Народження Гермеса. Гермес – син Зевса і німфи на ім’я Майя. Народився він в Аркадії, області жили безтурботним, щасливим життям пастухов, в глибокому крота на Килленской горі.
Ледве народившись, він почав свої діяння і прокази. В перший же день після свого народження він, скориставшись тим, що Майя кудись відійшла, виліз із своєї колиски і почав оглядати околиці печери. Знайшовши черепаху, він убив її, зняв панцир і натягнув туди мотузочки струни.
Так була виготовлена кіфара. Але цей музичний інструмент скоро набрид Гермесу, і він пішов гуляти, йдучи все далі й далі від своєї печери. Він йшов до тих пір, поки не натрапив на стадо корів, яке належало Аполлону, і в його голові народився зухвалий задум – викрасти стадо златолукого бога.
Гермес викрадає стадо Аполлона. Задумане було виконане, причому він гнав корів задом наперед, щоб Аполлон не міг слідами здогадатися, куди вони поділися. Викрадених корів він сховав а печері, яку завалив величезним каменем, а сам, закінчивши свою справу, повернувся додому, легкою хмаринкою просочився в кімнату через замкову щілину і ліг в колиску, замотавши себе пелюшками, а під пахвою тримаючи кіфару. Все це не сховалося від очей Майї. “Вигадник хитрий!
І звідки ж ти повертаєшся додому пізно вночі? Невже ти думаєш, що я не знаю про твою витівку? Та невже ти не боїшся, що Аполлон тебе покарає?” – вигукнула вона. “Не лякай мене, мати! – спокійно відповів їй Гермес – Ми будемо з тобою займатися дуже прибутковою справою – скотарством. А якщо Аполлон спробує мені що-небудь зробити, я проломлю стіну храму в Дельфах і віднесу звідти золоті триножники, і ніхто не зможе перешкодити мені!” Однак такі промови ще більше перелякали боязку Майю.
Бронзова статуя Гермеса в грецькому Виконанні. Viст. до н. е.
Аполлон перестерігає Гермеса. Вранці Аполлон виявив, що його корови пропали і пішов їх шукати. Однак стадо знайти йому не вдалося, він знайшов тільки печеру, в якій лежав у колисці немовля і, здавалося, мирно спав, а насправді розглядав його з-під опущених повік. Зрозумівши, що тут справа нечиста, Аполлон звернувся до нього з грізною промовою: “Хлопчик!
Гей ти, лежить у колисці! Ану показуй, де тут корови! А не то я закину тебе до порогу похмурого Тартара і ти будеш бродити там разом з безтілесними тінями померлих!”
Тут Гермес широко розкрив очі і зобразив повне здивування. “Син Літо! На кого ти обрушиваешь свої суворі слова? Як ти придумав шукати тут корів, мешканок поля? Я схожий на викрадача?
Я лише вчора народився, ноги мої ніжні, а земля сповнена гострих каменів. Як я піду за коровами? Не почув хто, не сказав би, що ти позбувся розуму! А я зовсім і не знаю, якими бувають корови, одне тільки ім’я їх чув!” Однак ці відмовки не допомогли. Аполлон схопив Гермеса і потягнув його до Зевса на суд.
Розсміявся повелитель богів витівку свого сина, але суворо наказав: корів повернути!
Обмін. Понуро побрів Гермес до печери, де були замкнені корови, показуючи дорогу до неї Аполлону. Ось і те місце. Відвалив Аполлон камінь, став виганяти стадо назовні, та раптом так і завмер – з вулиці лунала прекрасна музика.
Зачарований її звуками, забувши про своїх корів, кинувся він з печери і побачив, що це Гермес грає на кіфарі. Попросив Аполлон подарувати йому кіфару, але Гермес відмовився. Довго просив його світлий бог, і нарешті вони домовилися помінятися: Аполлон віддав Гермесу корів, а той йому – кіфару. Так закінчилася ворожнеча і неприязнь між двома братами, і більше вони ніколи не сварилися.
Гермес був прийнятий на Олімп і отримав своє місце в сім’ї богів. Гермес.
Витівки Гермеса. Серед усього населення Олімпу Гермес виділявся своєю спритністю. Ніхто не може перевершити його в різних хитрощі та витівки. Одного разу жартома він викрав у Зевса його скіпетр – символ влади, у Посейдона – тризуб, у Аполлона – золоті стріли і лук, у Ареса – меч.
Служить Гермес на Олімпі вісником богів; постійно відправляє його Зевс до людей з різними дорученнями – і швидше вітру мчить він по повітрю у своїх крилатих сандалях, тримаючи в руках жезл – кадуцей, за допомогою якого може занурювати людей в сон і без небезпеки для себе спускатися в похмурий Аїд і повертатися назад. Гермес охороняє шляхи-дороги, і всюди в Греції біля входів будинків, на перехрестях, а то й просто біля доріг стояли його кам’яні зображення – герми.
Гермес – покровитель.
Гермес допомагає подорожнім за життя, він веде тіні померлих у їх останній шлях – в похмуре царство Аїда. У цьому випадку його називають Гермес Психопомп (“Провідник душ”). Багато бачили в Гермесі свого покровителя: купцям він допомагав накопичити багатства, ораторам давав красномовство, музикантам виготовив першу кіфару, всім людям подарував абетку і писемність, заходи і числа. Свого зущитника і покровителя бачили в Гермесі вісники і глашатаї; атлети вважали, що він дає їм силу і спритність.
Ще дивовижніше те, що Гермес допомагав брехунів видавати брехню за правду, а злодюжкам – вдало годуватися їх небезпечним і нелюбимим людьми ремеслом. Брехуни і злодії теж вважали Гермеса своїм покровителем.
Минав час. Все більше і більше ставало у людей знань, були серед них і такі, що доступні тільки присвяченим їх таємницю. Богом цих таємних знань вважався Гермес Трисмегіст (“Тричі найбільший”).
Він же, як вірили греки, винайшов астрологію, яка дозволяла вгадувати долю за зірками, і алхімію – науку про те, як отримувати золото з інших металів. Боги стародавніх греків:)