Вірші про зиму російських поетів-класиків для дітей

Вірші про зиму російських поетів класиків для дітей

Російська зима в усі часи приваблювала і захоплювала поетів своєї морозної суворістю, і в теж час крижаним спокоєм. У своїх творах класики створювали казку, навіяну чарівністю самої природи. Зима у віршах так і вабить на вулицю до сяючого снігу, задумливий ліс або на білосніжні простори широких полів.

А якщо гостя – Зима запізнюється, її красиво шанують, «пісні півночі співати по лісах та степах», «де завгодно гуляти; і розстеляти килими». У цій статті ми підібрали вірші про зиму, про початок зими російських поетів-класиків для дошкільнят 5-6 років і дітей 1-2-3 класу.

Ось вже осінь полетіла, і примчалася зима

Вірші про початок зими російських поетів 19 століття

Мама! глянь-ка з віконця…

Мама! глянь-ка з віконця –
Знати, вчора недарма кішка
Умивала ніс:
Бруду немає, весь двір одягнуло,
Посвітлішало, побіліло –
Видно, є мороз.
Не колючий, світло-синій
По гілках розвішено іній –
Погляньте хоч ти!
Немов хтось torovatиy
Свіжою, білої, пухкою ватою
Все прибрав кущі.

Вже тепер не буде спору:
За санчата та й в гору
Весело бігти!
Правда, мамо? Не відмовиш,
А сама, напевно, скажеш:
«Ну, скоріше гуляти!»

Вірші про зиму російських поетів класиків для дітей

Зустріч зими (уривок)

Здрастуй, гостя-зима!
Просимо милості до нас
Пісні півночі співати
По лісах та степах.
Є роздолля у нас –
Де завгодно гуляй;
Будуй мости на річках
І килими расстилай.
Нам не стати звикати, –
Нехай мороз твій тріщить:
Наша руська кров
На морозі горить!
В. Нікітін

Здрастуй, матінка-Зима

Здрастуй, в білому сарафані
З срібної парчі!
На тобі алмази горять,
Немов яскраві промені.

Ти живлющої посмішкою,
Свіжою красою осіб
Пробуждаешь до почуттів новим
Приспані серця!

Здрастуй, російська звідтам молодиця,
Раскрасавица-душа.
Білосніжна лебідка,
Здрастуй, матінка-зима!
П. Вяземський

Вечір тихий і морозний…

Вечір тихий і морозний.
Тільки снігу немає і немає.
За вікном включили зірки,
В будинку вимкнули світло.
З-за лісу хмара вийшла
Будинок притих і замовк
Вночі хтось ледве чутно
У вікна лапками стукав,
А під ранок у сріблястою
Білосніжною тиші
Хто-то чистий і пухнастий
На моєму лежав вікні.
Олександр Блок

Зима

Ось вже осінь полетіла,
І примчалася зима.
Як на крилах, прилетіла
Невидимо раптом вона.

Ось затріщали морози
І скували всі ставки.
І хлопці загаласували
Їй спасибі за працю.

Ось з’явилися візерунки
На стеклах чудової краси.
Всі спрямували свої погляди,
Дивлячись на це. З висоти

Сніг падає, з’являється, в’ється,
Лягає білою пеленою.
Ось сонце в хмарах блимає,
А іній на снігу виблискує.
Сергій Єсенін

Зима настала (уривок)

Білий сніг, пухнастий у повітрі кружляє
І на землю тихо падає, лягає.
І під ранок снігом поле побіліло,
Точно пеленою все його одягнуло.

Темний ліс що шапкою принакрылся чудний
І заснув під нею міцно, непробудно…
Божі дні короткі, сонце світить мало,
Ось прийшли морозцы – і зима настала.
В. Суриков

З роману «Євгеній Онєгін»

У той рік осіння погода
Стояла довго на дворі,
Зими чекала, чекала природа.
Сніг випав тільки в січні

На третю ніч. Прокинувшись рано,
У вікно побачила Тетяна
Вранці побелевший двір,
Куртини, покрівлі і паркан,
На стеклах легкі візерунки,
Дерева в зимовому сріблі,
Сорок веселих на дворі
І м’яко вистелені гори
Зими блискучим килимом.
Все яскраво, все біло навкруги.
Пушкін А.

Ходить взимку Мороз по двору, постукує, погромыхивает. Ніч зоряна, сині вікна, на вікнах Мороз крижані квіти намалював — нікому таких не вимальовувати.
В. Соколов-Микитов

Вірші про зиму російських поетів класиків для дітей

Зима прийшла срібляста

Короткі вірші про зиму відомих російських поетів для дошкільнят 5-6 років

Знову зима

Кружляючи легко і невміло,
Сніжинка сіла на скло.
Йшов вночі сніг густий і білий —
Від снігу в кімнаті світло.
Трохи порошит пушок летючий,
І зимове сонце встає.
Як кожен день, повніше і краще,
Повніше і краще новий рік…
Олександр Твардовський

***

Мете завірюха
Білий шлях.
Хоче в м’яких снігах
Потонути.
Вітер жвавий заснув
На шляху:
Ні проїхати в лісі,
Ні пройти.
Єсенін С.

Січень

Відриваємо календар, починається січень.
У січні, у січні багато снігу на дворі.
Сніг на даху, на ганочку,
Сонце в небі блакитному.
У нашому будинку топлять печі —
В небо дим стовпом іде.
С. Маршак

Лютий

Дмуть вітри в лютому, в труби голосно виють.
Змійкою мчить по землі легка поземка.
Піднімаючись, мчать у далечінь літаків ланки,
Слава рідної армії, в день її народження.
С. Маршак

Грудень

У грудні, у грудні
Всі дерева в сріблі.

Нашу річку, наче в казці,
За ніч вимостив мороз,
Оновив ковзани, санчата,
Ялинку з лісу привіз.

Ялинка плакала спочатку
Від домашнього тепла.
Вранці плакати перестала,
Задихала, ожила.

Трохи тремтять її голки,
На гілках вогні засвітилися.
Як по драбині, по ялинці
Вогники вибігають вгору.
С. Маршак

На лижах

Вся земля в снігу,
Я на лижах біжу,
Ти біжиш за мною.
Добре в лісі взимку:

Небо яскраво-синє,
Ялини, сосни в інеї,
Сніг виблискує під ногами.
Гей, хлопці, хто за нами?
А. Введенський

***

Сніг та снігові візерунки,
У полі завірюха, розмови,
У п’ять годин вже тьма.
День — ковзани, сніжки, санчата,
Вечір — бабусині казки, —
Ось вона — зима!..
А. Фет

Йде чарівниця-зима

Прийшла, розсипалася жмутами
Повисла на суках дубів,
Лягла хвилястими килимами
Серед полів навколо пагорбів.
Брега з недвижною рікою
Зрівняла пухкою пеленою;
Блиснув мороз, і ми ради
Проказам матінки-зими.
Олександр Пушкін

Срібляста зима

Ось зима прийшла срібляста,
Білим снігом замела чисте поле.
Вдень з дітьми на ковзанах все качається,
Вночі у снігових вогниках розсипається…

У вікнах пише візерунок льодом-голочкою
І стукає до нас у двір зі свіжою ялинкою.
Р. Кудашева

***

Сніг літає і блискає
У золотому сяйві дня.
Наче пухом встеляє
Всі долини і поля…

Льодом покрылася речонка
І заснула до пори,
З дзвінким сміхом дитятка
Вже катаються з гори;
Спиридон Дрожжин

Зима

Де річка золотом грала,
Ведучи бесіду з очеретом,
Тепер лежить там лід кришталевий,
Виблискуючи чистим сріблом.

Де жито, як море, хвилювалася,
Де пишні цвіли луги,
Тепер там грізно і сердито
Гуляють заметіль і завірюха.
Філіп Шкульов

Взимку все спить під сніговим покривалом. Тільки завжди сплять вічні супутники зими – хурделиці і заметілі.

Вірші про зиму російських поетів класиків для дітей

Блиснув мороз, і раді ми проказам матінки-зими

Вірші про зиму російських поетів-класиків для дітей 1-2 класу

Де солодкий шепіт…

Де солодкий шепіт
Моїх лісів?
Потоків гомін,
Квіти лугів?
Дерева голи;
Килим зими
Покрив пагорби,
Луки і доли.
Під крижаною
Своєю корою
Струмок німіє;
Всі ціпеніє,
Лише вітер злий,
Бушуя, виє
І небо криє
Седою імлою…
Євген Баратинський

Ось північ, наганяючи хмари

Ось північ, наганяючи хмари,
Дихнув, завив – і от сама
Йде чарівниця-зима,
Прийшла, розсипалася; жмутами
Повисла на суках дубів,
Лягла хвилястими килимами
Серед полів навколо пагорбів.
Брега з недвижною рікою
Зрівняла пухкою пеленою;
Блиснув мороз, і ми ради
Проказам матінки-зими.
Олександр Пушкін

Стара хатинка

Стара хатинка
Вся в снігу варто.
Бабуся-старенька
З вікна дивиться.
Онукам-шалунишкам
По коліно сніг.
Веселим малюкам
Швидких санок біг…
Бігають, сміються,
Ліплять снігову будинок,
Дзвінко лунають
Голоси колом…
В сніговому будинку буде
Жвава гра…
Пальчики застудят, —
Додому пора!
Завтра вип’ють чаю,
Глянуть з вікна —
Ан будинок вже розтанув,
На дворі — весна!
Блок А.

На ковзанці

Під ногами вогні.
І над нами вогні.
Я кричу: — Почекай!
Ти у відповідь: — Наздожени!
Під ногами мороз.
І над нами мороз.
Ми малюємо візерунки на озері зірок.

На скляній воді
Завиток у завитку
Залишаємо, кружляючи,
На звенящем ковзанці.

Під ногами
Хуртовини.
І над нами
Хуртовини.
Ти кричиш: — Відпочинь!
Я у відповідь: — Полетіли!
Ст. Степанов

Взимку

— Скільки снігу! Скільки снігу!
Закричала дітвора
І, забравши лопати, сани,
Побігла з двору…

Щоки їх – алеї світанки,
Оченята – зірочкою горять.
І без угаву все разом
І кричать і говорять.

Дзвінкий сміх лунає їх
По морозцю далеко…
От за що я люблю діток
Палко й глибоко.

Недоїли, недопили,
Але побачили простір –
Особи щастям освітилося,
Ясним сонцем спалахнув погляд.
Ф. Шкульов

На ковзанці

Бігла річка блакитна
У смарагдових берегах
І дзвеніла і дзюрчала,
Гріючись в сонячних променях.

Прилетів мороз тріскучий,
Він на річечку дихнув,
Цівки світло-блакитні
Крижинкою блідою затягнув.

А пішов дихати морозець
Різким, пекучим холодком —
Всю-то річечку покрило,
Намостило синім льодом.

І швидше трійки хорта
По льоду санчата летять,
Ріжуть, ріжуть лід дзеркальний
Так полозами скриплять.
С. Фруг

Ковдрочку

— Для чого, рідна,
Сніг взимку йде?
— З нього природа
Ковдрочку тче!
— Ковдрочку, мамо?..
А навіщо воно?!.
— Без нього в землі б
Стало холодно!..
— А кому, рідна,
В ній тепла шукати?!.
— Тим, кому доведеться
Зиму зимувати:
Насінню-крихіткам,
Зернышкам хлібів,
Корінцях билин
Злаків і квітів!..
А. Коринфський

Зима! Я люблю твою гіркоту журавлини до чаю і блюдця з часточками мандарина…
Йосип Бродський

Вірші про зиму російських поетів класиків для дітей

Чародейкою Зимою зачарований, ліс стоїть…

Вірші про зиму відомих російських поетів для дітей 3 класу

Зимовий вечір

За віконцем у білому полі –
Темрява, вітер, снеговей…
Ти сидиш, напевно, у школі,
У світлій кімнаті.

Зимовий вечір коротя,
Нахилилася над столом:
То пишеш, то ль читаєш,
То чи думаєш про що.

Кінчена день – і в класах порожньо,
У старому будинку тиша,
І тобі трошки сумно,
Сьогодні ти одна.

З-за вітру, через хуртовини
Спорожніли всі шляхи,
Не прийдуть до тебе подруги
Разом провести вечір.

Замела завірюха доріжки, –
Нелегко пробиратися.
Але вогонь у твоєму вікні
Видно дуже далеко.
Михайло Ісаковський

Чародейкою Зимою

Чародейкою Зимою
Зачарований, ліс стоїть,
І під сніговою бахромою,
Неподвижною, немою,
Чудний життям він блищить.
І стоїть він, зачарований,
Не мрець і не живий –
Сном чарівним зачарований,
Весь обплутаний, весь окован
Легкої ланцюгом пухової…
Сонце зимове чи метає
На нього свій промінь косою –
У ньому ніщо не затріпоче,
Він весь спалахне і заблищить
Сліпучою красою.
Федір Тютчев

Співає зима…

Співає зима – агукає,
Волохатий ліс колисає
Стозвоном сосняку.
Кругом з тугою глубокою
Пливуть в далеку країну
Сиві хмари.

А по дворі метелиця
Шовковим килимом стелиться,
Але боляче холодна.
Горобчики грайливі,
Як дітки сиротливые,
Притулилися біля вікна.

Зимно пташки малі
Голодні, втомлені,
І туляться якомога щільніше.
А завірюха з шаленим ревом
Стукає по ставням свешенным
І злиться все сильніше.

І дрімають пташки ніжні
Під ці вихори снігові
У мерзлого вікна.
І сниться їм прекрасна,
В усмішках сонця ясна
Красуня весна.
Єсенін С.

У цих статтях на нашому сайті ви прочитаєте ще більше віршів та загадок про зиму, сніг, сніговику:
Загадки про зиму для дітей
Загадки про сніжинки для дітей
Вірші про сніг для дітей
Вірші про перший сніг
Прислів’я та приказки про зиму
Вірші про сніговика для дітей
Гарні вірші про зиму

Послухайте вірш А.с. Пушкіна «Зимовий ранок» та насолодіться чудовими картинами зимової природи.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: