У 1866 р. у пресі з’являється пролог поеми Некрасова «Кому на Русі жити добре». Це твір, виданий через три роки після скасування кріпацтва, одразу ж викликало хвилю обговорень. Залишивши в стороні політичну критику поеми, зосередимося на головному питанні: у чому сенс поеми «Кому на Русі жити добре»?
Зрозуміло, почасти поштовхом для написання поеми Некрасова стала реформа 1863 р. Росія, століттями жила за рахунок праці кріпосних селян, з небажанням звикала до нового ладу. У розгубленості перебували всі: і поміщики, і самі кріпаки, що майстерно зображує Некрасов у своїй поемі. Перші просто не знали, що їм тепер робити: звиклі жити виключно чужою працею, вони були не пристосовані до самостійного життя. Поміщику «співають: Працюй!», але він думав повік так жити» і вже не готовий перебудовуватися на новий лад. Для деяких така реформа в прямому сенсі подібна смерті – це автор показує у розділі «Последыш». Князя Качатина, її головного героя, до самої його смерті доводиться обманювати, стверджуючи, що кріпосне право на Русі все ще діє. Інакше князя вистачить удар – потрясіння буде надто сильним.
Розгублені і селяни. Так, частина з них мріяла про свободу, але незабаром вони переконуються в тому, що права вони одержали лише на папері:
«Добра ти, царською грамотою,
Так не за нас ти писана…»
Село Вахалаки роками судиться за свої законні луки на Волзі з колишніми власниками землі, поміщиками, але зрозуміло, що цієї землі селяни за життя не побачать.
Є й інший тип селян – ті, яких скасування кріпосного права застала зненацька. Вони звикли догоджати своєму поміщику і ставляться до нього як до неминучого і потрібного для життя злу, більш того – не уявляють свого життя без нього. «Грайтесь ви! / А я князів Утятиных / Хлоп – і все тут!» – от якої точки зору вони дотримуються.
Такий холоп, який пишається тим, що все своє життя допивав і доїдав за паном. Вірний холоп Яків, все своє життя віддав безглуздого панові, навпаки, зважується на бунт. Але подивимося, у чому цей бунт виражається – позбавлення себе життя, щоб залишити поміщика одного, безпомічного. Це, як з’ясувалося, дієва помста, але Якову вона вже не допоможе…
Сенс «Кому на Русі жити добре», за задумом Некрасова, якраз і полягав у зображенні країни відразу після скасування кріпосного права з різних точок зору. Поет хотів показати, що реформа проводилася у чому необдумано і непослідовно, і принесла з собою не тільки радість звільнення, але і всілякі проблеми, які потребують вирішення. Бідність і безправність, величезний недолік освіти для простого народу (єдине училище в селі «наглухо забито»), потреба в чесних і розумних людей, які б займали відповідальні пости – про все це йдеться у поемі на простому, народною мовою. Сама Русь, здається, багатоголосо говорить з читачем, благаючи про допомогу.
В той же час буде неправильним звести сенс твори «Кому на Русі жити добре» виключно до розгляду поточних політичних проблем Росії. Немає, при створенні поеми Некрасов вкладав у неї і інший, філософський зміст. Він виражений вже в самій назві поеми «Кому на Русі жити добре». І правда, кому? – ось яку проблему потрібно вирішити автору, а разом з ним і читача. Селяни у своїх мандрах будуть розпитувати самих різних людей, від попа та до простого солдата, але ніхто з їх співрозмовників не зможе похвалитися щастям. І це в якійсь мірі закономірно, адже кожен з героїв поеми шукає своє, особисте щастя, не замислюючись про загальне, народному. Навіть чесний бургомістр Ермил не витримує, і в спробі облагодіяти свою сім’ю, забуває про правду. Щастя ж, на думку Некрасова, здатний знайти лише той, хто забуде про особисте і буде піклуватися про щастя своєї батьківщини, як це робить Гриша Добросклонов.
«Некрасов у своєму останньому творі залишився вірний своїй ідеї: порушувати співчуття вищих класів суспільства до простого люду, його потреб» – так відгукувався про твір Некрасова російський критик Бєлінський. І дійсно, в цьому і полягає основне значення поеми «Кому на Русі жити добре» – не тільки й не стільки вказати на поточні проблеми, скільки затвердити прагнення до загального щастя як єдино можливий шлях подальшого розвитку країни.
Тест по твору