Аналіз вірша Маяковського В. о. «Добре ставлення до коней»

Напевно, немає людей, кому б не подобалася поезія. Читаючи вірші поетів, ми бачимо їх настрій, ми читаємо їх думки, які говорять нам про минуле і сьогодення, про печалі і радості, захваті, кохання, переживання, мрії. Поетичне слово як можна краще передає глибокий сенс і емоційне забарвлення творів. Завдяки віршів, ми можемо розчинитися в переживання письменника, насолоджуючись сюжетом вірша, підтримуючи героя і створені образи. Вірші дають можливість пізнати особистість поета і його настрій. Так в роботі Володимира Маяковського «Добре ставлення до коней», автор розмірковує над пороками людей, над їхніми недоліками і при цьому він показує за допомогою ліричного героя те, якими ми повинні бути, вчить нас співпереживання, співчуття, співчуття.

Вірш Маяковського добре ставлення до коней

У вірші Маяковського «Добре ставлення до коней» письменник розповів історію коні, що «впала”, описуючи реакцію натовпу на те, що трапилося.
Маяковський – чудовий письменник, який може кількома словами дати нам повний опис явищ, що відбуваються в житті людей, використовуючи звуконаслідування, повтори, звукопись, ассонанс, альтерацію. Саме завдяки вмінню застосовувати різні поетичні засоби у творі «Добре ставлення до коней», в тому числі і метафори, письменник допомагає нам, як читачам, не тільки бачити картину, але і чути все, що відбувається, той же цокіт копит, той же сміх тощо. Він може кількома словами передати нам повну картину. Так, всього кілька слів про вулиці, зате яка повна картина постає перед нами.

Тільки «вітром опита», «льодом взута», «вулиця ковзала», а наша уява дозволяє нам побачити вулицю морозним вітряним днем, яка повністю вкрита льодом. І ось по цій крижаній дорозі скаче кінь, яка спіткнулася і впала. У цей момент, по ідеї, всі повинні схаменутися і прийти на допомогу. А, немає. Перехожі «скупчилися», та не просто зібралися натовпом роззяв, а ще й стали сміятися. Сміх їх дзвенів і звякал. І до таких от роззявам автор ставиться зневажливо, кажучи нам, що їхній сміх «дзвякає», їх голоси, що виття. І тільки один герой вірша підбіг до зниження коні. Підбіг і побачив «кінські очі», з яких падали сльози, ні, «каплища», що скочувалися «по морді». Не залишився герой байдужим, знайшов втішні слова: «Дитинко, всі ми трошки коні». Побачивши підтримку, розуміння, тварина збадьорилася, повірила в себе і «рвонулася, встала на ноги, ржанула і пішла», «прийшла весела» і зрозуміла «варто було жити і працювати коштувало».

Далі, працюючи над твором «Добре ставлення до коней» Маяковського і роблячи його аналіз, хочеться сказати, це не безглузде твір. Робота під назвою «Добре ставлення до коней» Маяковського несе в собі глибокий сенс і тут варто розуміти гарне ставлення до людей, до ближніх. Автор закликає нас навчитися співчуття до ближнього, підтримки, переживання, розуміння. Все може трапитися в житті і лише підтримка оточуючих, добре слово, слова утіхи творять чудеса, змушують рухатися вперед, «не вішати ніс».

Добре ставлення до коней Маяковський слухати

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам