Екологія культури… Що приховує сенс цих слів. Ми часто чуємо слово “екологія” зовсім в іншому контексті. Воно означає катастрофу в навколишньому середовищі: загибель лісів, забруднення водойм, зникнення рідкісних видів птахів і тварин…. Тут все ясно, а екологія культури?. Це словосполучення має авторське походження. Воно викликане тривогою автора тексту не без підстави.
Відомий поет Андрій Вознесенський піднімає проблему, яка була актуальною не тільки в 1985году, коли були написані ці роздуми, викликані смертю Ст. Шкловського. Проблема згасання духовного середовища не втратила своєї актуальності і донині, навіть придбала ще більшу значимість.
Сучасне покоління має свої ідеали, досить віддалені від високих матерій..
У століття неймовірних швидкостей і нових без кінця змінюють один одного технологій не до духовності. Ми повинні бути конкурентно здатні в нашому жорстокому світі, не терпящем слабкості і безвілля. Головні моральні цінності нівелюються, втрачають свою важливість і значимість. На передній план виступає персоніфікація або горезвісна презентація. Вмієш подати себе в потрібному руслі – значить будеш прийнятий системою. А немає в тобі нахабства, безпринципності – на жаль! Будь ти хоч в сотні разів розумніший, талановитіший, вихованіші, все одно залишишся на задньому плані.
Автор тексту, ведучи своє оповідання, хоче звернути увагу читача на екологічне згасання духовної внутрішнього середовища, на те, що. це згасання куди небезпечніше, ніж руйнування еклоги зовнішнього середовища. Хоча він анітрохи не применшує важливості цього питання. Але тим не менш Вознесенський А. стверджує, що при краху першої, духовного середовища, загине і друга. І це справді так. Скільки б ми не говорили про порятунок навколишнього середовища, не створювали товариств захисників флори і фауни, нічого не зміниться, поки не почнемо формування духовного світу підростаючого покоління.. Показовими в цьому плані слова автора тексту.” Ми вимірюємо лічильником Гейгера ступінь радіації, визначаємо забруднення середовища і обміління озер, але чим виміряти духовне обміління, коли про Калігулу або про Моцарта дізнаються лише з відеокасет при майже поголовне непрочтении цілком “Війни і миру” Якщо запитати молодь про те, які книги вплинули на духовне формування, то вони швидше за все не дадуть або ускладняться дати відповідь. Але в цьому немає їхньої провини. Подивіться, яку інформацію несуть наші ЗМІ, пройдіть по книжковим розвалам, а шкільні підручники….Про мова лине з екранів суперсучасних телевізорів і говорити не варто. Так про яку культуру можна в даній ситуації вести розмову?.
З думкою автора не можна не погодитися. Це позиція сучасної людини, що переживає за майбутні покоління, за стан культури в нашому суспільстві. Так, дійсно, настав час підняти серйозне питання про екологію культури н а сучасному етапі. Інакше з засиллям жаргонізмів, молодіжного сленгу і навіть відвертої ненормативної лексики скоро можна буде і не вести мовлення.. про культуру.
Про те, що спостерігається негативна динаміка в моральному плані говорить сама життя. Відкрийте зведення новин, і що ви там побачите?… Злочинність зростає, в основному підліткова. А глибина причини збіднінні моральності. Цікаво, які книжки читали ці люди в дитинстві, які фільми дивилися.
Звичайно, дуже непросто зараз відірвати дитину від комп’ютера, телевізора, старших товаришів, вже дещо пізнали життя, але потрібно відшукати аргументи, що дозволяють відволіктися від цих сучасних принад. Потрібно зуміти показати інший світ, світ літератури і мистецтва, світ музики і краси. Треба допомогти стати хоча б на першу сходинку, яка веде до справжньої культури. Культурі слова, культури поведінки, до зростання внутрішнього духовного середовища.
Вознесенський А. на прикладі тексту дозволяє читачеві зрозуміти і відчути масштаби порушеної проблеми, а також підвести його до авторського відповіді на поставлене до тексту запитання. Не зникли ще зовсім люди, що несуть духовну красу, залишилися ще “фанати культури”, якісь провідники духу, особистості безкорисливі і героичные. І підтвердженням цьому служить наша класична література. Хіба може вичерпатись морально суспільство, надбанням якого є письменники і поети, які є золотим фондом культури нашої країни.Л. Н. Толстой, Ф. М. Достоєвський, Пушкін А. С, М. Ю. Лермонтов….