«Бородіно» аналіз вірша Лермонтова — матеріали до твору за темою і ідеєю твору

План

  • Провідна тема вірша
  • Сюжет вірші «Бородіно»
  • Композиція ліричного твору
  • Художньо-виразні засоби вірша
  • Ідея вірші «Бородіно» М. Ю. Лермонтова

Провідна тема вірша

Традиційним для творчості М. Ю. Лермонтов є звернення до історичних подій своєї батьківщини, до ратних подвигів свого народу. Глибокий аналіз вірші «Бородіно» М. Ю. Лермонтова передбачає обов’язкове прийняття до уваги цього факту. Вірш Лермонтова «Бородіно» являє собою відгук поета на події 1812 року. Воно написано в рік 25-річчя перемоги російського народу у війні з французами. Твір розкриває тему батьківщини в розумінні людини з народу.

Сюжет вірші «Бородіно»

Сюжет вірша – це розповідь про Бородінській битві від імені солдата, який брав участь у Вітчизняній війні 1812 року. Розповідь простого солдата викликаний питанням представника молодого покоління про тій битві:

«Скажи-ка, дядя, адже не дарма
Москва, спаленная пожаром,
Французу віддана?»

Докладний опис подій Бородінської битви учасник бою починає з жалю про те, що пройшли ті героїчні часи, і нинішнє покоління поступається в відвазі та шляхетність тим, хто не щадив життів на Бородінському полі:

«Так, були люди в наш час,
Не те, що нинішнє плем’я:
Богатирі — не ви! »

Весь розповідь солдата пронизаний непідробною гордістю за сміливість народу, частиною якого він є, захопленням його відвагою.

Примітно, що в процесі розповіді оповідач використовує займенник «я», так і займенник «ми» («Забив заряд я в пушку туго», «Вже ми підемо ломити стіною, вже постоїмо ми головою за батьківщину свою»). Це говорить про те, що сприйняття себе солдатом зливається з сприйняттям російського народу в цілому. Він говорить від імені всіх солдатів, висловлюючи щирий народний дух, народне почуття любові до Батьківщини.

Композиція ліричного твору

Вірш відкривається строфою, що представляє собою запитання представника нового покоління про значення Бородінської битви для Росії. Це своєрідний вступ, за яким слід основна частина твору – розповідь про Бородінській битві від особи його безпосереднього учасника. Розповідь солдата має кільцеву композицію. Воно починається з того, що оповідач виражає щире захоплення воїнами, що вижили і полеглими, які опинилися в центрі бойових подій. Далі йде докладний опис Бородінського бою, а також почуттів, які відчували в момент бою солдати. Завершується розповідь учасника битви тим же, з чого почалося захоплення подвигом солдатів в ім’я Батьківщини:

«Так, були люди в наш час,
Могутнє, лихі плем’я:
Богатирі — не ви.
Погана їм дісталася частка:
Небагато повернулися з поля.
Коли б на те воля божа,
Не віддали б Москви!»

Художньо-виразні засоби вірша

Сюжетоутворюючим виразним засобом, використовуваним в цьому вірші, є діалог. Весь вірш – розмова минає славного покоління з новим, яке тепер покладається відповідальність за безпеку Вітчизни.

При створенні мовного образу оповідача Лермонтов в достатку включає в його монолог просторічні слова та вирази: «вушка на маківці», «тут як тут», «мусью», «що користі в отакою безделкі». Вживання просторечной лексики сприяє створенню істинно народного образу оповідача і підкреслює народний характер війни.

Поряд з низькою лексикою у вірші використовуються слова високого стилю: «на полі грізної січі нічна впала тінь», «тріумфував», «блиснувши очима». Це підкреслює велич бою, його особливу значимість в історії країни.

Уже на початку вірша автор використовує кілька поспіль риторичних вигуків, що виражають урочистість доконаного Бородінської битви:

«Адже були ж сутички бойові,
Так, кажуть, ще які!
Недарма пам’ятає вся Росія
Про день Бородіна!»

Безперечно також велич солдатів, не щадили життів в ім’я Вітчизни, про що також свідчать риторичні вигуки: «Богатирі — не ви!».

При описі полковника автор застосовує порівняння, щоб показати його ставлення до обов’язку і до підлеглих: «Слуга царю, батько солдатам». Всього з допомогою кількох слів перед читачем вимальовується образ чесного, благородного і великодушного командира, який, загинувши на полі брані, залишив добрі спогади про себе у солдатів.

У кульмінаційному описі битви Лермонтов не скупиться на виразні засоби. Тут застосовані і порівняння: «Французи рушили, як хмари», «Носилися прапори, як тіні». І уособлення: «Картеч верещала», «І залпи тисячі знарядь злилися в протяжне виття». Головну за значенням позицію серед художньо-виразних засобів займає гіпербола, адже вона покликана показати неосяжний масштаб подій Бородінської битви:

«Рука бійців колоти втомилася,
І ядрам пролітати заважала
Гора кривавих тел. »

В описі характеру битви використовуються епітети, що підкреслюють мужність російської армії: «руський бій удалый», «наш рукопашний бій».

Ідея вірші «Бородіно» М. Ю. Лермонтова

Докладний аналіз «Бородіно» Лермонтова з точки зору тематики та сюжету твору, його композиційних і художніх особливостей, а також образу ліричного героя дозволив виявити ідею твору. Вона полягає в утвердженні сили і могутності російського народу, який є справжнім творцем історії. Своїм твором автор стверджує, що перемога у Вітчизняній війні 1812 року — заслуга простих солдатів, народу, об’єдналася в справі захисту Батьківщини, а не високих політиків і полководців.

Короткий аналіз, опис композиції і розбір художньо-виразних засобів вірші, можуть бути використані учнями 5 класу при підготовці до уроку або написанні твору на тему «Аналіз вірша Лермонтова «Бородіно»».

print

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: