Греки створили безліч міфів про богів і героїв. Але найбільшою популярністю користувався Геракл – син земної жінки і бога Зевса. Мені здається, Геракл став популярний грецьким героєм тому, що, здійснюючи свої подвиги, показав себе прикладом сміливості, сили, впевненості у собі. За волею богів і за дорученням царя Еврисфея Геракл здійснив дванадцять подвигів. Кожен з цих подвигів міг закінчитися смертю героя. Перший подвиг – вбивство гігантського лева, який знищував худобу і навіть нападав на людей. Знайшовши чудовисько, Геракл зробив три влучних постріли з лука, але шкура лева була такою міцною, що гострі стріли відскакували, не пошкодивши її. Розлючений велетенський звір кинувся на героя, і Геракл голими руками задушив породження Тифона і Єхидни. На честь свого подвигу герой учеридмл немейські ігри, на які молоді чоловіки змагалися в бігу, боротьбі, метанні диска, списа і в кулачному бою.
Цар Мікен страшенно злякався виду вбитого лева і сили Геракла. Він заборонив героєві навіть наближатися до стін міста, а коли Геракл приносив докази своїх подвигів, Еврисфей з жахом дивився на них з високих стін. Після вбивства лева Геракл виконав ще одинадцять завдань царя Мікен, і кожна наступна завдання було важче від попереднього. Герою довелося убити Гідру – виродка з тілом змії і дев’ятьма головами, він перестріляв птахів, які нападали на худобу і людей. І було те, що у цих птахів замість пір’я були стріли, і вони вбивали ними все живе, пускаючи їх зверху. Потім Геракл круглий рік переслідував лань, яка спустошувала поля, зловив її і приніс цареві. За новою задачею піймав величезного дикого кабана Геракл впорався, і вичистив за один день хліва царя Авгія, і приборкав шаленого критського бика, привів у Мікени коней, які їли людське м’ясо, у важких боях з амазонками отримав пояс цариці Іпполіти, з великими труднощами переміг триголового і шестирукого велетня Геркона і забрав стадо корів; спустився у підземне царство Аїда і привів жахливого пса Цербера; з садів титану Атласу отримав три золоті яблука. На цьому і закінчилася служба Геракла з царем, який довгих дванадцять років знущався з героя. Геракл пішов, де на нього чекали нові пригоди, подвиги і перемоги.
Боги виявляли турботу про улюбленого сина Зевса. Меч йому подарував Гермес, лук і стріли – Аполлон, золотий панцир – Гефест, богиня Афіна сама виткала для нього одяг. Змужнівши, Геракл переміг царя Ергіна, якому Фіви платили данину. За це цар Фів Креонт віддав за нього свою дочку Мегару, а боги послали молодому подружжю трьох прекрасних синів. Геракл жив щасливо у Фівах, поки мстива Гера не наслала на нього жахливу хворобу – божевілля. Втративши розум, великий герой убив своїх дітей і дітей свого брата. Отямившись, Геракл жахнувся своєму мимовільному злочину. Він назавжди покинув Фіви і, за порадою Аполлона, повернув на батьківщину, щоб за наказом царя Тірінфа закінчити дванадцять подвигів.
Створивши міф про Геракла та його подвиги, давні греки втілили в образі героя своє бачення ролі людини на землі. Сміливий, гордий, сильний чоловік буде завжди користуватися прихильністю богів і увічнить своє ім’я в подвиги заради людей і батьківщини.