До жанру елегії, тобто, до жалобній пісні, часто вдавався Пушкін у своїй творчості. У письменника багато віршів, то можна віднести до елегії, але вершиною серед робіт цього жанру вважається елегія Пушкіна Божевільних років угасшее веселощі.., яке і сьогодні проаналізуємо.
Божевільних років угасшее веселощі… аналіз
Вірш Божевільних років угасшее веселощі Пушкіна, над чиїм аналізом ми працюємо, автор написав у Болдинскую осінь, коли письменникові довелося затриматися через епідемію холери в сімейному маєтку. Туди він спочатку поїхав з питань вступу в спадщину, але затримався. Там він написав багато робіт, серед них і ця елегія. Трохи дивно, що саме восени, в улюблену пору року, письменник пише вірш наповнене сумом. Але це сталося.
В аналізі вірша Елегія Пушкіна хочеться відзначити її невеликий обсяг, де твір складається всього лише з двох невеликих частин. Однак воно повністю пронизане філософськими роздумами письменника і присвячене темі пошуку шляху. Коли читаєш роботу, то здається, ніби автор дивиться на своє життя з висоти і ділиться з читачем своїми думками. Він як би підводить підсумки свого життя, і намагається заглянути в майбутнє і навіть побудувати якісь плани.
Своєю формою робота нагадує монолог, де в першій частині герой трохи пригнічений. Він розмірковує про минуле, де бачить пройшов шлях який не ідеальний. Це час його юності. Також герой дивиться в майбутнє, де бачить працю і горе, а разом з тим вірить в прийдешнього хвилююче море. Автор передчуває бурхливе життя в майбутньому, де будуть злети і будуть падіння.
У другій частині вірша відчувається якийсь зліт думки і роздумів. Ця частина більш оптимістична. Письменник говорить, що жити він хоче, мислити і страждати. Поки будуть думки і буде жива людина – поет, який творить свої шедеври. Пушкін знає, що будуть хвилювання, тривоги, турботи, але разом з тим твердо вірить в те, що будуть і насолоди. Упьется герой гармонією, будуть творчі пориви, а разом з ними прийде й любов і на захід сумний буде ще щасливий він.