Комедія «Горі від розуму» А. С. Грибоєдова принесла безсмертну славу своєму творцю. Вона присвячена назрілого на початку 19 століття розколу в дворянському суспільстві, конфлікту між «століттям минулим» і «століттям нинішнім», між старим і новим. У п’єсі піддаються висміюванню підвалини світського суспільства того часу. Як і всяке викривальний твір, «Горе від розуму» мав складні відносини з цензурою, а внаслідок цього і непросту творчу долю. В історії створення «Горя від розуму» є кілька ключових моментів, на які слід звернути увагу.
Задум створення п’єси «Горе від розуму», ймовірно, виник у Грибоєдова в 1816 році. В цей час він приїхав до Петербурга з-за кордону і опинився на аристократичному прийомі. Як і головного героя «Горя від розуму», Грибоєдова обурювала тяга російських людей до всього іноземного. Тому, побачивши на вечорі, як всі схиляються перед одним іноземним гостем, Грибоєдов висловив своє вкрай негативне ставлення до подій. Поки молодий чоловік розливався в гнівному монолозі, хто озвучив припущення про його можливе божевілля. Цю звістку аристократи з радістю сприйняли і швидко поширили. Тоді-то Грибоєдова прийшло в голову написати сатиричну комедію, де він міг би безжально висміяти всі пороки суспільства, так нещадно до нього отнесшегося. Таким чином, одним із прототипів Чацького, головного героя «Горя від розуму», став сам Грибоєдов.
Щоб більш реалістично показати те середовище, про яку збирався писати, Грибоєдов, перебуваючи на балах і прийомах, помічав різні випадки, портрети, характери. Згодом вони знайшли відображення у п’єсі і стали частиною творчої історії «Горя від розуму».
Перші уривки своєї п’єси Грибоєдов почав читати в Москві в 1823 році, а закінчено комедія, яка носила тоді назву «Горе розуму», в 1824 році в Тифлісі. Твір багато разів піддавалося змінам на вимогу цензури. У 1825 році вдалося опублікувати лише уривки комедії в альманасі «Російська Талія». Це не завадило читачам знайомитися з твором цілком і щиро захоплюватися ним, адже комедія ходила в рукописних списках, яких налічується кілька сотень. Грибоєдов був підтримував поява таких списків, адже так його п’єса отримувала можливість дійти до читача. В історії створення комедії «Горі від розуму» Грибоєдова відомі навіть випадки вставки сторонніх фрагментів у текст п’єси переписувачами.
А. С. Пушкін вже в січні 1825 року ознайомився з повним текстом комедії, коли Пущин привіз «Горі від розуму» другові-поетові, який перебував на той момент на засланні в Михайлівському.
Коли Грибоєдов відправився на Кавказ, а потім в Персії, він передав рукопис своєму другові Ф. Ст. Булгарину з написом «Горе моє доручаю Булгарину…». Звичайно, письменник сподівався, що його заповзятливий один надасть сприяння в публікації п’єси. У 1829 році Грибоєдов загинув, а рукопис, що залишилася у Булгаріна, стала основним текстом комедії «Горі від розуму». Тільки в 1833 році п’єса була надрукована російською мовою. До цього публікувалися лише її фрагменти, а театральні постановки комедії були значно спотворені цензурою. Без цензурного втручання Москва побачила «Горі від розуму» лише в 1875 році.
Історія створення п’єси «Горе від розуму» має багато спільного з долею головного героя комедії. Чацький виявився безсилим перед обличчям застарілих поглядів суспільства, в якому він змушений був перебувати. Йому не вдалося переконати дворян в необхідності змін і зміни свого світогляду. Також і Грибоєдов, кинувши в обличчя світського суспільства свою викривальну комедію, не зміг добитися ніяких істотних змін у поглядах дворян того часу. Однак як Чацький, так і Грибоєдов посіяли насіння Просвітництва, розуму й прогресивного мислення в аристократичному суспільстві, які пізніше дали багатий всход в новому поколінні дворян.
Незважаючи на всі труднощі при публікації, п’єса має щасливу творчу долю. Завдяки своєму легкому складу та афористичності вона розійшлася на цитати. Звучання «Горі від розуму» сучасно і в наші дні. Проблеми, порушені Грибоєдовим, досі актуальні, тому що зіткнення старого і нового неминуче у всі часи.
Тест по твору