Срібний вік це час, коли лірика отримує бурхливий розвиток, а серед письменників з’являються індивідуальності – яскраві, творчі. Серед них, родоначальник і основоположник символізму в російській літературі – Брюсов.
Російський символізм Брюсова
Брюсов – ідеолог і поет-символіст. Письменник був відданий своїй творчості. Він віддавався літературі з усією пристрастю, незважаючи ні на суспільний лад, ні на думку оточуючих. Брюсов просто творив, народжуючи шедеври, які і сьогодні ми читаємо із задоволенням.
Вже перші вірші молодого поета не залишили нікого байдужими. Вони залучали незвичністю, своєю екзотичністю, часом навіть зухвалістю. З допомогою символів, автор зображує звичайне і повсякденне в незвичайному ракурсі. Напевно, тому ми помічаємо в його роботах химерні картини, що малює автор – емалеву стіну, фіолетові руки, які креслять звуки.
Вивчаючи особливості символіки, його поезію і навіть прозу (адже і тут автор проявив себе, створивши такі шедеври як Вівтар перемоги, Вогненний янгол та інші), бачимо, як Брюсов використовує різноманітну тематику. З допомогою образів-символів йому вдається точно розкрити такі теми як тему стародавнього Єгипту, Риму, середньовіччя, Відродження, тему епохи Наполеона.
Багато своїх віршів присвятив письменник і міського життя. Його вірші придбали урбаністичний характер, де порушена тема самотності, безладу в житті, слабкість людини, її беззахисність. У своїй творчості автор зображує приреченість цивілізації, де неминуча революція, після якої світ стане іншим. А ось хто стане людиною, що буде жити в новому світі, і на яких засадах буде побудований цей світ, Брюсову невідомо. Проте в душі він прагнув до оновлення, до змін тому часто поринав у мрії, придумуючи неординарні картини й несподівані образи.
Він створює свій світ, де панує неземна краса, високе мистецтво, вічна любов.
Письменник дарує вірші, які в його час не були зрозумілі кожному. Він це і сам усвідомлює. У передмові до однієї зі своїх книг, Брюсов пише про те, що його книга буде чим-то схожий на безумця, що вийшов на поле бою під постріли. Він говорить, що одні навіть і не помітять її, інші відштовхнуть, а треті проклянуть. Однак Брюсов не засмучується. Він просто пише про те, що зараз не час, і його книги не для сьогоднішнього дня. Вони для того, щоб дочекатися своєї години.
Саме так писав автор у передмові, і саме так і сталося. Його книги, його твори дочекалися свого часу і тепер чарують нас вражають, надихають і просто хвилюють серця.