Вірші про хурделицю і заметіль для дітей сучасних російських поетів

Вірші про хурделицю і заметіль для дітей сучасних російських поетів

Є взимку такі цікаві і дивовижні явища природи, як хуртовини та завірюхи. Іноді, прокинувшись, просто не дізнаєшся все навколо, так гарно й біло стає на вулиці. А якщо мете днем, то краще і не виходити на двір, а побути вдома, в теплі і дивитися у вікно на бешкетне гуляння вітру і снігу.

У цій статті ми підготували добірку віршів про хурделицю і заметіль для дітей: коротких, красивих, сучасних і російських поетів, такі, як «Вечор ти пам’ятаєш хуртовина злилася…», «Завірюха мглою небо криє…» Пушкіна, «Хуртовина» Буніна та інші.

У заметілі є подруга – сніжно-вітряна завірюха

Короткі вірші про хурделицю і заметіль для дітей

***

Сніг кружляє за вікном
У хороводі дружно.
Нам доріжки прокопати
Завтра буде потрібно.
Кружляє снігу карусель.
В гості до нас прийшла заметіль.
М. Блинникова

***

Замітає всі шляхи
Не проїхати, не пройти.
У заметілі є подруга –
Сніжно-вітряна завірюха.
М. Блинникова

Завірюха

Крутиться і регоче
Заметіль під Новий рік.
Сніг опуститися хоче,
А вітер не дає.
І весело деревах,
І кожного куща,
Сніжинки, як смішинки,
Танцюють на льоту.

***

Завірюха, хуртовина, завірюха…
Їй би все кружляти.
Не лякай нас, хуртовина.
Вистачить ворожити.
У нашому будинку дітки
Малі не сплять.
Просять казку «Ріпку»
І про поросят.
Розповім про море,
Сонце і світанки.
Нехай заснуть спокійно
І присниться літо.

***

На дворі мете заметіль.
Кружляє сніг, як карусель.
І покрилося все кругом
Білим сніговим полотном.
Р. Соренкова

Вірші про хурделицю і заметіль для дітей сучасних російських поетів

Завірюха-завируха

Всі білим-біло від пуху!
Немає порядку у дворі.
Крутить завірюха-завируха
Білим снігом в грудні.
Крутить, мутить, завиває,
Стогне, охає, співає!
Сніг у кучугури навіває,
Погуляти нам не дає!
Лагздынь Р.

***

Дивиться в вікна дітвора:
Попрацював хто з ранку?
За вікном білим-біло,
Всі стежки замело,
На деревах мережива
Землі стосуються ледь,
То метелиця-дівиця,
Мережива шити майстриня.
Е. Ерато

***

Птах-хуртовина гнізда в’є –
Білі замети,
М’який сніжний пух несе,
Підійди, поторкай.
Птах-хуртовина відлетить
На північ з вітрами,
І в заметах струмочки
Вилупляться самі!
Е. Кулаковська

Завьюжили хуртовини

Завьюжили хуртовини,
Лягли килимом снігу,
А ми того хотіли,
Ми любимо холоду!
Ну, а коли набридне
До кінця зими мороз,
Ми будемо з нетерпінням
Чекати грому літніх гроз!
Оля Корнєєва

Метелиця

Чи То бувальщина, чи то казка —
За віконцем свистопляска.
Знову метелиця-цариця
Побажала веселитися.
Завзятість і шалена,
Сніг оберемками кидаючи,
Видно, від душі гуляла!
Таня Рудакова

***

Хуліганила заметіль —
Зірвала вікно з петель,
Вісім віконниць, п’ять дверей
І шістнадцять ліхтарів!
Збиралася зняти з нальоту
І дубові ворота,
Але осилити не змогла,
Розсердилася…
…і пішла.
В. Александрова

***

Хуртовини летіли,
Хуртовини мілині.
Хуртовини свистіли
У білій землі.
Хуртовини хапали
За гілки дубки.
Хуртовини мотали
З снігу клубки.
Хуртовини летіли,
Хуртовини мілині.
Хуртовини зі снігу
Замети плели.
Ю. Коваль

***

…Всю ніч хуртовина лиха тривала,
На землю м’який сніг впав.
А вранці двірник дядя Філя
Його великий замет зібрав.

***

Ах, хуртовини ви, хуртовини
Прилетіли, налетіли
І залишили клопоту
Від порога до воріт,
Від воріт – і до дороги,
Від дороги – до Серьоги.
А Серьога – тракторист.
Раз, два, три – і шлях наш чистий!
А. Бовт

Як працьовита господиня, завірюха мете сніг, перетворюючи затоптані за день вулиці в чисте біле полотно. Прокидаєшся вранці, дивишся у вікно — і замираешь в захопленні.

Вірші про хурделицю і заметіль для дітей сучасних російських поетів

За вікном метуть завірюхи – білі мухи летять

Гарні вірші про заметіль для дітей сучасних поетів

***

Біла метелиця
По доріжці стелиться,
В’ється снігової змійкою
Над порожньою аллейкой.
І в мене кидаючи снігом,
Говорить з підлим сміхом:
«Закружу тебе дзигою,
Не знайдеш дорогу в дім»-
Я їй хитро відповідаю:
«Випий, бабка, краще чаю
І послухай вітру свист,
Як намагається артист.»
Ст. Лактіонов

Разгулялася метелиця

Разгулялася метелиця
Красною дівицею!
Ех, пішла танцювати красуня!
Вже як подобається!
Размахалась спідницями,
Песцовыми шубками!
А в очах запал –
Завихрило двір!
Крутанется раз –
Не разлепишь очей!
Обернеться два –
Бела голова!
А як ніжкою та притопнет,
Так долоньками розчавить –
Не відкриєш рот –
Замете слова!

***

Вітри буйні заспівали.
Дмуть в обличчя, дмуть в спину.
Натхнення у Заметілі,
Пише зимову картину.
Стали білими дороги,
І дерева, і вдома.
У білої каші грузнуть ноги.
Нарешті прийшла Зима.
А Хуртовина все красить білим,
Тільки білим… Не зрозумію.
Я раптово стала сміливою,
Я запитала: «Чому?»
І, докрасив білим ялина,
Стихла Хуртовина.
І задоволена відтепер
Посміхнулася дуже мило:
«Просто в зимовому магазині
Продають одні білила».
Н. Полярус

***

Снігові пластівці летіли…
– Мамо, де живуть хуртовини?
– В царстві казкової зими,
Де з тобою ми гуляємо!
Подивися на сніг кружляє,
М’яко під ноги лягає,
Він пройшов довгий шлях
І вирішив тут відпочити.
Бачиш снігові поляни
І дерева велетні
Холонуть в мерзлій тиші,
Наче сплять в глибокому сні?
На снігу, в своєму ліжку,
Солодко ніжаться хуртовини.
Т. Второва

***

За вікном метуть завірюхи –
Мухи білі летять.
Це Снігової королеви
Наступальний загін.
Замітають дочиста
Всі доріжки і мости
І перехожих замітають
Квапливі сліди.
Самотньо у смітники
Безпритульний пес мерзне
І перехожий незатишно
В комір сховав ніс.
-Караул! – кричить ворона,
Понесена у заметіль.
Але спокій у природі
Зберігає тільки ялина.
Їй зима – що масло в каші.
Їй у заметіль – як на бенкеті.
У новий рік на цю ялинку
Ми повісимо мішуру.
Буде радувати нас вдома,
Обогретая теплом,
Ми поводимо хороводи,
Ми їй пісеньку заспіваємо!
Л. Щербакова

***

Вітер сніг підняв з землі,
Їх несе. Як кораблі,
Пластівці снігу вгору пливуть,
Заметуть все! Занесуть!

То завірюха з зимою прийшла,
Снігом білим замела
І стежки, й вдома,
Кружляє вьюжная зима!

Вітер виє: «В’ю-ю-ю!»,-
Пісню сумну свою:
Значить, хуртовина розгулялася,
Снігом білим розігралася!

То завірюха, хуртовина кружляють,
Це сніг і вітер дружно
Білим мереживо бунтівним
Землю ніжно обіймають.
Марина Андрєєва-Доглядная

Коли за вікном завірюха або завірюха, так приємно сидіти в теплій кімнаті і дивитися у вікно.

Вірші про хурделицю і заметіль для дітей сучасних російських поетів

Паморочиться, співає білосніжна Хуртовина

Завірюха – гарні вірші для дітей

Завірюха

Прокинулася серед ночі хуртовина злая.
Безсонням тужила і кидалася…
Оберемки снігу люто кидаючи,
Люто виючи, над землею мчала.
То сумувала…то сміялася дико…
То затихала, то знову плакала…
І відьмою, багаторукій, багатоликої
То линула вгору, то вниз, до землі, летіла…
Ніби з усієї округи чорти
Бісівські здійснюють обряди.
І цій безкінечній круговерті,
Здавалося, немає ні кінця ні краю…
Таня Рудакова

Що ти завірюха накоїла?

Що ти завірюха накоїла,
Всі дороги замела.
Снігом двері завалила,
Зірки з неба прибрала.
Загуляла як очманіла
Від свободи захмелівши.
Кружишь немов заводна
Під заливчастий наспів.
Про паркани спотикаючись
Стылым голосом ворчишь.
Прямо до будинку підбираючись
У вікна темні стукаєш.
Довгої ночі веселишся,
Не даєш спокійно спати.
То поземкою лягаєш,
То знову йдеш танцювати.
Тікаєш в чисто поле
Над ярами ковзаєш.
Опинившись раптом на волі
Як розбійниця свистиш.
Колобродити втомлюючись
Пісню співаєш тиху
І в заметах потопаючи
В край не ведений бредеш…
Олександр Ігнатов

Завірюха

Завірюха в’є зі снігу гнізда,
Для величезних білих птахів
І дерева раптом зігнулися,
Гілки опустили вниз.

Ельфи снігові пустують
На снежиночках кружляють.
Завтра буде тут роздолля
Для дівчат хлопців.

А поки лине вітер
Уздовж пустельній мостовий.
Ми сидимо в теплі, світлі,
І дивимося у вікно з тобою.
Василина Світла

***

Сердита завірюха
Шумить, завиває,
Пухнасті шалі
З дерев зриває.
І шепочуться
Сумно-прегрустно
Осинки:
— Досить прохолодно
Без снігової косинки…
Схилилася
Під холодним вітром
Береза.
І тільки пеньок
Не боїться морозу.
Пригрелся і дрімає
Під пісні хуртовини.
А поруч зітхають
Змерзлі їли.
М. Мішакова

***

Білий сніг іскриться,
Замело колом,
Дітвора грається,
Котить сніжний ком!
На деревах шуби,
Зшиті з срібла,
Задиміли труби,
Додому пора!
Гірка спорожніла,
Змовк веселий сміх,
Налетіла хурделиця,
Розлякала всіх!
Завмерла округу,
Раптом Стало темно,
Злиться, стогне хуртовина,
Снігом б’є в вікно!
Вітер завиває,
Немов страшний звір,
З силою тисне,
І стукає у двері!
Дід Мороз малює,
Казки на склі,
А завірюха лютує,
Мчить у сніговій імлі!
Гелані

***

Паморочиться, співає
Білосніжна Хуртовина:
-Хочу долетіти я
Сьогодні до півдня!
Заметіль і Завірюха,
Полетите зі мною?
Підняли подруги
Сніг і виття:
-На полюс!
Швидше!
Там чекають нас
Пінгвіни!
І були подруги
У пориві єдині.
Сніжинки склали
Вони валізи,
Порошей набили
Баули, кишені,
Притихнув трохи
Присіли На доріжку,
І з попутним вітром
На південь полетіли.
В. Куліш

Хуртовини та завірюхи та до лютого налетіли.
Прислів’я

Вірші про хурделицю і заметіль для дітей сучасних російських поетів

Завірюха снігова, завірюха, напряди нам пряжі

Вірші про хурделицю і заметіль російських класиків

Відлига після хуртовини…

Відлига після хуртовини.
Тільки стихла заметіль,
Разом замети осіли
І потемніли снігу.
У жмутах розірваної хмари
Блищить уламок місяця.
Сосен важкі сучки
Мокрого снігу повні.
Падають, плавляться, ллються
Крижинки, втыкаясь в замет.
Калюжі, як тонкі блюдця,
Світяться близько стежок.
Нехай мовчазною дрімотою
Білі дихають поля,
Незмірну роботою
Зайнята знову земля.
Скоро прокинуться дерева,
Скоро, вишикувавшись в ряд,
Птахів перелітних кочовища
У труби весни засурмлять.
Микола Заболоцький

Зимовий ранок

Вечор, ти пам’ятаєш, хуртовина злилася,
На мутному небі мла носилася;
Місяць, як бліда пляма,
Крізь хмари похмурі жовтіла,
І ти сумна сиділа.
А нині… Погляньте у вікно:
Під блакитними небесами
Чудовими килимами,
Виблискуючи на сонці.
Сніг лежить;
Прозорий ліс один чорніє,
І ялина крізь іній зеленіє,
І річка під льодом блищить.
Олександр Пушкін

Завірюха

Вночі в полях, під наспіви хуртовини,
Дрімають, хитаючись, берізки і їли…
Місяць між хмаринок над полем сяє, —
Бліда тінь набігає і тане…
Думається мені вночі: між білих беріз
Бродить в туманному сяйво Мороз.

Вночі в хаті, під наспіви хуртовини,
Тихо лунає скрип колиски…
Місяці світло в темряві сріблиться –
В мерзлі скла по крамницях струмує…
Думається мені вночі: між гілок беріз
Дивиться на мовчазні хати Мороз.

Мертве поле, дорога степова!
Завірюха тебе замітає нічна,
Сплять твої села під пісні хуртовини,
Дрімають в снігу самотні їли…
Думається мені вночі: не степу кругом –
Бродить Мороз на цвинтарі глухому…
Іван Бунін

Завірюха

Пізно. Холоднеча. Коні мчать
Хуртовини шаленій швидше.
Ах! коли б нам дістатися
До ночівлі мерщій!
У! як у полі темно, блідо.
Що за страшна завірюха!
І далекий нічліг мій бідний,
Самотня постіль.

Мчуся. Сумно. Лютує завірюха
За белеющим полів;
І серцевого недуги
Я збагнути не в силах сам.
То — минулий ль з журбою
Невиразним почуттям говорить?
Іль прийдешнє бідою
Мені нежданною загрожує?..

Нехай всі сгибло в ранньому цвіті,
Рок мій похмурий і жорстокий;
Солодко думати мені: на світі
Є блаженний куточок…
І опівночі глибокої,
Як поспішаю до нічлігу я,
Може — ангел одинокої
Молить небо за мене…
Василь Красів

Зимовий вечір

Буря мглою небо криє,
Вихори снігові крутячи;
Те, як звір, вона завоет,
Те заплаче, як дитя,
Те по покрівлі застарілої
Раптом соломою зашумить,
Те, як подорожній запізнілий,
До нас у віконце застукає.

Наша стара халупка
І сумна і темна.
Що ж ти, моя старенька,
Приумолкла біля вікна?
Чи бурі завываньем
Ти, мій друг, стомлена,
Або дрімаєш під жужжаньем
Свого веретена?
Олександр Пушкін

Відлітають, полетіли…

Скоро білі заметілі
Сніг піднімуть від землі.
Відлітають, полетіли,
Відлетіли журавлі.

Не чути зозулі в гаю,
І шпаківня спорожнів.
Лелека крилами полоще –
Відлітає, полетів!

Лист гойдається візерунковий
У синій калюжі на воді.
Ходить грач з грачихой чорної
В городі, на гряді.

Осипаючись, пожовкли
Сонця рідкісні промені.
Відлітають, полетіли,
Відлетіли і граки.
Олена Благинина

Завірюха

Завірюха снігова, завірюха,
Напряди нам пряжі,
Збий пухнасті сніги,
Немов пух лебединий.

Ви, моторні ткачі –
Вихори і заметілі,
Дайте райдужної парчі
Для кудлатих хмар.

Потрудися, коваль-мороз,
Скуй ти нам сьогодні
Намисто для беріз
До новорічної ночі.
Самуїл Маршак

На нашому сайті ми пропонуємо почитати статтю:
Загадки про хурделицю і заметіль для дітей
Прикмети зими для дітей

Послухайте вірш Юлії Брайз «Ранок після сніжної хуртовини».

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: