Аналіз поеми Некрасова «Кому на Русі жити добре» хочу почати з історії написання. А було написано твір після скасування кріпосного права. На написання поеми пішло цілих чотирнадцять років, адже письменник почав її в 1863 році, а завершив у 1877-му, але поема залишилася незавершеною, адже з-за смерті Некрасова робота була перервана.
Автор встиг написати лише чотири глави і пролог, тому дана робота Некрасова «Кому на Русі жити добре» є уривком з того, що хотів написати і донести автор, але й цього достатньо, щоб назвати поему вершиною творчості письменника. І цього достатньо, щоб поему назвати цілою енциклопедією, яка знайомить нас з життям людей, яким довелося жити в передреформене і післяреформений час. У своєму творі Некрасов поділився з нами накопиченим досвідом, вклав у поему всі відомості, які збиралися довгі роки.
Якщо говорити про жанр представленої роботи, то це поема-епопея. Чому епопея? Тому що Некрасов у поемі «Кому на Русі жити добре» створив колективний образ народу, якому довелося жити в інших вже не звичних умовах, в період скасування кріпосного права. У поемі немає одного героя, там багато героїв, причому в своєму творі Некрасов спробував подивитися на зміни, що відбуваються очима народу, висловивши в поемі почуття і прагнення.
Кому на Русі жити добре короткий зміст
Знайомлячись з поемою Некрасова «Кому на Русі жити добре» вже за змістом початку твору ми бачимо, що мова йде про всієї руської землі, адже автор не дає точних координат того, де саме зустрічаються мужики, він лише повідомляє, що в якомусь році, в якійсь землі, на стовповою «дороженьке», де зустрілися сім мужиків. Причому назви сіл символічні, адже це «Заплатова, Дырявино, Разугово, Знобишино, Горелово, Неелово, Неурожайка».
На початку поеми відбувається все як у казці. Чоловіки зустрілися, посперечалися, посварилися з-за розбіжностей в думках, а потім було примирення за допомогою чарівної птиці, яка говорила з ними людською мовою, яка подарувала їм скатертину-самобранку.
Поема побудована на мандрівці мужиків, завдяки чому автору вдалося показати життя всієї Русі. Під час своєї подорожі чоловіки намагаються дізнатися, кому зараз добре живеться. Вони зустрічаються з попом, поміщиком, жебраками, не пройшли повз п’яниць, торговців і всі бачать щастя «по-своєму». Наприклад, стара бачить щастя в урожаї ріпи, щасливий мисливець, так як вдалося вижити в сутичці з ведмедем, жебраки щасливі, що їм дають милостиню. І лише з розуміння щастя Грицем Добросклонова, автор доносить до нас головну ідею своєї роботи, а саме, щастя може відчути лише той, хто не про себе дбає, а хто витрачає свою силу і енергію для створення загального щастя. У творі автор закликає любити свій народ, допомагати нужденним, не бути байдужим до подій і оточуючим, закликає боротися за щастя.
Поема переповнена вигуками, риторичними питаннями, епітетами, порівняннями: «Лука схожий на млин», «Йдуть, як ніби женуться», метафорами: «мужик що бик». Поема багата повторами, діалогами, є опис природи, використані образи казкових героїв, загадки. Автор використовує діалекти, простонародну мову, фольклорні мотиви.
Кому на русі жити добре?
Відповідаючи на головне питання твори: «чи Знайшли мужики того, кому добре живеться?». Відповім: «Знайшли». Вони думали, що добре живеться попам, купцям, боярам, царю, а виявилося, що на Русі після реформи добре живеться тому, хто близький з народом і служить йому і в поемі це Гриша Добросклонов – «втілення щастя народного”, про який ми дізнаємося з останньої глави.
Кому на Русі жити добре слухати
На цій сторінці шукали :
- аналіз 4 глави кому на русі жити добре
- аналіз некрасов кому на русі жити добре
- де в поемі кому на рцси жиить добре показано равнодушме
- байдужість в поемі кому на русі жити добре
- що хотів сказати своєю поемою кому на русі жити добре некрасов