Шолохова доля людини – це твір, де автор розкриває на прикладі життя героя тему долі людини. В роботі автор показав життя героя, якому довелося пережити роки війни.
Шолохов написав свою роботу швидко, а в її основу ліг розповідь однієї людини, прототипу головного героя, який поділився своєю історією з життя. Ця історія стала його сповіддю, про яку не зміг мовчати письменник. Ось він і подарував світові твір, де розповів про пережиті страждання, про непереможність простого солдата, в чиєму характері проявляються справжні російські риси. Ми ж напишемо твір на тему Доля людини, яке допоможе учням написати свою підсумкову роботу з літератури.
короткий твір роздум
М. А. Шолохов написав оповідання в 1956 році. Починається твір зустріччю автора з героєм оповідання Соколовим. Це була людина, очі якого, наче засипані попелом, наповнені смертної тугою. І Соколов побачив співрозмовника, якому захотілося вилити душу і він розповів про свою долю. При цьому ми бачимо, що в долі одного героя відбилася доля всього народу.
Прочитавши твір, хочеться відзначити, що це був звичайний чоловік трудяга. Йому довелося жити в період громадянської війни, пережив він і голодні двадцяті. Після осів у Воронежі, зустрів дружину і мріяв про сім’ю, де буде багато дітей. Але прийшла війна і поруйнувала всі його плани.
Відправився на фронт і Соколов. Однак потрапляє в полон до фашистів. Довелося сьорбнути йому гіркої долі, живучи за колючим дротом концтабору. Слухаючи його розповідь про нелюдські умови, в яких жили полонені, ми розуміємо всю жорстокість ворога. Визнається Соколов у своїй сповіді і у вбивстві людини. На ворога, свого. Але своїм його назвати важко, адже той пішов на зраду. Навіть виснажений голодом Соколов, думає насамперед не про себе, а про своїх товаришів, несучи їжу і розділяючи її навпіл зі своїми товаришами.
Нашому герою вдалося пережити полон, він повернувся додому. Тільки його ніхто не зустрічає. На місці його будинку – тепер вирва від бомби. Війна не тільки принесла йому важкі випробування полоном, але і самотність, біль, назавжди забравши дружину, будинок, надію на щастя. Відстоявши право на вільне життя, виборів незалежність Батьківщини, наш герой втрачає відразу все.
Вражає те, що незважаючи ні на що, ця людина не зломлений, не запеклий, його добра натура продовжувала в ньому жити і далі. Так, він не може зрозуміти, за що доля з ним так жорстока, за що такі муки, але жива душа все одно прагне до життя. І ось доля, немов змилувавшись над ним, послала зустріч з маленьким хлопчиком, у якого війна забрала рідних і близьких. Зустрілися дві самотності, щоб возз’єднатися. Соколов усиновив дитину, подарувавши йому всю свою теплоту. І тут ми бачимо справжнє прояв людяності.
герої твору
Головним героєм оповідання Шолохова є Андрій Соколов – це добрий, розумний і гуманна людина, який мав безмежну любов до Батьківщини і був прив’язаний всією душею до рідного краю. Цієї людини не зламала війна, не розлютила, а його душа не зачерствіла. Він зумів витримати всі тяготи воєнного часу, зберігши чуйність душі і свою людську гідність. За однойменним оповіданням Шолохова був знятий фільм.