Аналіз вірша «Вітрило» Лермонтова

План

  • Історія створення
  • Про що цей твір?
  • Жанр твору
  • Головна ідея твору
  • Спосіб віршування, рими

Історія створення

Починаючи аналіз вірша «Вітрило» Лермонтова неможливо не звернутися до історії його створення. Цей вірш було написано юним сімнадцятирічним поетом в 1832 році. У цей складний період Лермонтову доводиться покинути Москву і перервати навчальну діяльність в університеті. Прийнявши таке складне для себе рішення, поет вирушає до Петербурга, де залишається наодинці зі своїми думками і почуттями. Там в холодному Петербурзі, гуляючи по берегах Фінської затоки, юний Михайло і створює свій безсмертний твір. Перший варіант написаного твору поет висилає в листі до М. Лопухіної. У ранньому варіанті вірш «Парус» починалося словами: «Біліє парус віддалений». Згодом Лермонтов переробив першу сходинку, запозичивши відоме багатьом початок твору з поеми, написаної А. А. Бестужевим-Марлинским «Андрій, князь Переяславський». «Парус» є одним з найбільших творів великого російського поета Михайла Юрійовича Лермонтова.

Про що цей твір?

Вірш «Парус» описує вид морської бурі і пливе по неспокійне море самотній вітрило. Тема самотності проноситься через всі ранню лірику юного поета. Саме з самотністю Лермонтов пов’язує свою свободу, що так для нього дорога.

Лермонтовський «Парус» асоціюється у кожного з нас і у самого поета не тільки з видом реального вітрила, але і з конкретною людиною, на частку якого випало чимало важких випробувань. Читаючи твір перед нами постає і морський пейзаж, і белеющий самотній вітрило, і сам самотній поет. Виникає в уяві розбурхане море, про яке розповідається в початку вірша, змінюється переживаннями самого Лермонтова, покинув Москву і відмовився від мрії стати філологом. Самотній парус, про який оповідає юний поет, не випадково обрано головною ідеєю твору, так як автор сам самотній у бурхливому світі людей.

Жанр твору

Вірш «Парус», у жанровому відношенні є свого роду ліричної новелою. Тут на тлі морського пейзажу і белеющего вітрила чітко проявляється філософський сенс в самоті поета, як вітрила намагається знайти свій берег. Пейзаж бурхливого моря уособлює повсякденну метушню в людському житті. У цьому постійному протягом життя і знаходиться юний Лермонтов з його глибоким внутрішнім світом.

У композиції вірш можна відчути не тільки зовнішнє поглиблення вітрила в морську стихію, але і внутрішньо переживання поета, у зв’язку з виниклими життєвими труднощами. Авторові хочеться вирватися з схопив його океану переживань, як вітрила знайти свою тиху гавань.

Головна ідея твору

«Парус» Лермонтова тематично наближений до переживань поета, який залишив свою мрію і свої рідні місця. Вірш насичений яскравими образами бурхливого моря і вітрила не його тлі. Простежується і поетична краса в підібраних словах, що характеризують не тільки море і самотній вітрило, але й внутрішній стан самого поета. Чіткою лінією проведена вся глибина переживань з якими бореться Лермонтов. Закоханість, залишена в Москві, не залишає автора в спокої. У теж час, читаючи твір, відчувається дивовижна зрілість, думкам притаманна юного поета.
Друге чотиривірш починається з набіг вітру, який підняв хвилі і парус. Здавалося б з попутним вітром можна подолати будь-які перешкоди і відправитися на великі відстані. Але «на жаль», з’являється раптово виникло відчуття зневіри і туги. З цим почуттям поет пов’язує втрачене щастя і мрію.

У третьому чотиривірш описується настала природна гармонія і морська тиша. Проглядає сонце, світліше стає блакить. Але юного поета це зовсім не радує, він відчуває страждання від розладу в душі і незлагодженість в житті.

Спосіб віршування, рими

Вірш написано в стилі чотиристопного ямба. Читаючи твори, простежується перехресна рифмовка, коли перша і третя сходинки в кожній з строф закінчуються на жіночу риму. У разі написання другої, а також четвертої рядків переважаємо чоловіча рима.

Посилюючи художню експресія, юний поет вдається до застосування повторів, анафору, інверсію і синтаксичний паралелізм. Так, анафора простежується: що шукає, що кинув. Лермонтов вдається і до використання уособлення: грають хвилі, вітер свище. Є у творі епітети, такі як, промінь сонця золотий, а також метафори, у рядках: струмінь світліше блакиті. Застосовується антитеза, у рядках: далекій країні – рідному краю.

Критикувати «Парус» Лермонтова практично неможливо. Так як вірш достовірно відображає всю глибинку переживань юного поета, тривожного жадає вічної бурі.

print
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: