Оповідання “Вогники”, написаний В. Р. Короленка в 1900 році, вражає глибиною змісту. У ньому автор запропонував свою життєву програму і зробив це в такому невеликому за обсягом творі. Стільки роздумів з’являється у читачів при прочитанні цього напрочуд світлого, життєствердного розповіді!
Як же деколи складна життя людини, скільки в ній труднощів, ситуацій, з яких, здається, немає виходу. Але автор стверджує: вихід є завжди. Треба дуже любити життя, прагнути зробити її аркою, цікавою, ставити цілі і досягати їх, сподіватися і вірити.
Життя – це “важке плавання” з його несподіваними поворотами і перешкодами. Те світло, темрява, то ущелини і скелі, то неосяжна гладь води. Але десь там далеко – рятівні вогники, манливі людини до себе. І хочеться доплисти до них, сильніше налягаючи на весла, долаючи всі перешкоди. Адже вогники зовсім близько, ще трохи – і все буде добре. Кожен прагне до мети, сподівається на краще. А це прекрасне майбутнє прийде обов’язково, якщо вірити і йти до нього. “Дорогу осилит идущий”.
Скільки віри в життя, щастя, сили і розум людини! Яке життєрадісне твір!
Яку дорогу вибрати, за якою піти? Ці питання кожна людина в певний період життя задає собі. Ми завжди вибираємо: ким стати, з ким піти з життя, яких друзів вибрати, якою людиною бути.
Життя – вічна боротьба людей не тільки з зовнішніми труднощами, але і з самим собою. Домагаючись однієї мети, людина прагне іншого, намагається досягти її. Він постійно вибирає між своїми особистими інтересами і потребами оточуючих, між добром і злом, правдою і брехнею.
В оповіданні Ст. Короленка немов запропоновано, як правильно зробити свій вибір у будь-якій ситуації: шлях до світла, а значить, до правди, чистоти, совісті, радості, щастя – тільки такий шлях повинен вибирати людина, щоб прожити гідно. І нехай завжди світять вогники попереду кожної людини, маня своєю загадковістю, надією на прекрасне майбутнє, яке завжди у наших руках.