Книга, яка залишила сильне враження

В цьому творі я хочу розповісти про один з найвідоміших творів Михайла Опанасовича Булгакова “Майстер і Маргарита”, яке мені дуже сподобалося. За відомостями В. Я. Лакшина, Михайло Опанасович писав свій роман впродовж більше десяти років. Останні вставки він диктував своїй дружині в лютому сорокового року, за три тижні до смерті.

Основою цього роману є конфлікт добра і зла. Ласкаво тут представляється в особі Ієшуа Га-Ноцрі, близького за образом Христа, а зло в особі Воланда, сатани в людській подобі. Однак неординарність цього роману полягає в тому, що зло не підпорядковується добра, а обидві цих силі рівноправні. У цьому можна переконатися, розглянувши такий приклад: коли Левій Матвій приходить просити Воланда за Майстра і Маргариту, він говорить: “Ієшуа прочитав твір Майстра і просить тебе, щоб ти взяв із собою Майстра і нагородив його спокоєм”. Ієшуа саме просить Воланда, а не наказує йому.

Воланд приходить на землю не один. Його супроводжують істоти, які в романі за великим рахунком грають роль блазнів, влаштовують всілякі шоу. Своїми діями вони розкривають людські пороки і слабкості. Також їх завдання полягало в тому, щоб робити всю “чорну” роботу за Воланда, прислужувати йому, підготувати Маргариту до Великого балу і до подорожі її і Майстри в світ спокою. Почету Воланда складали три “головних” блазня – Кіт Бегемот, Коров’єв-Фагот, Азазелло і дівчина-вампір Гелла.

Одна з найбільш загадкових постатей роману “Майстер і Маргарита” є, безумовно, Майстер, історик, зробився письменником. Сам автор назвав його героєм, але познайомив з ним читача тільки в тринадцятому розділі. Цей герой мені особливо сподобався. Хоча майстер і не зміг пройти незломленим всі випробування, відмовився боротися за свій роман, відмовився продовжити його, але сам факт того, що він зміг написати Той самий роман, підносить його над іншими людьми і, безумовно, не може не викликати симпатії у читача. Також, не можна не відзначити, що Майстер і його герой Ієшуа багато в чому схожі.

З образом Маргарити в романі пов’язаний мотив любові і милосердя. Підтвердженням цього може служити те, що вона просить після Великого балу у сатани за нещасну Фріду, тоді як їй виразно натякають на прохання про звільнення Майстра.

На мій погляд, суть роману полягає в критиці багатьох людських пороків того часу. За відомостями, знову ж таки, Лакшина, коли Булгаков писав свій роман, у нього виникали великі труднощі з гострою політичною сатирою, яку письменник хотів приховати від очей цензури і яка, безумовно, була зрозуміла людям, дійсно близьким Михайлу Опанасовичу. Деякі найбільш політично відкриті місця роману письменник знищив ще на ранніх стадіях роботи.

Для мене роман “Майстер і Маргарита” – дуже важливе твір, яке ставить людину на новий щабель її духовного розвитку. Прочитавши Той самыйРоман, легко можна зрозуміти, чому він став класикою не тільки російської, але й світової літератури.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: