В цей період письменник вирішив втілити в життя деякі ідеї, написавши твір про сімейне життя жінки з вищого суспільства, яка погубила себе і своє майбутнє, його дуже хвилювали проблеми сім’ї та шлюбу. Толстой говорив, що основним його завданням було не стільки викликати жалість до героїні, скільки показати її невинність.
Письменник працював над романом більше 4х років – з 1873 по 1877 рр. Він не обмежився темою сім’ї, від його уваги не вислизнуло, що сімейні відносини тісно пов’язані з історичною епохою, з соціальними і філософськими аспектами життя. У процесі роботи межі сімейно-побутового роману були значно розширені, і твір перетворилося в об’ємний соціально-психологічний роман з глибоким морально-філософським змістом, який охопив не тільки життя і людські відносини того часу, але і вмістив у себе міркування Льва Толстого про природу соціальних відносин, духовній єдності, щастя і нещастя людей.
Потрібно також зазначити, що історія Левіна та Кітті це автобіографічна частина роману. Це простежується в психологічному портреті Левіна, його, як і самого автора хвилювали одні і ті ж питання: потрібно чи освіту селянам, і що трапиться, якщо його дати. Ці питання мало цікавили оточення Левіна, як мало цікавили сучасників Толстого. Життєвий криза, який переживав Левін, відповідає життєвої кризи автора.