Коротка біографія В. П. Астаф’єва починається з 1924 року, коли на світ і з’явився в травні майбутній російський письменник, прозаїк і наш сучасник. Вже з дитинства його біографія і життя наповнена трагічними моментами. У ранньому віці, коли йому було кілька років, його батька заарештували. Його мати постійно провідувала чоловіка і в одну з таких поїздок, вона не повернулася. Мати майбутнього письменника померла, коли Астаф’єву було лише сім років. Виховувався хлопчик дідусем і бабусею і це були світлі моменти його дитинства. Про це він пізніше напише у романі «Останній уклін».
В. П Астаф’єв біографія
Коли батько вийшов з в’язниці і одружився на новій жінці, вже в новому складі всі переїжджають в Ігарка. Ніби як життя налагодилося, хлопчик часто ходив з батьком на риболовлю, але, коли батько захворів, мачуха вигнала дитини з дому. Астаф’єву доводилося ночувати в підвалах і покинутих будинках, поки не потрапив у дитячий будинок. Тут він зустрів Ігнатія Різдвяного, який помітив письменницький хист у дитини.
Після інтернату триває біографія В. П. Астаф’єва та короткий зміст тем, що Астаф’єв пішов на роботу, щоб заробити на їжу, а також, щоб назбирати на поїздку в Красноярськ. Коли гроші були зібрані, він переїжджає, там вже в Красноярську отримує освіту і працює на залізниці.
Коли нагрянула війна, Астаф’єв пішов на фронт. За заслуги він був нагороджений орденами.
Коли війна закінчилася, Астаф’єв їде на Урал, там він зустрів жінку, з якою одружився. Але і тут трагізм наздогнав його. Перший їх дитина померла, проживши лише півроку. Після, у них ще буде дівчинка і хлопчик.
З 1951-го року у В. П. Астаф’єва в біографії починається активна письменницька діяльність. Так побачив світ перший розповідь «Цивільна людина», а вже в 1953 році вийшла книга «До майбутньої весни». Астаф’єв при цьому працює в газеті, де також розміщує свої твори і статті. З 1958 року Астаф’єв входить в союз письменників. В основному його твори були присвячені війні і на антирадянську, а також сільську тематики. Віктор Астаф’єв написав багато гідних робіт, у тому числі й оповідання для дітей.
Помер письменник у 2001 році в Красноярську, похований у рідному селі Вівсянка.