План
Історія написання
Приступаючи до аналізу вірша «Пророк» Лермонтова слід звернутися до часу його створення. Молодого поета все частіше стали турбувати питання, пов’язані з сенсом життя і вічністю. У даному творі поет ніби хоче підкреслити трагічність життя талановитих людей, не понятих навколишнім світом. Молодий поет віршем «Пророк» ніби проводить фінальну межу свого життя і гірко шкодує про що не зроблене ним. Глибоко вчитуючись у рядки твору можна побачити якийсь спір автора з суспільством, яке далеко не досконале. В «Пророка» Лермонтов ще раз переконується у випав на його частку гіркому жеребки.
«Пророк» є одним з пізніх творів поета, як ніби предчувствовавшего свій швидкий відхід з цього світу. Але все ж поет не замовкає, а продовжує творити і викривати недоліки правлячої влади.
Про що вірш?
Роблячи аналіз «Пророка» Лермонтова і глибоко вчитуючись у його рядки неможливо не відчути ту гіркоту, яку відчуває молода душа самотнього поета. У творі виразно бачиться доля поета, приреченого на несправедливу загибель. Навіть перші рядки вірша: «в очах людей читаю я сторінки злості й пороку» вже насичені тією болем і розчаруванням, почуттям молодого генія. Автор розчарований не тільки в устрої суспільства, але і в його близькому оточенні. А отриманий їм дар творіння, є його прокляттям. Все ж Лермонтов продовжує пророкувати в останні дні земного життя, так як його призначення полягає саме в цьому. Через правди, яку поет доносить до читача, на його долю випадають страшні випробування і гоніння. Автор не витримує такого натиску з боку людей і йде від них, продовжуючи в самоті продовжувати своє пророцтво.
Жанр
«Пророк» Лермонтова написаний у жанрі ліричної сповіді. Ясність бачення, отриманих автором у відокремленій пустелі, захоплює і в теж час мучить його. Хоча живучи: «як птах, даром Божої їжі», характерною для пророків і обдарований даром передбачення, Лермонтов мучиться від докорів і злісної критики гордовитої громадськості. Незважаючи на властиві для автора прояви меланхолійності, в «Пророка» виразно чується невіра поета в наступ кращого життя на землі. Його заспокоює лише, те що всіх талановитих людей чекає трагічна врахувати раннього відходу з життя. У вірші присутні біблійні мотиви, засновані на переказах Пророка Єремії.
Головна ідея
Вірш «Пророк» є описом протистояння поета і громадськості. Пророк Лермонтова живе у світі людей, свої пророцтва він несе через власну творчість і зустрічає нерозуміння з боку громадськості. Внутрішній спір, який зароджується в душі Лермонтова до несправедливості людей, поет висловлює у своїх творах.
Тему пророцтва Лермонтов описує прихід до людей і донесення до них істинності миробытия. Але його пророцтво стає не почутим і не зрозумілим світом людей, за що з ганьбою виганяють в пустелю. Трагічність незрозумілою долі талановитого автора гнітить і прирікає Лермонтова на страждання. Все ж, залишаючись один на один зі своїми думками, поет продовжує своє призначення. Самотність пустелі і душевний біль від нерозуміння мучить Лермонтова.
Спосіб віршування
Вірш «Пророк» написано способом чотиристопного ямба. У творі є багато застарілих слів: «град», «в очах», «голову». Завдяки використанню таких застарілих назв весь твір стає схожим на пророчий священний текст.
Більшість строф у «Пророка» насичені гіркотою і душевними стражданнями. Часто зустрічаються образливі слова: «біг я жебрак», «дурень», «злість», «кидали каміння». Всі рядки чотиривіршів, за винятком фінальної, витримані в стилі перехресного римування. Присутня оперізуючий рима, в останньому рядку, робить твір більш поетичною і завершеним. Остання строфа несе в собі суцільне осуд: «наг і бідний», «зневажають всі його», «угрюм, худий, блідий». До того ж різкий обрив вірші на висловлюванні старця, дає зрозуміти читачеві, що врахувати пророка незмінна.