Аналіз вірша Лермонтова «Дума» — план для твору по темі

План

  • Історія створення
  • Структура вірша
  • Аналіз змісту
  • Засоби художньої виразності
  • Значення вірші «Дума» у творчості поета

Поява Лермонтова деякі дослідники ознаменовують як старт нової сторінки в історії російської літератури. Його перу належать багато видатні твори. Творіння вже зрілого Лермонтова «Дума» являє собою певний підсумок наявного душевного досвіду автора. Сам твір при глибокому розгляді дозволяє продемонструвати роздуми відомого лірика про сьогодення і майбутнє своєї країни. Аналіз вірша Лермонтова «Дума» допомагає виявити суспільно-духовний криза так званого «последекабрьского покоління» і поставити крапку в соціальних і моральних шуканнях поета.

Історія створення

Час появи цікавить нас твору прийнято відносити до одного з найбільш похмурих в історії Росії. Вірш «Дума» побачило світ у 1838 році, під час проходження Лермонтовим служби на Кавказі. Поетові випала можливість довгого спілкування з одним з декабристів. Дивуючись залізної волі, міцного стержня і впевненим прагнень, якими володіють люди, що прийняли рішення здійснити державний переворот, Лермонтов зіставив їх з представниками, що входили в коло його спілкування досі. Контраст вийшов надзвичайно яскравим. Різниця, що складається безпосередньо між сучасниками Лермонтова і молодим поколінням декабристів, а також аналіз виниклих протиріч, надихнули поета на створення «Думи».

Цей вірш можна віднести до громадянської та філософської лірики Лермонтова.

Структура вірша

Якщо звернутися до логічній структурі твору, необхідно зазначити, що зв’язок між строфами дещо ослаблена. Зберігається взаємозалежність компонентів за рахунок єдності настрою і теми. Кожне чотиривірш містить у собі закінчене речення. В основі освіти строф лежить досить складна конструкція, в якій крім шестистопного ямба є четырехстопные або п’ятистопні, початківці або замикають строфу. Завдяки шестистопному ямбу вірш має якоїсь неквапливістю, сповільненістю, що характерно скоріше для ліричного роздуми.

Аналіз змісту

Головна тема «Думи» Лермонтова являє собою свого роду спрямованість сатири лірика на всю дворянську інтелігенцію того часу. Автор намагається охарактеризувати покоління, представником якого мимоволі є він сам. Присвячене суспільної поведінки людини, вірш являє собою свого роду крик змученої душі людини. Виконуючи аналіз «Думи» Лермонтова, потрібно відзначити, що композиційна побудова твору виконано відповідно до задуму автора. У першому чотиривірші міститься просте висловлювання – судження про молоді 30-х років. Ця частина є чимось на зразок прологу до всього твору. Наступні вісім строф цю думку розвивають і доводять. Поетові прикро при думці про те, що багато хто з його сучасників живуть «помилками батьків». Він переконаний, що свободу треба відстоювати, боротися за неї, а не опускати руки.

«До добра і зла ганебно байдужі,
На початку терени ми вянем без боротьби,
Перед небезпекою ганебно – малодушны
І перед владою – мерзенні раби.»

Автора турбує той факт, що у його сучасників фактично відсутні сильні почуття, тверді переконання, прихильності.

Що стосується жанру, то необхідно зазначити, що у творі присутні елементи сатири й елегії. Але виділити з цього щось одне не виходить. На початку вірша можна простежити ораторські прийоми, якими користується автор. Але поступово цей тон змінюється на більш спокійний, романтичний, повний смутку.

У центрі оповідання поетом ставиться проблема безвиході, що виникла в результаті бездіяльності його сучасників. Ліричний герой – неабияк втомлений і безмірно самотній чоловік. І це незважаючи на те, що він оточений людьми з усіх боків. Створюючи вірш «Дума», він не прагне до мети боротися з тим нерозумінням, яке накопичилося навколо. Кращим варіантом він вважає пережити все всередині, в собі. Героя не турбує фізична смерть. Набагато більше занепокоєння викликає смерть, духовна смерть почуттів, емоцій.

«В кінці вірша романтика змінюється реквіємом:
Юрбою угрюмою й незабаром забутою,
Над світом ми пройдемо без шуму й сліду,
Не бросивши століть ні думки плодовитого,
Ні генієм розпочатого праці.»

Засоби художньої виразності

Додати ліричного твору необхідну емоційність допомагають змістовні епітети: «мерзенні раби», «наукою безплідною», «приходько осиротілий». Аналогічної мети дотримується і подвійне порівняння: «Та нехай вже нас томить, як рівний шлях без мети, Як бенкет на святі чужому». Романтичні метафори підсилюють образність вірша: «На початку терени ми вянем без боротьби», «Худий плід», «Чаша насолоди». Знайшлося застосування і гіперболі «Багаті ми, ледь з колиски». Крім того, Лермонтов широко використовує лексику «високого» стилю «Ганебні», «Прийдешнє», «Під тягарем» і т. п.
Протягом усього вірші Лермонтов використовує дієслова різних часів.

Значення вірші «Дума» у творчості поета

Непросте становище, що склалося в миколаївської Росії, Лермонтов сприйняв як особисте горе і дуже переживав з цього приводу. Приголомшені похмурим тоном вірші «Дума» сучасники змогли побачити в ньому «чорну сторону нашого століття». Вони просто не могли не визнати укладеної в ньому правди і не відчути всю безвихідність і відчай, навалившиеся на покоління 30-х років.
Глибоко емоційне із сильним вмістом творіння Лермонтова, можна вважати визначальним для всієї його творчості.

Опис історії створення, аналіз структури і змісту вірша стане у нагоді учням 9 класів при написанні твору на тему «Аналіз вірша Лермонтова «Дума»».

print

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: