Вірші про природу для дітей українських і сучасних поетів

Кожним своїм часом року природа немов дивує людини різними фарбами і мінливим настроєм. Навесні ми бачимо пробудження всього живого, влітку – зростання, свіжість, пахощі і розмаїття кольорів, осінь – повільне занурення в сон, а зима білосніжна тиша.

Дуже яскраві образи природи поети передають у своїх віршах. Діти дізнаються, що природа кожна пора року має свій вигляд, колір і характер погоди. У сьогоднішній статті ми і підготували такі барвисті вірші про природу для дітей 4-5, 6-7 років, для 1-2-3, 4-5 і 6 класів: короткі і легкі, на конкурс читців, вірші російських і сучасних поетів.

З чарівного глечика річка випустила джина…

Вірші про природу для дітей 4-5 років короткі і легкі

Весна

Знову весна прийшла на дачу.
Радіє сонце. День підріс.
І лише одні бурульки плачуть,
Шкодуючи зиму і мороз.
Р. Новицька

Туман

З чарівного глечика
Річка випустила джина,
І він поплив над водою
З довгою білою бородою,
Над полями, над лугами,
Спритно ховаючись за копицями.
Пішов у темний ліс,
Заблукав і зник.
Н. Цвєткова

***

Струмок біжить, брязкаючи.
Запрошує він мене:
«Ану, наввипередки!
Хто швидше до річки?!»
І пустився навтьоки.
Я за ним, не чуючи ніг.
Попереду блищить річка.
Чую плескіт здалеку:
«Не наздоженеш все одно —
Я в річці вже давно!»
Н. Радченко

Якщо сніг всюди тане

Якщо сніг всюди тане,
День стає довшою,
Якщо все зазеленіло
І в полях дзвенить струмок,
Якщо став тепліше вітер,
Якщо птахам не до сну,
Якщо сонце яскравіше світить,
Значить, до нас прийшла весна.
Е. Карганова

В мороз

Сніг на вулиці і холоднеча.
Міцним льодом забита калюжа.
Від дороги боязко
Гілочками стежинки
Тягнуться до будинків:
— Погрітися можна до вас?
Валентина Ланцетти

Веселка

Сонечко, граючи
В крапельках дощу,
Веселкою сяє.
В небо йдучи,
Пов’язує разом
Береги річки
Місток піднебесний –
Веселка-дуга!
Л. Громова

Що таке ліс?

Що таке ліс?
Сосни до небес,
Берези і дуби,
Ягоди, гриби…
Звірині стежки,
Пагорби і низинки,
М’яка трава,
На суку сова.
Конвалія сріблястий,
Повітря чисте-чисте
І криниця з живою
Ключовою водою.

Що таке луг?

Що таке луг?
Килим трави навколо.
Квітів ошатних віночки,
Дзвінкі коники.
Метелики грайливі,
Жуки неквапливі.
З медом солодким бджілки,
Пісня перепілки.
Аромат м’яти,
Літа ніжний погляд
І до білих мух
З сопілкою пастух.

Що таке річка?

Що таке річка?
На воді хмари.
Над водою — верби.
Весняні розливи.
Окуні, йоржі.
Латаття, очерети.
Піна на піску,
Човен далеко.
В гніздечку каченя,
У будиночку бобренок.
Під корчем рак,
На березі рибалка

Що таке сад?

Що таке сад?
Рожевий наряд.
Яблуні цвітуть,
Шпаківні співають.
Сині капання
М’ячики-гойдалки.
Зарості шипшини,
Ягоди агрусу.
Груші золотисті,
Персики пухнасті.
Шерех листопада,
Осіння прохолода.
Снігурів сімейка,
Улюблена лавка.

Що таке море?

Що таке море?
Чайки на просторі.
Скелі-велетні,
Холодні тумани.
Хвилі триповерхові,
Відважні Моряки.
Зубасті акули,
Кити головаті.
Підводних каменів брили,
Дивовижні риби.
Корали, восьминоги,
Медузи і міноги,
А на дні темно,
Як у кіно…

Що таке гори?

Що таке гори?
З вітром розмови.
Снігові вершини,
Грізні лавини.
Кам’янисті стежки,
Антилопи швидкі,
Бездонні прірви
І темні печери.
Колючі чагарники,
Змії та лишайники,
Кози-скелелази,
А під землею алмази.
Річки, як кришталь,
В синій імлі даль,
Де ширяє орел —
Страж високих гір.

Щоб жити, потрібне сонце, свобода і маленька квітка.
Р. К. Андерсен

Заготовила зима фарби все для усіх сама

Вірші про природу для дітей 6-7 років на конкурс читців

Катя

Ми цілий ранок
Возилися з паростками,
Ми їх посадили
Своїми руками.

Ми з бабусею разом
Садили розсаду,
А Катря ходила
З подружкою по саду.

Потім нам довелося
Воювати з бур’янами,
Ми їх виривали
Своїми руками.

Тягали ми з бабусею
Повні лійки.
А Катя сиділа
В садку на лавці.

— Ти що на лавці
Сидиш, як чужа? —
А Катя сказала:
— Я чекаю врожаю.
А. Барто

Зимові фарби

Заготовила зима
Фарби все для усіх сама.
Полю — кращі білила,
Зорях — червоні чорнило.
Всім деревам — чисті
блискітки сріблясті.
А на вулиці — хлопців
прикрасила поспіль.
Як художник, який прикрашає різним:
хто грає — фарбує червоним.
Хто боїться ворушитися —
фарба синя годиться.
Ні за що не випросити
по-іншому пофарбувати!
Ст. Фетисов

Розсіяна зима

Ще кругом стоять
Дерева голі,
А з даху краплі
Капають веселі.

Зима кудись
Втекла в паніці
І дуже погано
Закрутила краники.

На галявині, біля стежки
Пробиваються травинки.
З горбка струмок біжить.
А під ялинкою сніг лежить.
Б. Заходер

Літо

Теплим дощиком зігріте,
Приходило наше літо.
Постояло на порозі,
Поскакало по дорозі.
Пробежалось за кольорами,
Чути літо
Тут і там.

Літо, літо, спекотний день,
Від спеки втомлений пень
Тихо зойкнув, і зітхнув,
І до осені задрімав.
Л. Кисленко

Осінь

Осінь, осінь, листопад,
Жовтий лист усіяв сад.
В теплий край, де немає хуртовин,
Пташині зграї відлетіли.

Хмари ходять чередою,
Вітер віє під горою.
Осінь, осінь, листопад,
Жовтий лист усіяв сад.
Р. Демченко

Зимовий ранок

Вночі випав на дерева
Іній у палець завтовшки.
Стала казковою село
І такий рідний, рідний!
Тиша в огорожу ллється,
Все мовчить, мовчу і я;
Тільки чутно, як у колодязі
Шубовстається
Баддя…
Тимофій Білозеров

Живий Буквар

Нас у будь-який час року
Вчить мудра природа:
Птахи вчать співу.

Павучок терпінню.
Бджоли в полі і в саду
Навчають нас праці.
І до того ж у їхню працю
Все по справедливості.
Відображення у воді
Вчить нас правдивості.
Вчить нас сніг чистоті.
Сонце вчить доброті:
Кожен день, взимку і влітку,
Дарує нас теплом і світлом.
І натомість ні в кого
Не попросить нічого!
У природи круглий рік
Навчатися потрібно.
Нас дерева всіх порід,
Весь великий лісовий народ
Вчать міцну дружбу.
Ст. Орлов

Ми живемо серед природи, ми друзі її. Вона безупинно з нами розмовляє, але таємниці свої не видає.
І. В. Гете.

Я пройдуся по лісах, багато пташок є там…

Вірші російських поетів про природу для дітей 1-2-3 класу початкової школи

***

Білий сніг пухнастий
У повітрі кружляє
І на землю тихо
Падає, лягає.

І під снігом ранок
Поле забелело,
Точно пеленою
Всі його одягнуло.

Темний ліс що шапкою
Принакрылся чудний
І заснув під нею
Міцно, непробудно.

Стали дні коротші,
Сонце світить мало.
Ось прийшли морозцы,
І зима настала.
В. Суриков

На лузі

Ліси вдалині видніше,
Синє небо,
Помітніша і чорніше
На ріллі смуга,
І дитячі дзвінкіше
Над лугом голосу.
Весна йде сторонкою,
Та де ж вона сама?
Чу, чути голос дзвінкий,
Чи Не це весна?
Ні, це дзвінко, тоненько
У струмку дзюрчить хвиля …
Блок А.

Сніжок

Сніжок пурхає, кружляє,
На вулиці біло.
І перетворилися калюжки
В холодне скло.

Де влітку співали зяблики,
Сьогодні — подивися! —
Як рожеві яблука,
На гілках снігурі.

Сніжок порізаний лижами,
Як крейда, скрипуч і сухий,
І ловить руда кішка
Веселих білих мух.
Микола Некрасов

***

Ось вже останній сніг у полі розтає,
Теплий пар сходить від землі.
І глечик синій розквітає,
І звуть один одного журавлі.

Юний ліс, зелений дим одягнений,
Теплих гроз нетерпляче чекає.
Всі весни диханням зігріте,
Все кругом і любить і співає.
Толстой А. К.

***

Зима недарма злиться,
Пройшла її пора —
Весна у вікно стукає
І гонить з двору.

І все засуетилось,
Все нудить Зиму геть —
І жайворонки в небі
Вже підняли дзвоніння.

Зима ще порається
І на Весну бурчить.
Та їй в очі регоче
І пущі лише шумить…

Сказилася відьма зла
І, снігу захопи,
Пустила, тікаючи,
В прекрасне дитя…

Весни і горя мало:
Умылася в снігу
І лише рум’яної стала
Наперекір ворогові.
Тютчев Ф.

Черемха

Черемшина запашна
З весною розцвіла
І гілки золотисті,
Що кучері, завила.
Кругом медяна роса
Сповзає по корі,
Під нею зелень пряна
Сяє в сріблі.
А поруч, у проталинки,
У траві, між коренів,
Біжить, струмує маленький
Срібний струмок.
Черемшина запашна
Развесившись, стоїть,
А зелень золотиста
На сонечку горить.
Струмок хвилею гремучею
Усі гілки обдає
І вкрадливо під кручею
Їй пісеньки співає.
Єсенін С.

У травні

Я пройдуся по лісах,
Багато пташок є там
Всі пурхають, співають,
Гнізда теплі в’ють.

Побуваю в лісі,
Там я бджілок знайду:
І шумлять, і дзижчать,
І працювати поспішають.

Я пройдуся по лугах.
Мотылечки є там;
Як красиві вони
У ці травневі дні.
А. Н. Майков

***

Осінь настала,
Висохли квіти,
І дивляться сумно
Голі кущі.

В’яне і жовтіє
Трава на луках.
Тільки зеленіє
Озимину на полях.

Хмара небо криє,
Сонце не блищить
Вітер виє в полі,
Дощик мрячить.

Води зашуміли
Швидкого струмка.
Пташки відлетіли
У теплі краї.
А. Н. О.плещеєв

Все ліс і ліс…

Все ліс і ліс. А день темніє;
Низи синіють, і трава
Сивий росою луках біліє…
Прокинулася сіра сова.

На захід сосни вервечкою
Йдуть, як рать сторожових,
І сонце каламутне Жар-Птицею
Горить в їх нетрях вікових.
Бунін І.

***

Зорі меркнуть і гаснуть.
У вогні хмари.
Білий пар по лугах розстеляється.
По дзеркальній воді, по кучерям лозняка
Від зорі червоний світло розливається.
Дрімає чуйний очерет.
Тиша — безлюддя довкола.
Ледве примітне стежка росиста.
Кущ зачепиш плечем — на обличчя раптом тобі
З листя бризне роса срібляста.
В. С. Нікітін

На ставку

Ясним ранком на тихому ставку
Жваво ластівки майорять колом,
Опускаються до самої води,
Трохи стосуються вологи крилом.

На льоту вони дзвінко співають,
А навколо зеленіють луки,
І стоїть, немов дзеркало, ставок,
Відображаючи свої береги.

І, як у дзеркалі, між очеретів,
З берегів перекинувся ліс,
І йде візерунок хмар
У глибину відображених небес.

Хмари там ніжніше і белей,
Глибина — нескінченна, світла…
І доноситься мірно з полів
Над водою тихий дзвін із села.
Бунін І.

***

На півночі дикому коштує самотньо
На голій вершині сосна,
І дрімає, хитаючись, і снігом сипучим
Одягнена, як ризою, вона.

І сниться їй все, що в пустелі далекої,
В тому краї, де сонця схід,
Одна і сумна на кручі пальному
Прекрасна пальма росте.
Лермонтов М.

Птахи і звірі, квіти і дерева волають до людини: збережи, збережи, де стоїш, де живеш — на відстані погляду та голосу, хоч би на відстані витягнутої руки.
Д. С. Лихачов

Нехай стане твоїм серцем зрозуміла пташина мова…

Вірші про російську природу для дітей 4-5 класу

Берізка

Берізка белоствольная схилилась біля ставка.
Її милується красою дзеркальна вода.
Росою вмивається берізка вранці.
Пестить її вітер, з нею ніжитися туман.

Коштує вона ошатна з розпущеною косою
І подорожній захоплюється неписаною красою.
Промінь сонця, зорька червона приходить в гості до неї
І від того стає ще милішою.
Б. Шешегов

Осінь

Криє вже лист золотий
Вологу землю в лісі…
Сміливо топчу я ногою
Вешнюю лісу красу.

З холоду щоки горять:
Любо в лісі мені бігти,
Чути, як гілки тріщать,
Листя ногою загрібати!

Довго лежить на листі
Ночі мороз, і крізь ліс
Холодно якось дивиться
Ясність прозорих небес…
А. Н. Майков

Берізка

Берізка белоствольная схилилась біля ставка.
Її милується красою дзеркальна вода.
Росою вмивається берізка вранці.
Пестить її вітер, з нею ніжитися туман.

Коштує вона ошатна з розпущеною косою
І подорожній захоплюється неписаною красою.
Промінь сонця, зорька червона приходить в гості до неї
І від того стає ще милішою.
Б. Шешегов

Початок грози

Насупило небо кудлаті брови,
Похмуро на землю взглянуло;
Спустилося, повиснувши з деревами врівень,
І жахом прекрасною блиснуло.

Земля затремтіла: вона злякалася!
Від гуркоту стиснулася у грудочку!..
Як страшна казка, починалася гроза
Кружлянням вогняних «рядків»…

Навколишнє середовище

Все – від старої сосни біля огорожі
До великого темного бору
І від озера до ставу –
Навколишнє середовище.

А ще й ведмідь, лось,
І кошеня Васька либонь?
Навіть муха – ось це так! –
Навколишнє середовище.

Я люблю на озері тиша,
І в ставку отраженья дахів,
Рвати чорницю люблю в лісі,
Борсука люблю і лисицю…
Я люблю тебе назавжди,
Навколишнє середовище!
Л. Фадєєва

В природі стільки краси!

В природі стільки краси –
Вдивися, і ти зрозумієш,
Навіщо росяні кущі
Огортає тремтіння.

Куди, дзюркочучи, струмок біжить,
Прозоріше скла,
Про що надвечір, у полі жита,
Перепели співають…

Нехай стане серцю твоєму
Зрозуміла пташина мова –
І ти навчишся того,
Як це все берегти.
Ст. Чижов

Природа так про все подбала, що всюди ти знаходиш, чому вчитися.
Леонардо да Вінчі

Кружляє Земля, у вальсі – по колу – літо, осінь, зима….

Вірші про природу для дітей 6 класу

Весняна гроза

Люблю грозу на початку травня,
Коли весняний, перший грім,
Як би резвяся й граючи,
Гуркоче в небі блакитному.

Гримлять гуркіт молоді,
Ось дощик бризнув, пил летить,
Повисли перли дощові,
І сонце нитки золотить.

З гори біжить потік моторний,
В лісі не молкнет пташиний гамір,
І гам лісовий, і шум нагорний —
Всі вторить весело громам…
Ф. В. Тютчев

Богиня лісу

Сосна з янтарною корою.
Богиня лісу! Як весна
Зеленокронно дихає хвоєю,
Зеленоока країна!

В ній стійкість духу і порив,
Світло горять і величаво.
Світанок рум’янить їй килими.
Захід тче пурпур покривала.

Варто Богиня в красі,
Купаючись золотом горенья,
Голкою малюючи на полотні
Лісовий Пейзаж, свої бачення.
Джамрина

Останній листочок

Осіння холоднеча – замерзла калюжа,
Поруч дихає зима,
Тремтячий листочок в повітрі кружляє,
В очах застигла сльоза.

Листок останній зігрію у долонях,
Осені-художниці чудовий наряд,
Він прикрашав величаву крону,
Потім, завершив осінній обряд.

Тривожно прощання – як покарання,
Але, без нього не настане весна.
Зимові фарби – для споглядання,
Буде дарувати мені зима.

Я в це вірю – не буде інакше,
Лист мені зелений, подарує весна,
Кружляє Земля, у вальсі – по колу
Літо, осінь, зима….
Любов Суворіна

***

І знову дощ. Береза плаче листям,
Роса з неба алмазами блищить,
Брижі на річці, вода прозоро чистий
Ніяк не може напоїти землю.

Рубіном вишня з зорькой наливається,
Шумить трава кришталева брязкаючи,
Під стукіт дощу природа прокидається
У прохолоді ранку, красою пленя.

Пустують вітру, граються з колоссям,
На полі брижі хвилею стелиться,
На небі грім і хмари сперечаються з сивиною
На тому кінці змерзлий села.
Ст. Задорожний

Російське роздолля

Поле російське, роздолля,
Де не кошена трава,
Там ромашкове море,
А над морем синява.

Там квітів килим безмежний
Яскравий, ніжний і широкий,
І колише в чистому полі
Трави легкий вітерець.

Там трава росте по пояс,
Ні стежок, ні доріг.
І яка це радість
Побродити там хоч годинку.

Заглянути в очі ромашок,
Посміхнутися василька,
Ніжно-рожевою квіточкою
Конюшина горнеться до моїх ніг.

Дзвіночки, гвоздики,
Іван-чай, звіробій —
Все цвіте, пахне
Напоєне росою.

Літніх трав пишність,
Не порівняти тебе ні з чим,
Не розгадана таємниця
Краси зрозумілою всім.
В. Бутримова

Весняний вечір

Тихо тече річка срібляста
У царстві вечірньому зеленої весни.
Сонце сідає за гори лісисті,
Ріг золотий випливає місяця.

Захід подернулся рожевою стрічкою,
Орач повернувся в хатинку з полів
І за дорогою частіше березової
Пісню любові затягнув соловей.

Слухає ласкаво пісні глибокі
З заходу рожевою стрічкою зоря.
З ніжністю дивиться на далекі зірки
І посміхається неба земля.
Єсенін С.

Дерево, трава, квітка, і птах
Не завжди вміють захиститися.
Якщо будуть знищені вони,
На планеті ми залишимося одні!
Ст. Берестов

На нашому сайті ви можете почитати інші статті про природу:
Вірші Єсеніна про природу
Вірші Пушкіна про природу
Загадки для дітей про природу

Послухайте вірш Ольги Короленка «Про природу» – немов попередження людині, що треба берегти природу.