Бунін Купрін твір

У всі часи поети й письменники зверталися до теми кохання, бо саме вміння любити є основним достоїнством людства. Але все ж, я думаю, ніхто так не вмів говорити про це чудове почуття, як Купрін і Бунін. Читаючи твори цих письменників, найчастіше приходиш до думки про те, наскільки любов складна і багатогранна.
Я думаю, що життя героїв Купріна і Буніна сповнена умовностей, підпорядкована розрахунком, незрозумілим амбіціям, і всі так фальшиво, що деколи складно розгледіти справжні почуття і думки. І це, на мій погляд, основна проблема, якої торкаються письменники. Однак є щось життєствердне і прекрасне в усіх оповіданнях Купріна і Буніна, присвячених любові.
Головні герої вміють любити по-справжньому, що трапляється дуже рідко в житті людей. Саме це почуття допомагає героям вирватися з кола буденного, нудного, вульгарного. Можливо, вирватися лише на мить, навіть заплативши за це щастя власним життям, але все ж таки пізнати і пережити почуття, яке недоступне багатьом людям.
Я думаю, що І. А. Бунін і А. В. Купрін у своїх творах про кохання вдаються найчастіше до контрасту, протиставлення люблячих, оскільки це дуже різні люди, як в духовному, моральному плані, так і в соціальному становищі.
В оповіданнях і повістях Купріна і Буніна можна виділити разючу точність в описі побутових подробиць, відтворення життя в усіх дрібницях. Так, підпоручик Ромашов у Купріна думає про себе в третій особі, що робить його у власних очах набагато значніше. У “Легкому диханні” Бунін вдається до такої деталі, як щоденник Олі Мещерської, який надає більшу правдивість цієї історії.
На мій погляд, все ж письменники трохи по-різному розуміють, яка справжня любов. Для Купріна це почуття завжди трагічно, справжня любов не може бути щасливою до кінця, це завжди страждання і біль. По Купріну, любові потрібно віддаватися без залишку, відчувати постійні муки і відчуття щастя одночасно. Для нього любов – ідеал, тому буденність і це почуття несумісні, звідси вся трагічність долі героїв. Так чистий і добрий Ромашов жертвує собою заради корисливої Шурочки Ніколаєвої. Трагічна і лицарська, романтична любов Желткова до княгині Вірі Миколаївні, що поглинула всі його істота. Жовтків вмирає без скарг, без докорів, вимовляючи: “Так святиться ім’я Твоє”. Суламіф з однойменного оповідання, незважаючи на всі страждання, дякує царя Соломона за подароване їй щастя.
Тема краси і любові у творчості Буніна представлена дуже складними і часом суперечливими ситуаціями. Любов для нього – божевілля, сплеск емоцій, мить нестримного щастя, яке дуже швидко обривається, і тільки потім усвідомлюється і розуміється. Саме така зустріч поручника з прекрасною незнайомкою в “Сонячному ударі”. Це була мить щастя, який не можна повернути, воскресити. Коли вона їде, поручик сидить “під навісом на палубі, відчуваючи себе постарілим на десять років”, бо це почуття раптово виникло раптово зникла, залишивши в душі глибоку рану, але все ж це було щастя.
Дивовижна також зустріч людей, які любили один одного багато років тому в “Темних алеях”. Надія через все життя пронесла це почуття, так і не змогла вийти заміж і жити іншим, новим життям: “Скільки не проходило часу, все одним жила. Знала, що давно вас немає колишнього, що для вас немов нічого й не було, а от… Пізно тепер докоряти”. Люди пройшли повз один одного, а любов жива, незважаючи на минулі роки. Так, звичайно, життя не склалося ні Надії, ні у Миколи Олексійовича, однак, по-іншому і не могло бути: “Але, боже мій, що ж було далі? Що якщо б я не кинув її? Який дурниця! Ця сама Надія не содержательница заїжджий світлиці, а моя дружина, господиня мого петербурзького будинку, мати моїх дітей?! Це було неможливо. Він, закриваючи очі, хитав головою”.
На мій погляд, любов по Буніну реалістична, вона не ідеальна, але все ж прекрасне. Вона пізнається не багатьма, а лише людьми чуттєвими. Я думаю, що Купрін і Бунін вірили, що любов виникає в життя тільки сильних людей, які вміють жертвувати собою.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам