Формування основ логічного мислення у старших дошкільників

Враховуючи особливості формування і розвитку образно-логічного мислення, як одного з компонентів логічного мислення у старшому дошкільному віці мною було розроблено посібник по формуванню основ логічного мислення і серія ігор і завдань для старшого дошкільного віку. Слід зазначити, що при розробці цього керівництва і підборі ігор було враховано, що в ранньому і молодшому дошкільному віці розвиток мислення “вплетене в практичну ігрову діяльність дитини. З її допомогою він пізнає навколишню дійсність, вчиться розуміти звернену до нього мову, а потім і говорити.

Однак спочатку значення слова (розуміння його) злито з конкретним предметом, тобто ще не несе в собі узагальнення.

Пізніше дитина починає співвідносити слово з безліччю предметів, тим самим, об’єднуючи їх між собою. Поступово він вчиться утворювати найпростіші узагальнення, починає виділяти загальні властивості предметів, намагається вирішувати практичні завдання “по-своєму”, дієвим шляхом. Формування наочно-дієвого мислення стає можливим завдяки такій організації навчання, при якій нові, раніше приховані властивості досліджуваного об’єкта виділяються через практичні дії. Тобто ігри продумані з урахуванням ускладнення та індивідуальних особливостей дошкільного віку. На підставі наочно-дієвого мислення формується і більш складна форма наочно-образне мислення, яке проходить у своєму розвитку дві стадії.

Перша відповідає грі-дії, коли дитина не сам придумує собі роль, а бере ту, яка йому пропонується.

На другій стадії дитина вже за своєю ініціативою перетворює ситуацію на образному рівні, самостійно вирішує завдання на основі уявлень, без застосування практичних дій. Наочно-дієве і наочно-образне мислення тісно пов’язані з промовою. Мовленнєві висловлювання дитини сприяють усвідомленню ним ходу і результату цієї дії. Поступово мова набуває плануючу функцію. Проблема зв’язності та несуперечності дитячих суджень на даному етапі виступає на перший план.

Тому даний вид мислення називають словесно-логічним. Щоб дитина стала використовувати слово як самостійний засіб мислення, він повинен засвоїти вироблені людством поняття, т.

Тобто знання загальних та істотних ознаках предметів і явищ дійсності, які закріплені в словах. Але між словами-поняттями дорослого і словами-уявленнями дитини є істотні відмінності. Наявні у дітей уявлення стихійно не можуть перетворитися в поняття. Їх можна використовувати лише для формування понять.

З цією метою дитини спочатку навчають за допомогою власних дій виділяти в предметах або їх відносинах ті істотні ознаки, які повинні увійти у зміст поняття.

Подальший хід його формування полягає в заміні дитиною реальних дій розгорнутою міркуванням, яке в словесній формі відтворює всі основні моменти цієї дії. У кінцевому рахунку, міркування починає проводитися не вголос, а про себе; воно скорочується і перетворюється в дію абстрактного логічного мислення. Ця дія виконується за допомогою внутрішнього мовлення. Отже, віковий перехід від наочно-образного до словесно-логічного мислення може бути прискорений шляхом спеціально організованого навчання.

Мною в процесі діагностики були використані наступні ігри, які чергувалися між собою (дивись таблицю 1).

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь