Вірші про перший сніг короткі гарні для дітей російських і сучасних поетів

Що відчуває дитина, коли бачить перший сніг – вперше у своєму житті? Що це таке на вулиці біле і пухнасте? Звідки з’явилося? А можна помацати, спробувати на смак? Захват вихлюпується криком подиву і радості, коли діти починають грати зі снігом, з цим дивом природи.

Ці дитячі відчуття дива поети переносять на папір будучи дорослими. І ми підготували статтю з віршами про перший сніг короткі, красиві, прикольні, відомих російських поетів Брюсова і Буніна, Вяземського і Якима і сучасних письменників, для дітей 3 класу.

Перший сніг – світлий сніг, як же радує він всіх!

Короткі, гарні вірші про перший сніг

Перший сніг

На дерева, на алеї
Сніг летить борошна біліше,
Легкий-легкий, чистий-чистий,
М’який, крихкий і пухнастий.
Сніг у руці стискаємо
І сніжки кидаємо.
Перший сніг – світлий сніг,
Як же радує він всіх.
В. Мельничук

Перший сніг

Сіди кущі до прутика…
На землю і будинки
На білих парашютиках
Спускається зима!
Летять сніжинки-зірочки.
Дивлюся з-під руки:
Кружляючи, танцюють у повітрі,
Пухнасті і легкі!
Світліше стала вулиця,
Нарядно село.
Летять сніжинки, кружляють,
Навколо білим-біло!
Іван Дем’янів

Перший сніг

— Подивіться-но, хлопці,
Все навколо покрила вата!
А у відповідь пролунав сміх:
— Це випав перший сніг.
Не згодна тільки Люба:
— Це зовсім не сніжок —
Дід Мороз почистив зуби
І розсипав порошок.
Іван Бурсов

***

Був вчора ще звичайний
Теплий сонячний день.
А сьогодні незвично
Забелел колом сніжок.
Опустився він на дах,
Заблищав і на землі.
Ти йдеш, кроків не чути,
Тонуть ніжки в сріблі.
Е. Скоборева

***

В небо вибігла хмаринка –
Прегарненька штучка!
Вся в кучериках, завитушках
В білих цукрових ластовинні.
Цю хмарину всі зачекалися,
А, побачивши, розсміялися –
Незграбна від снігу,
Важко їй у небі бігати.
Посміхнулася хмаринка мило,
Всім сніжинки подарувала.
Ми підставили долоні –
Перший сніг такий хороший!
Т. Лаврова

***

Тане сніг в моїй долоньці,
На носі собаки Тошки,
На лавці у дворі,
На асфальтовій доріжці.
Перший сніг такий липучий!
Він з солодкої ватною хмари!
Щоб у цьому переконатися,
Я лизнув на всякий випадок.

***

Сльота тривала, ніби століття.
Все ж пішов він, перший сніг!
Ніби білим покривалом
Всі одяглася, білим стало.
Я йду, не поспішаючи.
Тихо падає, кружляючи,
Сніг на плечі, на вії,
Білим мереживом лягає.
Дарує заряд бадьорості
Зимовий святковий наряд.
Р. Проніна

***

Встала Світла вранці рано:
Що таке?! За вікном
Було волого і туманно,
А тепер білим-біло!
Аж очі заплющила Світла!
Тільки тут немає секрету:
Випав перший сніг і все.
І від першої від пороші
Стало все, що є навколо
Дивно гарним
Будинок та двір, річка, і луг.

***

Вранці рано, разом з мамою
Вийшла Машенька гуляти.
Озирнулася — дуже дивно,
Місто просто не дізнатися.
Все покрити білим-білим
Трохи іскристим килимом,
У сріблі стоять дерева
І під білою шапкою будинок.
-Мама! Мама! Це казка?
Для мене чи для всіх?
Може, в ліс втекли фарби?
-Це, Маша, перший сніг.
С. Зайчик

Перший сніг рано вранці змушує повірити в казку.

Перший сніг він дуже щедрий

Вірші про перший сніг для дітей 3 класу

Перший сніг

Перший сніг був дуже щедрим,
Тільки сил не розрахував.
В місто до нас він прийшов вночі,
А до ранку заснув, втомився.

Всі дерева в парку старому
Охороняли перший сон.
І, здавалося, що недарма
Вибрав це місце він.

Навіть вітер не зважився
Тут порушити тишу,
Придивився, покружился
І помчав у височінь.
Надія Воронова

Щеня і сніг

На перший сніг глянув щеня
І нічого зрозуміти не міг.
— Звідки стільки білих мух
Набилося до нас на подвір’я?
А може це пташиний пух
Летить через паркан?..
Він розкрив пащу і снігу хвать —
І став задумливо жувати.
Жує, жує, але ось біда!
На мові одна вода.
Зовсім засоромився щеня
І в будку назад ліг.
Він був не дурний, а просто малий
І сніг вперше побачив…
Леонід Дьяконов

***

Прийшла зима, випав сніг –
Радість біла для всіх.
Лунає дитячий сміх,
Випав, випав перший сніг!
Мама, Тато, що ви спите,
Ви в віконце подивіться,
Вночі випав білий сніг,
Радість світла для всіх.
Нарешті тато встав,
Санки, валянки дістав.
По спині проходить тремтіння,
Так гуляти мені несила.
Але я слухаю маму,
Ось зараз поїм,
І у двір швидше всіх
Полечу помацати сніг.
Ст. Шишков

Під ранок

Вечір тихий
І морозний,
Тільки снігу
Немає і немає.
За вікном
Включили зірки,
В будинку
Вимкнули світло.
З-за лісу
Хмара вийшла.
Будинок притих
І замовк.
Вночі хтось
Ледве чутно
У вікна лапками
Стукав.
А під ранок
В сріблястому,
У білосніжній
Тиші
Хто-то чистий
І пухнастий
На моєму лежав
Вікні.
Володимир Орлов

Перший сніг

Вранці кіт
Приніс на лапах
Перший сніг!
Перший сніг!
Він має
Смак і запах,
Перший сніг!
Перший сніг!
Він кружляє,
Легкий,
Новий,
У хлопців над головою,
Він встиг
Хустку пухову
Розстелити
На бруківці,
Він біліє
Вздовж паркану,
Задрімав на ліхтарі —
Значить, скоро,
Дуже скоро
Полетять полозки
З гірок,
Значить, можна буде
Знову
Будувати фортецю
У дворі!
Яків Акім

Перший сніг

Сіди кущі до прутика…
На землю і будинки
На білих парашютиках
Спускається зима!
Летять сніжинки-зірочки.
Дивлюся з-під руки:
Кружляючи, танцюють у повітрі,
Пухнасті і легкі!
Світліше стала вулиця,
Нарядно село.
Летять сніжинки, кружляють,
Навколо білим-біло!
Іван Дем’янів

***

Перший сніг з дому вийшов
Раным-рано вранці.
Він ступав зовсім не чути
По асфальту і по дахах,
По осінньому килиму
Перший сніг пухнастий, білий,
Як кошеня пустотливий,
У височині гру затіяв
З яскраво-рыжею листям:
Лоскотав її і тьопав,
І кружляв на вітрі;
Танув у віконних стекол,
Дивуючи дітвору…
Цим ранком, похмурим вранці,
Перший сніг (я не збрешу!)
В гості до нас прийшов неначе,
І припав до двору!..
М. Бірюкова

Ранковий сніг

Вранці визирнув у вікно:
Сніг кругом, білим-біло!
Одягаю шапку терміново
Куртку на бігу в оберемок.
— Стій Сергійко, ти куди?
Чай попий, з’їж пирога!
— Мамо, я зараз прийду!
Випав сніг, я подивлюся.
Наберу я сніг в долоньки,
Запущу його в Альошку.
І Альошка теж радий,
Кинути свій в мене снаряд.
Руки червоні від снігу
Кину я сніжок в Олега.
А ти стоїш, Андрій,
Обстреляй Петра швидше!
Перший сніг лежить всюди,
Перший сніг подібний до дива.
Від зими приніс привіт
Всі розфарбувавши в білий колір.
С. Сережкин

Сніг… Дорослі кажуть, що це — замерзла вода, але діти знають краще: це маленькі зірки з чарівним смаком Нового року.

Срібло, вогні і блискітки – цілий світ зі срібла!

Вірші про перший сніг відомих російських поетів

Перший сніг

Зимовим холодом війнуло
На поля і ліси.
Яскравим пурпуром зажглися
Перед заходом небеса.

Вночі буря бушувала,
А з світанком на село,
На ставки, на пустельний сад
Першим снігом понесло.

І сьогодні над широкою
Білою скатертиною полів
Ми попрощалися з запізнілою
Низкою гусей.
Іван Бунін

Перший сніг

Срібло, вогні і блискітки –
Цілий світ зі срібла!
В перлах горять берееки,
Чорно-голі вчора.
Це – область чиєїсь мрії,
Це – примари і сни!
Всі предмети старої прози
Чарами осяяні.

Екіпажі, пішоходи,
На лазурі білий дим.
Життя людей і життя природи
Сповнені нових і святим.

Втілення мрій,
Життя з грезою гра,
Цей світ зачарувань,
Цей світ зі срібла!
Валерій Брюсов

Перший сніг (уривок)

…Сьогодні новий вид околиця прийняла,
Як швидким манием чарівного жезла;
Блакиттю світлою горять небес вершини;
Блискучою скатертиною затяглися долини,
І яскравим бісером засіяні поля.
На святі зими красується земля
І нас вітає живлющої посмішкою.
Тут сніг, як легкий пух, повис на ялині гнучкою;
Там, темний смарагд посипавши сріблом,
На похмурою сосні він розмалював візерунки.
Розсіялися пари, і заблищали гори,
І сонця куля вспылал на зводі блакитному.
Чарівницею взимку весь світ перетворений;
Ланцюгами крижаними покірний ставок окован
І синім дзеркалом зрівнявся в берегах…
Петро Вяземський

Перший сніг

Ах, хто не любить перший сніг
У замерзлих руслах тихих річок,
В полях, в селах і в бору,
Злегка гудящем на вітрі!
У селі святкують дожинки,
І на гармонь летять сніжинки.
І весь в світному снігу,
Лось завмирає на бігу
На віддаленому березі.
Навіщо ти тримаєш батіг в долоні?
Легко в упряжці скачуть коні,
І по дорогах між полів,
Як зграї білих голубів,
Злітає сніг з-під саней…
Ах, хто не любить перший сніг
У замерзлих руслах тихих річок,
В полях, в селах і в бору,
Злегка гудящем на вітрі!
Микола Рубцов

Сніг – це кокосова стружка, а Земля – велика рафаэлка.

Як мало снігу, а веселощів – віз!

З першим снігом – вірші прикольні

***

Як багато веселощів
Від першого снігу!
Хоч він не годиться
Для лижного бігу,
Хоч він не для санок
І не для ковзанів,
І навіть не вистачить
На сніговиків.
Не зробиш гірку
З першого снігу,
Так мало…
А веселощів – віз!

***

Перший сніг! Перший сніг!
Лунає дитячий крик –
Це маленький Олежка
Личком до вікна припав.
Просить маму, просить папу,
Просить старшу сестричку –
Відпустити його гуляти,
Дати свободу їх дитини.
“Дайте шапку і рукавички
Мені пальто і валянки.
Я піду грати в сніжки –
Я вже не маленький”.
Поки хлопчик одягався,
Вийшов на ґанок,
Біля будинку на дорозі
Розлилася річка:
Засяяло сонечко,
Землю освітило
І теплими променями
Весь розтопило сніг.
У цей час, з дахів будинків —
Крапельки летіли,
А на асфальті, у дворі,
Блищали калюжі.
Н. Мальцева

***

Ми сьогодні в дитячий садок
Збиралися швидко,
За віконцем снігопад,
Перший, сріблястий.
Ось він, білий наш сніжок,
Ліг на тротуарі.
Раз крок, ще крок-
Подивіться, тане,
І не зробити нічого…
Раптом сказав Данилко:
«А давайте ми його
Сховаємо в морозилці».
Т. Агібалова

Перший сніг такий смішний

Перший сніг такий смішний
І трошки боязкий.
В’ється зграйкою наді мною,
Не торкаючись стежинки.

Він, наче веселий,
У чарівному танці кружляє,
Раптом накриє, як хвилею,
І розтане в калюжі!

Перший сніг завжди такий —
Бешкетник – хлопчисько:
І веселий, і смішний,
І трохи боягуз!
Наталія Родивилина

Регочуть дядьки, як мальчишечки!

Сміються тітки, як девчоночки!
Регочуть дядьки, як мальчишечки!
Сніжки — іграшкові бомбочки…
Кучугури — цукрові пампушки…

Вже сніговик у гірки виставлений,
І немає іншого в світі ідола…
Ви тільки гляньте, скільки чистого
Лише за ніч в світі прибуло!
Сергій Харківський

Піднімаєш голову до неба… хмари посипають світ ванільним цукром…

Засеребрились вулиця і сад від сліпучих піщинок…

Перший сніг – вірші дуже гарні

***

Перший сніг, як цукор – солодкий.
Немов білий аркуш зошита.
Він кружляє несміливо, тихо,
Немов метелик-боягузка.

Серебрит будинку і калюжі…
Сніг – на сніданок, сніг – на вечерю,
Ескімо без шоколаду.
Ось десерт, який нам треба!

Пишний, наче вершки до кави,
Сніг хороший в анфас і в профіль.
Солодка Вата в долонях.
Вітерець-гуляка стогне,

Не набрав ще він чинність,
(Щоб закружляло вихором),
Вальс танцює акуратно.
Перший сніг, і всім приємно!
Т. Лаврова

Перший сніг

На навшпиньки, майже нечутно
До землі підкрався перший сніг,
І попросився на нічліг
Під старої, дерев’яної дахом.

Розмалювали холоду
Горобини грона червоною фарбою.
І в стічних трубах, як в келихах,
Замерзла каламутна вода…

Засеребрило. Замело
Околиця вулиць сектантів.
А в небо димом невагомим
Лилося з пічних труб тепло…

Пуховою хусткою пелена
Небес упала в лапи сосен.
«Я йду», — сказала осінь.
«Пора…» — шепнула слідом зима.
Олена Васильченко

***

На місто мій обрушився «десант» —
Міріади парашютиков-сніжинок!
Засеребрились вулиця і сад
Від пухнастих, сліпучих піщинок…
Трохи повитали зграйкою метеликів,
Стаючи все дрібніше під променями сонця,
І росинками спадаючи з пелюсток,
Шелестіли між собою — ще повернемося…
Римма Хафизова

***

Просто дивовижно: сніг пішов,
І взимку запахло звідусіль.
Шарф тугіше, зверху — капюшон,
Я йду вперед, назустріч диву!
Місто так схожий на чистий аркуш,
Бери гуаш, ваяй етюди…
Дістаю невидимий пензель
І малюю радість в серце людям.
А ще посмішки, світло в очах,
На одязі — різні візерунки,
Рожевий морозець на щоках,
У мене в запасі фарб багато!
Розмалюю сірі будинки
В блакитний, а може колір «індіго»
/не вирішила я ще сама/
І додам різнокольорових відблисків.
Сипле сніг, як тертий шоколад,
Аурою тепла оповитий місто,
Кожен у казці виявитися радий:
Старий, і молодий, і дорослий, і дитина.
____________________________
Перший сніг, стій, зупинись,
Забери нас у дитинство на чуточек,
Де душа, як білий чистий аркуш.
І кожен малює те, що хоче!
Світлана Чеколаева

Подивіться гарне відео, де юна Кирієнко Діна восьми років читає вірш Я. Акіма «Перший сніг».