола. Вирішивши для себе, що його стихія-це земля, він пишався собою. От тільки більше Вужем ніхто і не пишався, в той час як про Сокола складають пісні і пам’ятають його навіть після смерті, оспівуючи хороброго сокола, що в бою з ворогом стік кров’ю і поліг смертю хоробрих.
У творі Горький показав два типи людей. В особі Вужа він зобразив тих, хто повзе по землі, не бажаючи нічого змінювати, тих хто ніколи не стане соколом. В обличчі Сокола автор показує виняткових особистостей, хто бореться за щастя. Саме людьми-соколами Гіркий і захоплюється, він захоплюється тими, хто готовий боротися і навіть помирає за свої ідеали.
На цій сторінці шукали :
- аналіз пісня про сокола
- короткий аналіз пісня про сокола
- про твір пісні про сокола