Багато письменників у своїй творчості порушували тему війни, не винятком був і Ісаковський, чия лірика була схожа на літопис військових років. Письменник описував у творах фронтові суворі будні, відважних воїнів, розповідав про подвиги простого народу. Серед всіх його віршів, хочеться виділити роботу Вороги спалили рідну хату, яку ми вивчили на уроці літератури. Зачепило мене це твір і відбилося болем в глибині душі. Адже як це боляче, повернутися з перемогою додому і не знайти рідного дому. Куди йти, до кого звертатися? Немає ні будинку, ні коханої, ні батьків.
Аналіз вірша
Робота Михайла Ісаковського Вороги спалили рідну хату була написана в 1945 році. Цей твір було покладено на музику. Здавалося б, треба писати вірші та співати пісні про Перемогу, а тут такі сумні нотки. З цієї причини пісня, яку вперше виконав Нечаєв, була заборонена на сцені, адже вважалося, що перемога повинна виключати сумні і трагічні ноти. І тільки в 1960 році пісня була проспівана на великій сцені після чого стала дуже популярною.
Коли читаєш твір, то здається, ніби читаєш невеликий розповідь про солдата, що повернувся з війни додому. Туди, де його вже ніхто не чекав, так як війна знищила його рідний будинок, забравши життя улюблених і рідних людей. Тільки попіл. Не з ким поділитися радістю перемог. А адже солдатів зумів пройти чотири роки війни, підкоряючи державу за державою, зумів прийти переможцем. Але вдома застав розруху. Ні будинку, ні родини. Ні автор, ні герой не описує почуттів, немає коментарів. Лише звернення до мертвої дружині Парасці. Герой просить не засуджувати його, бо йшов він випити за перемогу, а довелося йому пити за упокій. Його біль невимовна, а сльози, що падали на медаль, по-справжньому гіркі.
Страшно те, що це не просто вірш, це реалії минулих років, адже в той час, коли солдати поверталися з фронту, описані у творі події не поодинокі. Дуже багато солдатів застали розруху і навіть після перемоги сльози ще довго лилися рікою. Ці сльози ллються і сьогодні, і дуже хочеться, щоб війна більше ніколи не повторилася і залишилася тільки на сторінках історії і в наших серцях відгомоном спогадів про ті події і про мужніх бійців, які зуміли захистити рідну землю.