План
Роман Гончарова «Обломов» був опублікований в 1859 році і відразу зацікавив сучасників письменника глибиною розкритих у творі питань. У романі автор вперше описав таке тенденційне для російського суспільства явище як «обломовщина», гостро позначивши конфлікт між героями, що живуть минулим, і героями, творцями майбутнього. Однак не менш важливим аспектом для розуміння ідейного змісту твору є композиція «Обломова», побудована з чотирьох основних частин, які відображають різні етапи становлення особистості і душевного стану Іллі Ілліча.
Сюжетно-композиційна побудова «Обломова»
Для розуміння ідейно-смислових функцій композиції роману «Обломов» Гончарова необхідно коротко переказати основні сюжетні лінії твору.
В першій частині автор малює перед читачем один день з життя Іллі Ілліча. Ледачий, який загруз у «обломовщине» Обломов весь день проводить на ліжку, так і не наважуючись піднятися і зайнятися якимись справами. Більш того, він не піднімається навіть привітатися з прийшли до нього Волковим, Судьбинским і Пенкиным, а потім Алексєєвим і Тарантьевым. Завершує першу частину глава «Сон Обломова» — єдина глава в романі, що має назву. Це обумовлено не тільки історією створення твору (задум книги з’явилася ще в 1847 році, а в 1849 році Гончаров публікував «Сон Обломова» як самостійний твір, яке потім лягло в основу роману «Обломов»), але й важливістю сну для розуміння явища «обломовщины», її впливу на Іллю Ілліча як центральної цілі його життя.
Друга частина починається з приїзду Штольца, який витягує Обломова з напівсонного стану і возить з собою по гостям. Життя Іллі Ілліча кардинально змінюється — Андрій Іванович знайомить його з Ольгою Іллінській, в яку Обломов закохується. Дівчина теж полюбила Іллю Ілліча і друга частина закінчується їх зізнаннями і планами на щасливе майбутнє.
Третя частина присвячена розвитку відносин між Ольгою та Обломовим. Гончаров описує як щастя коханих, так і труднощі взаєморозуміння. В кінці третьої частини Обломов і Ольга розлучаються, так як розуміють, що ідеалізовані образи один одного, в які вони закохалися, не відповідають реальності.
Четверта частина розповідає про подальше життя Ольги і Обломова. Обломов знаходить своє сімейне щастя у Пшеницыной, яка створює для нього ту саму, бажану атмосферу Обломовки. Ольга ж виходить заміж за Штольца. Закінчується роман смертю Обломова.
Смислові особливості композиції «Обломова»
У романі «Обломов» композиція ділиться на чотири основні частини, що символізують чотири етапи життя героя, що відповідають порам року. Не дивно, що тема природи в романі займає одне з центральних місць – всі події ніби доповнюються пейзажами, погодою або зображенням природи.
«Весна» і «Літо» Обломова
Роман починається з «зими» у житті Обломова – стану напівсну, майже «вмирання», коли людина практично не встає з ліжка, чекаючи своєї кончини. Наступним етапом – другою частиною – стає «весна» Іллі Ілліча – відродження від «зимового» сну і кроки назустріч нового життя і нової любові. Прикордонним між моментом «взимку» першої частини і «навесні» другий стає сон Обломова, що оповідає про фактичну «весні» життя героя – його дитинство в рідному селі. Функціональна роль сну у композиції роману – це плавний перехід від апатії і «зими» до «весни» шляхом спогадів про молодості, радості і життя крізь сон – тобто, по суті, сон Обломова є віщим, так як далі його життя знову стає схожа на його молодість – наповнену чарівною красою природи, новими враженнями та любов’ю. З іншого ж боку, прихід «весни» героя уві сні вказує на те, що наступні події є продовженням цього сну, а не реально відбувається з героєм. На це вказують також слова Ольги при їх розставання про те, що вона не в силі змінити Обломова, так як він вже мертвий. Тобто, починаючи роман з «зими» Обломова, автор вказує, що герой вже безповоротно занурений у стан сонної, що приводить до розпаду «обломовщины».
На зміну весняної закоханості героїв, символом якої стає тендітна гілка бузку, приходить «літо» (третя частина роману) як у душі героя, так і у відносинах між Ольгою та Обломовим. Вони думають про необхідність одружитися, але безініціативність і страх Обломова перед майбутнім не дає цьому статися. Розставання коханих являє собою кінець «літа» підкреслений снігопадом, у який потрапляє Обломов по дорозі додому – немов нагадування про те, що герой знову впав у зимовий мертвотний сон і апатію, з яких його могли вивести тільки Ольга і Штольц.
«Осінь» і «Зима» Обломова
Четверта частина роману являє собою «осінь» і «зиму» особистості Обломова – спокійну, мертвотно тихе життя у Пшеницыной. Перед смертю Іллі Іллічу ніби повертається в рідну Обломовку, при цьому все більше занурюючись в мрії, яким не судилося збутися. На момент фактичної смерті особистість Обломова вже була мертва – він давно існував поза реального світу, занурившись в ілюзорний світ «зимової» напівдрімоти.
При цьому реальний календар подій дещо зміщений по відношенню до розвитку подій, які починаються в травні, а закінчуються пізньої осені, символізуючи таким чином період життя героя, що відповідає його реальному віку – від 30-ти річного (кінець весни до пізньої осені – близько 50-ти років.
Висновки
Головною особливістю композиції роману «Обломов» є «закольцованность» внутрішнього стану головного героя. На початку твору Ілля Ілліч не тільки занурений в «обломовщину» він сам є частиною цієї далекої, відірваної від великого світу Обломовки. Те ж саме ми бачимо і в кінці твору – Обломов духовно і фізично помирає, як і помирає його рідне село. У філософських масштабах композиція роману указує на невідворотність течії часу, змін пір року і етапів життя, на кінцівку не тільки людини і села, але й цілої історії роду з його традиціями, на зміну яким обов’язково приходить щось нове.
Дана характеристика і опис особливостей композиції роману рекомендовані до вивчення 10 класів перед написання твору на тему «Композиції роману «Обломів»».
Тест по твору