Більшість людей люблять читати фантастику. Вона захоплює, дозволяє побачити світ у інших вимірах. Вона дає волю фантазії і втілює мрії в якусь реальність. Але, якщо задуматися, начебто і не має нічого спільного з реальністю. Це як казка для дорослих, як те, що могло б бути, але його немає. Так чи потрібна взагалі фантастична література?
Я думаю, що так. Можна привести декілька причин для того, щоб вона продовжувала існувати і розвиватися. Адже недарма саме фантастику люблять чи не більше всіх інших напрямків художньої літератури. А, значить, не так вже вона й порожня.
По-перше, фантастичні твори дозволяють уявити, що було б, якби якась мрія втілилася. Вони показують світ в іншому вигляді, тим самим даючи читачеві величезні можливості для власного роздуми і дослідження. А це завжди цікаво, тому що призводить до якихось відкриттів. Напевно, тому і люблять фантастику.
По-друге, така література не має ніяких меж. Вона може розвинути один сюжет до таких крайнощів, що людина побачить, як небезпечні часом можуть бути відкриття. Вона народжує нових чудовиськ і нові кошмари, тим самим дозволяючи позбавитися від старих. Іноді фантастика доводить якусь ідею до сумного кінця, і це змушує людей бути більш обережними з тим, що у нас є зараз. Твори вчать берегти природу та цінувати свою планету, інакше усього цього можна втратити в один момент.
По-третє, фантастика легко і ненав’язливо виховує. Вона не схожа на класичну літературу, тому що ніби існує більше для розваги. Але ж у фантастичних творах теж зачіпаються різні проблеми. І, ніби розважаючись, читач мимоволі замислюється над різними серйозними питаннями. Саме тому не можна однозначно прирівнювати фантастику, особливо наукову, до легкого “чтивом”.
Я люблю цей жанр літератури. Мене захоплюють цікаві ідеї авторів, захоплюють незнані світи і подорожі, як у часі, так і в космосі. І я вважаю, що такі твори необхідні, тому що без них було б нудно.