У повісті Н. В. Гоголя “Тарас Бульба” розповідається про запорізькому козака Тараса бульбу та його синів Остапа і Андрии. Коли Остап і Андрій повернулися з бурси додому, то батько відразу забрав їх з собою в Запорізьку Січ. Він хотів, щоб сини стали сильними, міцними, справжніми козаками. Остап і Андрій дуже різні. Остап, старший брат, сміливий, гордий, крупкий тілом і духом. Остап мріяв про запорізьку Січ. Він не хотів вчитися, але закінчив бурсу, боячись, що батько віддасть його в ченці. Андрій, навпаки, відрізнявся від брата. Він легко учився, він мріяв про зустріч з прекрасною дівчиною. Тарас Бульба називав його “маминим сынком2 і “мазунчиком”. Коли брати приїхали в Запорізьку Січ, вони дізналися про війну, про те, що на їхню землю напали поляки. Остап і Андрій встепили в бій. Але Андрій дізнався, що в місті його кохана дівчина-полячка. Тоді він зрадив козаків, брата і батька і перейшов на бік поляків. І брати стали ворогами. Вчасно бою Тарас побачив, як Андрій вбиває своїх же козаків, тоді він вбиває свого сина. Остап потрапляє в полон, де його стратять. Остап і Андрій-рідні брати, але різні за характером і долю. Вони стали ворогами, тому що в них були різні погляди на життя і різні цінності.
