Філософська лірика Тютчева, мотиви і характер віршів — твір на тему

План

  • Тютчев – майстер філософської лірики
  • Філософські мотиви в ліриці Тютчева
  • Тема космосу і хаосу
  • Вічність світу і тимчасовість людини
  • Природа як частина цілого
  • Філософське звучання любовної лірики
  • Філософський характер лірики Тютчева

Тютчев – майстер філософської лірики

Філософська лірика як жанр – завжди роздуми про сенс буття, про цінності людських, про місце людини та її призначення в житті.
Всі ці характеристики ми не просто знаходимо у творчості Федора Тютчева, але, перечитуючи спадщина поета, розуміємо, що філософська лірика Тютчева – творіння видатного майстра: по глибині, різноплановості, психологизму, метафоричності. Майстра, чиє слово вагомо і своєчасно незалежно від століття.

Філософські мотиви в ліриці Тютчева

Які б філософські мотиви в ліриці Тютчева звучали, вони завжди змушують читача мимоволі вслухатися, а потім і вдумуватися в те, про що пише поет. Цю особливість безпомилково розпізнав у свій час Тургенєв І., кажучи, що будь-який вірш «починалося мислію, але мислію, яка, як вогняна точка, спалахувала під впливом глибокого почуття або сильного враження; внаслідок цього… завжди зливається з образом, взятим зі світу душі або природи, переймається їм, і сама його проникає неподільно і нерозривно».

Тема космосу і хаосу

«Неподільно і нерозривно пов’язані між собою у поета світ та людина, весь рід людський і Всесвіт, адже вірші Тютчева засновані на розумінні цілісності світу, неможливою без боротьби протилежностей. Мотив космосу і хаосу, початкової основи життя взагалі, прояви подвійності світобудови, як ніякий інший, значимий в його ліриці.

Хаос і світло, день і ніч – про них згадує у своїх віршах Тютчев, називаючи день «блискучим покривом», іншому «людини і богів», і зціленням «хворої душі», описуючи ніч як обнажающую безодню «з своїми страхами і мглами» в людській душі. У той же час, у вірші «Про що ти воешь, вітр нічний?», звертаючись до вітру, просить:

О, страшних пісень цих не співай
Про древній хаос, про рідний!
Як жадібно світ душі нічний
Слухає повісті коханій!
З смертної рветься він грудях,
Він з безмежним прагне злитися!
О, бур заснули не буди —
Під ними хаос ворушиться!

Хаос для поета «рідний», прекрасний і привабливий, — адже саме він частина всесвіту, основа, з якої з’являється світло, день, світла сторона Космосу, знову перетворюється в темну — і так до нескінченності, перехід одного в інше вічний.

Але з новим влітку – новий злак
І лист інший.
І знову буде все, що є,
І знову троянди будуть цвесть,
І терни тсж, —

читаємо у вірші «Сиджу задумливий і один…»

Вічність світу і тимчасовість людини

Хаос, безодня, космос – вічні. Життя, як розуміє її Тютчев, скінченна, існування на землі людини хитко, та й сама людина не завжди вміє і хоче жити за законами природи. Говорячи у вірші «Співучість є в морських хвилях…» про повному созвучье, порядку в природі, лірик нарікає на те, що свій розлад з природою ми усвідомлюємо тільки в «примарної свободи».

Звідки, як розлад виник?
І чому ж у загальному хорі
Душа не те співає, що море,
І нарікає мислячий очерет?

Людська душа для Тютчева – відображення порядку світобудови, в ній той же світ і хаос, зміна дня і ночі, руйнування і творення. «Душа хотіла б бути зіркою…в ефірі чистому і невидимої…»
У вірші «Наш век» поет міркує про те, що людина прагне до світла з чорноти незнання і нерозуміння, а знаходячи його, «нарікає і бунтує», і так, неспокійний, «нестерпний він днесь виносить…»

В інших рядках шкодує про межі людського пізнання, неможливості проникнення в таємницю витоків буття:

Ми в небі скоро втомлюємося, –
І не дано нікчемним пилу
Дихати божественним вогнем

І упокорюється з тим, що природа, всесвіт рухається далі в своєму розвитку безпристрасно і нестримно,

По черзі всіх своїх дітей,
Свершающих свій подвиг даремний,
Вона дорівнює вітає своєї
Всепоглинаючої і миротворной безоднею.

У невеликому вірші «Дума за думою, хвиля за хвилею…» Тютчев пронизливо передає сприйманий їм «спорідненість природи і духу або навіть їх тотожність»:
Дума за думою, хвиля за хвилею –
Два проявленья стихії однієї:
У серце чи тісному, в безмежному чи море,
Тут – в ув’язненні, там – на просторі, –
Той же всі вічний прибій і відбій,
Той же всі привид тривожно-порожній.

Природа як частина цілого

Ще відомий російський філософ Семен Франк зауважив, що пронизує поезію Тютчева космічний напрямок, перетворюючи її в філософію, проявляючись в ній у першу чергу спільністю і вічністю. Поет, за його спостереженнями, «спрямовував свою увагу прямо на вічні, вічні начала буття… Все служить у Тютчева предметом художнього опису не в їх окремих…проявах, а в їх загальній, неперехідною стихійної природи».

Мабуть, тому приклади філософської лірики у віршах Тютчева привертають нашу увагу в першу чергу в пейзажному творчості, веселку «пише» художник слова у своїх рядках, «шум від журавлиної зграї», «всеосяжний» море «необачно-шалено» грозу, що насувається, «променисту на спеці» річку «напівроздягнений ліс» весняний день або осінній вечір. Що б там не було, воно завжди частина єства всесвіту, невід’ємна складова ланцюга всесвіт-природа-людина. Спостерігаючи у вірші «Дивись, як на річковому просторі…» за рухом крижин на просторі річки, констатує, що пливуть вони «до однієї мети» і рано чи пізно «все – байдужі, як стихія, – зіллються з безоднею фатальний!» Картина природи викликає роздуми про суть людського Я»:

Не таке ль твоє значення,
Не така ль доля твоя?..

Навіть, здавалося б, зовсім простому, по суті, і сприйняття вірші «У селі», описуючи звичний і непоказний побутовий епізод витівки пса, який «збентежив величавий спокій» зграї гусей та качок, автор бачить невипадковість, обумовленість події. Як для розгону застою «в ледачому стаді…потрібен став, заради прогресу, раптовий натиск фатальною»,

Так сучасних проявів
Сенс іноді і безглузда… —
…Інший, ти скажеш, просто гавкає,
А він здійснює вищий борг —
Він, осмислюючи, розвиває
Качиний і гусячий толк.

Філософське звучання любовної лірики

Приклади філософської лірики у віршах Тютчева знаходимо в будь-якої теми його творчості: потужні і пристрасні почуття породжують у поета філософські думки, про що б він не говорив. Мотив визнання і прийняття неможливо вузьких меж любові людини, її обмеженість звучить в любовній ліриці нескінченно. В «буйній слепости пристрастей ми то все вірніше губимо, що серцю нашому милею!» — вигукує поет у вірші «О, як убивчо ми любимо..». І в любові Тютчев бачить продовження протиборства і єднання, властиве космосу, говорить про це в «Приречення»:

Любов, любов – свідчить прєданьє –
Союз душі з душею рідний –
Їх съединенье, сочетанье,
І фатальне їх слиянье,
І… поєдинок фатальною…

Подвійність любові проглядається у творчості Тютчева спочатку. Піднесене почуття, «промінь сонця», достаток, щастя і ніжності і разом з тим вибух пристрастей, страждань, «фатальна пристрасть», що руйнує душу і життя, — все це світ любові поета, про яку він так палко оповідає в Денисьевском циклі, у віршах «Я пам’ятаю час золоте…», «Я зустрів вас – і все минуле…», «Весна» та багатьох інших.

Філософський характер лірики Тютчева

Філософський характер лірики Тютчева такий, що не просто впливає на читача, але і впливає на творчість поетів і письменників різних епох: мотиви його лірики знаходимо у віршах А. Фета, поетів-символістів, у романах Л. Толстого та Ф. Достоєвського, творах А. Ахматової, О. Мандельштама, В. Буніна і Б. Пастернаку, І. Бродського, Тобто Ісаєва.

Поет, критик, філософ Д. Мережковський оцінив силу слова поета, вміння коротко сказати багато чого про існування світу так: Аналіз філософської лірики Тютчева приводить нас до переконання, що поет, наближаючись до «живої колісниці світобудови», все життя глибоко відчував «поріг подвійного буття» душі людини, земне, земне і вічне космічне начало, єдність світів людини і природи, і саме завдяки цьому його поезія є позачасовою.

Проведений на прикладах аналіз філософської лірики Федора Івановича Тютчева може бути використаний учнями 10 класів при підготовці уроку літератури або написанні до твору на тему «Філософська лірика Тютчева».

print

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: