Вірші про зиму короткі, красиві, душевні

Вірші про зиму короткі, красиві, душевні

З кожним днем мороз все міцніше, сніг йде майже кожен день і покриває землю все більш щільним білосніжним килимом. Розчервонілі малюки ліплять сніговиків і з веселим вереском катаються з гірок. А будинку затишно і тепло з гарячим чаєм в «пузатій» гуртку…

Сьогодні пропонуємо вам підбірку гарних віршів про зиму. Вони наповнюють душу особливим станом. І вам точно захочеться прогулятися скрипучему снігу або навіть скотитися з гірки, як в дитинстві. Нудно сидіти вдома, коли за вікном така сліпуча краса!

На картині у зими все біло від снігу…

Короткі, гарні вірші про зиму

Здрастуй, матінка-Зима!

Здрастуй, в білому сарафані
З срібної парчі.
На тобі алмази горять,
Немов яскраві промені.
Здрастуй, російська звідтам молодиця,
Раскрасавица-душа.
Білосніжна лебідка,
Здрастуй, матінка-зима!

***

Прийшла зима – так зустрічай, зустрічай!
То сонцем спалахне, а то захурделить.
Ми любимо зиму за теплий чай
У затишних, яскравих, пузатих гуртках.

За те, як добре сніговики
Нам салютують з кінця алеї,
І за тепло дорогий руки
Що нам замерзлі пальці гріє.

Вірші про зиму короткі, красиві, душевні

***

Метеликами сніг літає
І кружляє над землею,
З вікна я спостерігаю
За красунею взимку.
Сніг кружляє і кружляє,
Він, як зірки, серебрист.
Наче чиста сторінка,
Нового життя білий аркуш.

Зимовий сон

Мені вночі снилися гори…
Висока гора,
Та сама, з якої
Каталися ми вчора.
Ми до села ближньої
Мчали по цілині,
І вночі сніг і лижі,
Блискучий сніг і лижі
Весь час снилися мені.

Скільки шапок різних-різних!

Скільки шапок різних-різних!
Синіх, червоних, чистих, брудних!
У різних шапках багато різних —
Навіть сумних і нещасних.
Сніг посипав густо-густо
І засипав сумні-сумні…
Немає ані сумних, ні буркотливих —
Багато білих і щасливих!
Емма Мошковська

Зима

На картині у зими
Все біло від снігу:
Поле, далекі пагорби,
Огорожа, віз.
Але часом сяйнуть на ній
Серед галявини ватною
Красногрудых снігурів
Сонячні плями.
Віктор Лунін

Зимонька-зима

У крижаній кареті мчить зимонька-зима
Вітер крилами стукає в сонні будинки.
Розквітають сквери, парки сніжною білизною.
І мороз зводить арки над лісовою стежкою.
Тетяна Бокова

***

Все зліше, зліше, зліше
На вулиці мороз.
І кожен тепліше
Закутують ніс.
І людям, і машин
Зараз не до краси.
І люди, і машини
Закутали носи.

Новорічні сни

Білі пластівці летять і летять,
Це зима залишає свій слід.
Можна побачити казку зими
І новорічні милі сни.
Якщо повірити у зими
Казковий світ,
Можна зрозуміти і побачити знову
Старі сни.
Білі пластівці летять і летять,
Казку зрозумій…
Шакіров Шаміль

Скрип кроків вздовж вулиць білих

Скрип кроків вздовж вулиць білих,
Вогники вдалині;
На стінах оледенелых
Блищать хрустали.
Від вій нависнул в очі
Сріблястий пух,
Тиша холодної ночі
Займає дух.
Вітер спить, і все німіє,
Тільки б заснути;
Ясний повітря сам боїться
На мороз дохнути.
Афанасій Фет

Зимова розсип

Зимовий ясне небо нічне…
Зоряна розсип… Цариця-місяць…
В пору морозів желанье земне
Тонкої душі оспівує струна.

Це хотіння, затишного будинку
Здається головним вьюжной часом.
Все, що фальшиво, гідне зламу,
Щоб залишитися за собою життя…

***

Летить, кружляє білий сніг,
Як метелики, на все і всіх,
І замітає всі сліди
Осінній сірій метушні.
Сумних днів допет куплет,
І ніби яскравіше у вікнах світло.
Приховує біла вуаль
Душі осінню печаль,
І відбиває блиск місяця
Подих казкової зими.
Планида Наталія

Зимовий сюжет

Все взимку по білому вбрана.
Люди, крони сосен і вдома.
Перейшли на зимові сюжети.
Думки, погляди, буденні справи.
Веселиться зимушка грайливо.
Первозданної чистою білизною.
То закуролесит раптом пихато.
Закрутить, заб’ється пеленою,
Всі її капризи серця люби,
Як і ти, з лукавинкою гострі.
У ніжному поцілунку твої губи.
Так само, як сніжинки, холодні.
Валерій Ваганов

Зима

Зима – душі зачарування.
Кучугур чудові пагорби.
Снігів чудове сяйво.
Захоплення яскраві зими.
І трійка сивых вогнева.
Так, з бубонцями під дугою
І пісня, пісня пустотлива.
Під серебристою місяцем.
Зима чарівниця гуляє.
Радує своєю Красою.
Душа і серце відпочиває
І жити набагато веселіше.
Валерій Ваганов

***

Ну, зима!.. Сугробит, холоднечі,
Мете, крутить, вьюжит,
Пече морозом, душить льодом,
Заганяє в жаркий дім.
Новорічною ялинкою помітною
В будинок впорхнет майже бабкою.
Розпушити, розсміється,
Сніжної влагою проллється.
Ст. Александров

Зима – це чарівний час року і заворожуюче чиста природа, оповита в білосніжні одягу.

Вірші про зиму короткі, красиві, душевні

Нехай в цьому світі чорно-білому нам буде казково тепло!

Красиві, душевні вірші про зиму

Час Зими

Час зими з груднем настає,
Тільки вона цю тонкість не знає
І в листопаді снігом землю покриє,
Дітям на калюжах каток облаштує.

Так потихеньку робота піде,
Зимонька знає, що час не чекає.
Хуртовини, заметілі вона принесе,
Сніжної порошей дороги замете.

Гілки дерев снігом вкриє,
Їх наготу первозданну приховає.
Сильним морозом нас сховає в оселі,
А на склі всім сплете мережива.

В ясний, морозний, погожий денек
Діти юрбою побіжать на каток.
Дорослі – лижі скоріше віддадуть перевагу
І в зимовий ліс на прогулянку підуть.

У вальсі кружляють сніжинки взимку,
Тонким ажуром їх зроблений покрій.
Діти в сніжки у дворі пограють,
Снігову бабу потім изваяют.

Тільки з зимою прийде чари:
Пісні, колядки на Різдво.
Чекаємо з нетерпінням зимовий прихід,
З новою мрією зустрічати Новий Рік.
Н. Білостоцька

Морозний день…

Морозний день… Зате над головою
У переплетенье сучків, у чорній сітці,
Стікаючи по стовбурах, по кожній гілці
Висить лавиною небо блакитне.

І віриться: ось-ось весна почнеться.
І здається: вона вже з’явилася.
І ні один сучок не похитнуться,
Щоб небо ненароком не обвалилося.
Валентин Берестов

Оновлення

Яка гладь,
Який простір,
Який спокій в снігах таїться,
Як він тишайше вниз струменить
І висвітлює старий двір.

Він немов замітає враз
Гріхи людей і їх помилки,
Пороки, фальшиві посмішки,
Він очищає душі в нас.

І я дивлюся на місто моє,
Що снігом праведним вмився,
Як ніби заново народився,
Слепя чистою білизною.
Наталія Баух

Добра зима

Вона з собою приносить холоду
І завірюха снігова її супроводжує,
Прозорим льодом стає вода,
І до весни до самої не розтане.
Ми кутаємося в шапки і плащі
І від морозу щоки рожевіють
Але ти зими підступності не шукай,
Вона зовсім не зла, хоч і не гріє.
Вона порадує сяйвом снігів
І красою нічного снігопаду,
І замете сліди наших кроків,
А від неї нам більшого не треба.

Вірші про зиму короткі, красиві, душевні

Новорічне диво

Цим сяючим зимовим днем
Було все наче в казці:
Дерева горіли холодним вогнем,
Палали білі фарби.
Але в парку, блідий, наче тінь,
Кошеня ходив нещасний.
Йому не здавався сяючий день
Таким вже і прекрасним.
Але Новий рік не просто день,
А час, коли чудеса
Приходять і, братику, ти вір-не вір,
Збуваються назавжди.
І може бути саме тому
Кошеня має дах,
І нині муркоче на вухо того,
Хто взяв його під покрив.
Шакіров Шаміль

***

Белозаснеженной зимою,
Коли навколо все чекає дива,
Вічнозеленої бахромою
Далеко нам махає Новий Рік.
Поки що він тільки дата –
Її на краєчку крила
У свої холодні палати
Зима з собою принесла.
Стоять розлогі ялини,
Зітхають пошепки уві сні.
А ми встигли скучити
По цій казковій країні.
В осінній сльоті і хладе
І в селах, і в містах
Мріємо ми про снігопад
В пухнастих м’яких чоботях.
Коли затіє рій сніжинок
Свій білий круговий танець –
Запечатлеем перший знімок:
Зима. Заметіль. І ми з тобою.
І в цьому світі чорно-білому
Нам буде казково тепло,
Ми життя наповнимо яскравим цвітом,
Всім неприємностям зло!
Миколаєва Поліна

Зимові вірші

Хай буде сніг. Нехай буде білий іній,
І гладь ставка в застиглому кришталі,
І малюнки на склі снігових лілій,
Вогонь в каміні і вугілля в золі.
Коли зима трохи забариться,
Ми з нетерпінням чекаємо її прихід –
А адже ніхто з нас ще не знає,
Що принесе з собою новий рік.
Але білий сніг тонким покривалом
Вкриє тихо жирний чорнозем,
І життя ми будемо починати спочатку,
Гріхи отмолим і запалимо свічку.
Та зимовий день як ніби искупленье,
Іскристий сніг як ангела крило.
Взимку душі доступно натхнення
Мріяти про те, що було і пройшло.
І нехай летять по сніжних коні вихором,
З далеких країн несучи привіт тобі.
Поки сніжинка тане на долоні,
Встигни запитати про майбутню долю.
Миколаєва Поліна

Зима-господиня відкриває рік…

Зимонька-цариця сніжно-крижана,
У полі самотній під заметом стіг,
Хуртовинну неземної танець починаючи,
Року на кінець підведе підсумок…

Був вдалий рік, був родючий,
Правильним чи цілям стежка привела,
Те, в чому був непоказний, те, чим неугодний,
Зимонька-чаклунка снігом замела…

Старе забула, бурею задула,
Сніговий запустила свій кругообіг,
А природа міцно заснула,
Щоб зима-господиня знову відкрила рік…

Добрий і щасливий щоб відкривала,
Мереживом віконця фарбував щоб мороз,
І зима-циганка щастя наворожила,
На сніжинки білих чесно і серйозно…

Зима-це час, коли чекаєш літо, але в теж час шалено радієш снігопаду…

Вірші про зиму короткі, красиві, душевні

Хай живуть морози! Хай живе зима!

Вірші про початок зими

Здрастуй, Зима!

Ще димить і паморочиться
Вільна річка,
Але не розтанути калюжок
Вже напевно.

Ще у веселій паніці
Сніжинки не летять,
Але даху, немов пряники,
Під інеєм блищать.

Ще безлюдні нудні
Закриті катки,
Але нетерпінням скручені
«Снігурок» хоботки!

Та лиж сняться кроси
І сниться крутизна.
Хай живуть морози!
Хай живе зима!
О. Фокіна

***

Де солодкий шепіт
Моїх лісів?
Потоків гомін,
Квіти лугів?
Дерева голи;
Килим зими
Покрив пагорби,
Луки і доли.
Під крижаною
Своєю корою
Струмок німіє;
Всі ціпеніє,
Лише вітер злий,
Бушуя, виє
І небо криє
Седою імлою.
Євген Баратинський

Зустріч зими

Ніч пройшла. Світало.
Немає ніде хмаринки.
Повітря легкий і чистий,
На дворах і будинках
Сніг лежить полотном
І від сонця блищить
Різнобарвним вогнем.
В. С. Нікітін

Зимовий зцілення…

Зима без всякого стесненья,
Розкинувши білі крила,
Прогнавши осінні прагнення,
Вступила знову в свої права…

Вступила завзято. Та морози
Допоможуть млявість забути,
Біжить народ, боячись загрози
Триклятий нежить отримати…

Зате зимою вранці ясним,
Одягнувши тулупчик тепліше,
Ковтну я повітря подихом палким,
І стане просто світліше…

Навколо все стане благородніша,
І неземна чистота
Увійде, як ангел у пекло,
Не знявши з себе притому хреста…

І позбавлення станеться
Від усяких мук, від минулих бід,
Зима допоможе зцілитися,
Помолодшати на багато років…

Зима йде

Хтось любить зиму, а хтось лає.
Хтось просто не може жити без неї…
Знаю точно – від білого снігу раптом завмирає
І в захваті заходиться серце моє.

А зима не поспішає, лише трохи присипала снігом,
Дахи, гілки, дороги. Трохи капнула сріблом.
А потім зачаїлася. І сховалася десь за вітром,
Він по даху шумить, стогне жалібно, проситься до хати.

Вночі страшно стає…Ранок само видасться ясним.
І себе потроху нам знову проявить зима.
І пухнасті, блискучі, гарні, і, як в казці, прекрасні
Стануть вулиці, люди, дерева, машини, будинку.

Околдует і зачарує. І знову зникне.
Або хуртовини нашле. Чи відлига впустить на день.
Але повернеться знову. І закрутить царицею над безоднею.
І засипле сребром все навколо, тільки гілку задень…
Колмыкова Світлана

***

Прийшла зима неждано,
Дороги замела,
В красивому білому платті,
Всіх нас з розуму звела.

Іскриться сніг під сонцем,
Хрумтить по снігу слід,
І нічого прекраснішого,
Картини цієї немає.

Дітлахи так граються,
Що хочеться бігти,
Схопити в оберемок сани,
І з гірочки літати.

Мороз у вікно стукає,
Коли приходить ніч,
Міцнішає лід на річці,
І їй нам не допомогти.

Весною сніги розтануть,
І лід зійде нанівець,
Але зимушки — зимушки,
Прекрасніше в світі немає.
Олена Степанова

Чим пахне зима? Дивом… Адже в ній все казково.

Пропонуємо почитати на нашому сайті інші статті на тему зими:
Загадки про зиму для дітей
Загадки про сніжинки для дітей
Вірші про сніг для дітей
Вірші про перший сніг
Прислів’я та приказки про зиму
Вірші про сніговика для дітей

Послухайте дивно гарний вірш «Зима-чарівниця» у виконанні автора Валентини Юдіної. Насолоджуйтеся приємною мелодією і красою природи.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: