«Моє улюблене дітище», – так писав Некрасов у своїй рукописи про поемі «Кому на Русі жити добре». Надалі, в одному з листів до журналіста П. Безобразову поет сам визначив жанр поеми «Кому на Русі жити добре»: «Це буде епопея сучасної селянського життя».
І тут у сучасного читача відразу ж постає безліч запитань, адже при слові епопея нам пригадуються масштабні твори, наприклад, епопеї Гомера або багатотомники Толстого. Але ось чи має право навіть не завершений витвір називатися епопеєю?
Для початку розберемося, що розуміти під поняттям «епопея». Проблематика жанру епопеї передбачає розгляд житті не одиничного героя, а цілого народу. Для зображення вибирається будь-які значні події в історії цього народу. Найчастіше таким моментом служить війна. Однак під час створення Некрасовим поеми в Росії не йде жодної війни, і в самій поемі про військових діях не згадується. І все ж у 1861 році в Росії відбувається інше, не менш значуще для народної житті подія: скасування кріпосного права. Воно викликає хвилю полеміки у вищих колах, а також сум’яття і повне перевлаштування життя серед селян. Цього переломного моменту і Некрасов присвячує свою поему-епопею.
Жанр твору «Кому на Русі жити добре» вимагав від автора дотримання певних критеріїв, перш за все – масштабністю. Завдання показати життя цілого народу є зовсім непростим, і саме вона вплинула на вибір Некрасовим сюжету з подорожжю як основним сюжетоутворюючим елементом. Подорож – поширений мотив в російській літературі. До нього зверталися і Гоголь у «Мертвих душах», і Радищев («Подорож з Петербурга в Москву»), навіть у середні століття побутував популярний жанр «ходіння» – «Ходіння за три моря». Такий прийом дозволяє зобразити у творі повноцінну картину народного життя, з усіма її звичаями, радощами і бідами. Основний сюжет при цьому відходить на другий план, і оповідь розпадається на безліч окремих калейдоскопічних частин, з яких у той же час поволі вимальовується об’ємна картина життя. Розповіді селян про свої долі змінюються протяжними ліричними піснями, читач знайомиться з сільської ярмарком, бачить народне гуляння, вибори, дізнається про ставлення до жінки, засмучуватися разом з убогим і веселиться з п’яним.
Характерно, що частини часом настільки сильно відходять один від одного за сюжетом, що можуть бути поміняні місцями без шкоди для композиції твору. Це в свій час викликало довгі суперечки з приводу правильного розташування глав поеми (Некрасов не залишив на це рахунок чітких вказівок). У той же час така «клаптиковість» твори компенсується внутрішнім невпинним розвитком сюжету – одна з обов’язкових умов для жанру епопеї. Народну душу, часом вельми суперечливу, часом зневірену під гнітом бід і все ж не зломлену до кінця, більше того – невпинно мечтающую про щастя – ось що поет показує читачеві.
Серед особливостей жанру «Кому на Русі жити добре» можна назвати також включений у текст поеми величезний пласт фольклорних елементів, від введених безпосередньо пісень, прислів’їв, приказок і до неявних посилань на ту чи іншу билину, використання зворотів на кшталт «Савелій, богатир російська». Тут чітко видно любов Некрасова до простого народу, його щира зацікавленість темою – не дарма ж стільки років (більше 10) тривав збір матеріалу для поеми! Зазначимо, що включення в текст фольклорних елементів також вважається ознакою епопеї – це дозволяє повніше зобразити особливості народного характеру і укладу життя.
Жанровою своєрідністю поеми вважається і химерне поєднання в ній історичних фактів з казковими мотивами. У зачине, написаному за всіма законами казок, в дорогу вирушає семеро (магічне число) селян. Початок їх подорожі супроводжується чудесами – з ними говорить вівчарик, в лісі вони знаходять скатертину-самобранку. Але подальший їхній шлях буде проходити аж ніяк не по казці.
Вміле поєднання казкового, необтяжливого сюжету з серйозними політичними проблемами пореформеної Русі вигідно відрізняло твір Некрасова відразу ж після видання частин поеми: воно цікаво виглядало на тлі одноликих памфлетів і в той же час змушувала замислитися. Це ж дозволило поемі-епопеї «Кому на Русі жити добре» не втратити свого інтересу для читача і сьогодні.
Тест по твору