Події в драмі А. Н. Островського «Гроза» розгортаються на узбережжі Волги, у вигаданому місті Калинове. У творі дано перелік дійових осіб та їх короткі характеристики, але їх все ж таки недостатньо для того, щоб краще зрозуміти світ кожного персонажа і розкрити конфлікт п’єси в цілому. Головних героїв «Грози» Островського не так багато.
Катерина, дівчина, головна героїня п’єси. Вона досить молода, її рано віддали заміж. Катя виховувалася в точності за традиціями домострою: головними якостями дружини були повагу і покірність своєму чоловікові. Спочатку Катя намагалася полюбити Тихона, але нічого, крім жалю, не могла до нього випробувати. При цьому дівчина намагалася підтримувати свого чоловіка, допомагати йому і не дорікати його. Катерину можна назвати самим скромним, але при цьому найсильнішим персонажем «Грози». Дійсно, зовні сила характеру Каті не проявляється. На перший погляд ця дівчина бліда і мовчазна, здається, ніби її легко зламати. Але це зовсім не так. Катерина єдина в родині, яка протистоїть нападкам Кабанихи. Саме протистоїть, а не ігнорує їх, як Варвара. Конфлікт несе скоріше внутрішній характер. Адже Кабаниха побоюється, що Катя може вплинути на її сина, після чого Тихон перестане підкорятися волі матері.
Катя хоче літати, часто порівнює себе з птахом. Вона в буквальному сенсі задихається в «темному царстві» Калинова. Закохавшись у молодого приїжджого людини, Катя створила собі ідеальний образ кохання і можливого звільнення. На жаль, її уявлення мали мало спільного з реальністю. Життя дівчини завершилася трагічно.
Островський в «Грозі» головним героєм робить не тільки Катерину. Образ Каті протиставлений образ Марфи Гнатівна. Жінка, яка тримає в страху і напрузі всю сім’ю, не викликає поваги. Кабаниха сильна і деспотична. Швидше за все, «кермо правління» вона прийняла після смерті чоловіка. Хоча вірогідніше, що і в заміжжі Кабаниха не відрізнялася покірністю. Найбільше діставалося від неї Каті, невістці. Саме Кабаниха опосередковано винна в загибелі Катерини.
Варвара — дочка Кабанихи. Незважаючи на те що вона за стільки років навчилося спритності і брехні, читач все одно симпатизує їй. Варвара гарна дівчина. Дивно, але обман і хитрість не роблять її схожою на інших жителів міста. Вона чинить так, як їй подобається і живе як їй захочеться. Варвара не боїться гніву матері, оскільки та для неї не авторитет.
Тихон Кабанів повністю відповідає своєму імені. Він тихий, тихий, непомітний. Тихон не може захистити свою дружину від матері, оскільки сам перебуває під сильним впливом Кабанихи. Його бунт у результаті виявляється найбільш значним. Адже саме слова, а не втеча Варвари змушують читачів задуматися про весь трагізм ситуації.
Кулігіна автор характеризує як механіка-самоучку. Цей персонаж є своєрідним екскурсоводом. У першій дії він ніби водить нас за Калинову, розповідаючи про його звичаї, про сім’ї, які тут живуть, про соціальній обстановці. Кулигин, здається, знає все про всіх. Його оцінки інших дуже точні. Сам Кулигин добрий чоловік, який звик жити за усталеними правилами. Він постійно мріє про загальне благо, про перпету-мобіле, про громовідхильник, про чесну працю. До нещастя, його мріям не судилося реалізуватися.
У Дикого є прикажчик, Кудряш. Цей персонаж цікавий тим, що не боїться купця і може йому висловити те, що про нього думає. При цьому Кудряш так само, як і Дикої, у всьому намагається знайти вигоду. Його можна охарактеризувати як простої людини.
Борис приїжджає в Калинів по справах: йому потрібно терміново налагодити відносини з Диким, адже тільки в цьому випадку він зможе отримати законно заповідані йому гроші. Однак ні Борис, ні Дикої не хочуть навіть бачити один одного. Спочатку Борис здається читачам таким, як Катя, чесним і справедливим. В останніх сценах це спростовується: Борис не здатний зважитись на серйозний крок, взяти на себе відповідальність, він просто тікає, залишаючи Катю в самоті.
Одними з героїв «Грози» є мандрівниця і служниця. Феклуша і Глаша показано як типові мешканці міста Калинова. Їх темрява і неосвіченість щиро вражає. Їх судження абсурдні, а дуже вузький кругозір. Жінки судять про моралі і моральності якимось збоченим, спотвореним поняттями. «Москві-то тепер гульбища та ігрища, а вулицями-то індо гуркіт йде, стогін стоїть. Та чого, матінка Марфа Гнатівна, вогненного змія стали запрягати: все, бачиш, для заради швидкості» — так Феклуша висловлюється про прогрес і реформах, а «вогненним змієм» жінка називає автомобіль. Таким людям чуже поняття прогрес і культура, адже їм зручно жити в придуманому обмеженому світі спокою і розміреності.
У цій статті дана коротка характеристика героїв п’єси «Гроза», для більш глибокого розуміння рекомендуємо ознайомитися з тематичними статтями про кожного персонажа «Грози» на нашому сайті.
Тест по твору