План
Історія написання
Аналізуючи вірш Лермонтова «Батьківщина» мимоволі переймаєшся історією написання даного творіння. У далекому 1841 році автор створює твір, під почуттям любові і турботи про рідну Вітчизну. Тема Вітчизни, завжди турбувала і хвилювала поета. І це не випадково, адже Лермонтова турбувала доля Росії, що знаходиться в руках правлячих людей, погляди яких згубні для широкої російської душі. Численні посилання противників чинної влади обурювали і тривожили Лермонтова. Цей твір довгий час не друкувався у видавництвах Росії, так як уряд бачила в ньому загрозу, декабристские мотиви, з якими вело запеклу боротьбу.
Вірш «Батьківщина» було написано, коли автор перебував на Кавказі, але там, далеко від рідних місць поет оспівує красу рідних пейзажів, властивих среднерусской смузі. У вірші автор ділиться своїми враженнями від подорожі по Росії, де панувала думка багатих і владних.
Про що вірш?
Роблячи аналіз вірша «Батьківщина» Лермонтова слід зауважити безкрає вираження любові автора до жителів Росії та її красот. Поет говорить про якусь зв’язку, що з’єднує всіх росіян з нашою природою. Чітко видно, як поет радіє разом з російським народом і як сумує за нього. Як і у більшості росіян в душі Лермонтова живе «нелюбов» до багатого суспільства, кріпосного права, несправедливості і безкарності. Водночас автор чітко окреслює своє позитивне ставлення до простих людей, селян і природі.
Поет обурений пануванням недоліків і пережитків минулого у свідомості правителів і зневагою до народних потреб. У зв’язку з цим, помітна тривога його душі про рідний край. Це можна прочитати в наступних рядках: «Але я люблю — за що, не знаю сам — її степів холодне мовчання…». Весь вірш буквально пронизане патріотичними почуттями, турботою, любов’ю і тривогою за майбутнє Росії.
Жанр
Весь твір витриманий у жанрі ліричного роздуми автора. У вірші «Батьківщина» тісно переплітається думка існування російської села, пов’язаної з російською природою. Страждання російського народу Лермонтов вважає своїм болем і тривогою. Філософський зміст майбутнього російського села співвідноситься з майбутнім всієї держави. Нестримна любов і біль за рідну Вітчизну звучить протягом усього прочитання. Проводячи аналіз «Батьківщини» Лермонтова хочеться самому встати на захист і російського села і самої Росії.
Головна ідея
В ідейному вираженні «Батьківщина» Лермонтова постає в образі сильної і могутньої любові поета до своєї Батьківщини. Ця патріотична любов проноситься через все написане твір та творчість поета. Цей вірш належить до пізніх творів автора, ніби Лермонтов передчував свій швидкий відхід з життя і біль за залишене їм Вітчизна. Цим твором поет хоче сказати своїм противникам, що одним з головних напрямків його творчості є любов до рідної стороні. Безглуздість звинувачень натовпу про його не турботі, про Батьківщину, він хоче перекреслити даними вірш. Тому у творі «Батьківщина» так часто чується слово «люблю».
Любовно відгукуючись про Батьківщини Лермонтов неухильно і твердо оспівує природні краси і непростий селянський побут. Він пише: «Люблю вітчизну я, але дивною любов’ю!», як ніби йде протистояння радості і болю за рідну Вітчизну. У вірші не один раз йдеться про заперечення суспільного устрою, ненависного для Лермонтова. Створюється враження що в сформованій обстановці поет всупереч усьому любить і вболіває душею за свою Батьківщину.
Спосіб віршування
Читаючи твір «Батьківщина» з перших рядків виникає відчуття урочистості і радості за рідну Вітчизну. Краса російської природи, поступово, оспівана поетом в перших рядках вірша, змінюється певним тоном туги за її майбутнє. Поняття держави у творенні Лермонтова відокремлене від поняття «Батьківщина». Особисті переживання за долю Росії автор висловлює різними епітетами. Душевний біль за Батьківщину за панівне самодержавство і селянське рабство поет доносить так читача шляхом порівняння і застосування меншої кількості метафор.
Спочатку у творі переважає шестистопного ямб, мінливий згодом на декілька іншу римування. Твір перших рядків насичений образами природи: степи, ліси, річки. У другій частині твору переважають невід’ємні риси російського побуту: обоз, хата. Є численні уособлення природних об’єктів з людськими почуттями: «Її степів холодне мовчання». У розумінні Лермонтова «Батьківщина» тісно переплітається з долею селян, змучених роботами і важкими ношами.