Вірші про музику красиві короткі відомих поетів і сучасних авторів

Вірші про музику красиві короткі відомих поетів і сучасних авторів

«Музика — це стенографія почуттів» — запевняв Лев Толстой. І дійсно, які мудрі слова! Музика – вона супроводжує нас все життя, починаючи з дитинства, коли ми чуємо колискові матусі. Ми бадьоро наспівуємо, коли на душі весна. Включаємо класику, слухаємо романси, блюзові мелодії, якщо нам сумно. Слухаємо саме те, що нам на душі.

Запрошуємо вас почитати гарні вірші про музику і музикантів відомих та сучасних авторів. Поети чують звуки музики в усьому: в шереху листя, в дзюркотанні струмка, шум набігаючих на берег хвиль, в мерехтінні нічних зірок, в будь-якому пори року…

Музика кохання народжує, за собою кличе…

Короткі, гарні вірші про музику

Вальс Шопена

Під покровом зірок, під вальс Шопена,
У прозорому світі тиші,
Злетіти з мелодією за стіни,
Торкнувшись неба і місяця.

Ловити комету жадібним поглядом
І слухати далекі світи,
І відчути безкраїсть поруч,
Під звук божественної гри…
Андрій Блінов

***

Як багатогранна музика! Як юно
Вона, звуча крізь пласти часу,
В серцях людських зачіпає струни
Любові, печалі, пам’яті, мрії.
Ірина Волобуєва

Вірші про музику красиві короткі відомих поетів і сучасних авторів

***

Музика кохання народжує, за собою кличе…
Нехай в октаві лише сім нот…
Я мелодію зіграю … І душа співає…
Це натхнення і політ….

Клавіш дбайливо торкаючись, прозвучить акорд…
Все ніби відразу оживе…
Пісня хмарою злітає і летить вперед…
І до зірок на крилах нас несе…
Валентина Биковська

Музикант

«Ах, він талант! Ах, він талант!» –
Кричали, плескаючи в долоні.
І посміхався Музикант,
Коли до ніг летіли копійки.
В той час, як весь світ вирував
І накалялся до межі,
До себе в комірчину йшов,
І скрипка плакала і співала.
Тетяна Зубкова

***

Мелодії: та гарна,
А ця – чарівна…
Напевно, музика – душа,
Чому нам і цікава!
Її дихання – в крові,
Щоб груди не задихалась!
Її страждання – в любові,
А думка – в мовчання пауз.
І я заздрив не раз
Біжучим швидким пальцях,
Коли вони з тобою нас
Обдаровували вальсом…
Коли б я міг, коли б я міг!
Та хаща – не испита.
І серце зіщулилося в грудку,
Всі музикою облито.
Вадим Семернін

Ось музика та, під яку…

Ось музика та, під яку
Мені хочеться плакати і співати.
Візьміть собі ораторії,
І дріб барабанів, і мідь.
Візьміть собі в союзники
Легко, до кінця днів…
Мене ж залиште з тією музикою:
Ми будемо розмовляти з нею.
Булат Окуджава

***

Я ніколи не розумів,
Мистецтва музики священною,
А нині мій слух розрізняв
В ній чийсь голос таємний.
Я полюбив в ній ту мрію
І ті душі моєї хвилювання,
Що всю колишню красу
Хвилею приносять із забуття.
Під звуки минуле постає
І близьким здається і ясним:
То для мене мрія співає,
То віє таїнством прекрасним.
Олександр Блок.

Коли ми сприймаємо вухом ритм і мелодію, у нас змінюється душевний настрій.
Аристотель

Вірші про музику красиві короткі відомих поетів і сучасних авторів

Я в музику деколи йду, як на океан

Вірші про музику і музикантів відомих поетів

Як добре, що з давніх пір…

Як добре, що з давніх пір
Дізнався я звуковий візерунок,
Живе в співі органу,
Де дихають труби та хутра,
І в скрипці старого цигана,

І ніжною дудці пастуха.
Він і в печалі доріг людям,
І життя, яке тече
Так метушливо в царстві буден,
У ньому знаходить лад і рахунок.
С. Маршак

Музика

Я в музику деколи йду, як в океан,
Чарівний, небезпечний—
Щоб спрямувати човен крізь морок і туман
До зірки своєї неясною.
І вітрило і штовхає мене вітер в груди…
Я в темряві непогожою
Через горби валів прокладаю шлях,
Їх вабить владної силою.
Я відчуваю себе ристалищем пристрастей
Громади корабельної,
Змішування стихій, просторів і снастей,
Могутньою колискової…
Але никнуть вітрила, і в дзеркалі води—
Ти, лице моєї біди.
Шарль Бодлер

Музика

Матерія ся бесплотна,
В руках нести її неважко.
Рембрандт писав свої полотна,
А Моцарт створив на струнах.

Божественна влада органу,
Чарівна ніжність арфи.
Єретики спалили Джордано,
Але музика — понад мафій.

Фіорди Грига пахнуть хвоєю,
Від них в душі моїй світає.
Ах, музика! Вона не ходить,
Не плазує — вона літає!
Віктор Боков

Музика

Послухайте симфонію весни.
Увійдіть у сад,
Коли він розквітає,
Де яблуні,
Вбрані квітами,
В задуму свою занурені.

Прислухайтеся…
Ось починають скрипки
На м’яких дивовижних тонах.
О, як вони загадкові і хиткі,
Ті звуки,
Що народжуються в кольорах!
А скрипалі…
Он скільки їх!
Погляньте…
Вони смичками зачертили сад.
Мелодії, як золоті нитки,
Над крилами бджолиними тремтять.

Тут все співає…
І гілки, немов флейти,
Несамовито пронизують синяву…

Ви над моєю фантазією не смійтеся.
Хочете, я вам «ля мажор» зірву?
Андрій Дементьєв

Звуки музики

Є в музиці така неземна,
Як-би не тут народжена печаль,
Яку ні скрипка, ні рояль
До основанья вичерпати не можуть.
І арфи сладкозвучная струна
Або органу трепетні труби
Для того смутку занадто, чи що, грубі
Для тієї безмірної скорботи неземної.
Але ось вони зійшлися, соединясь
В могутнє співтовариство оркестру,
І паличка всесильного маестро,
Як перст долі, вказує вгору.
Туди, туди, де зоряні світи,
І нема їм числа і немає межі.
О, цей диригент — він знає справу.
Він їх в такі висоти піднесе!
Туди, туди, все вище, все швидше,
Де зоряна шаленіє фуга…
Мете заметіль. Шаленіє хуртовина.
Вони вже тремтять. Як їх трясе!
Як у шторм девятибальная хвиля,
У нестямі їх кружляє і мотає,
І крапельки лише не вистачає,
Щоб серце, нарешті, розірвалося.
Але щось залишається там на дні,
І хлюпається в таємничому посудині,
Залишок, той осад самої суті,
Її безмірної скорботи неземної.
І ось тоді, з подоблачных висот,
Тієї крапельки володар і зберігач,
Сходить інопланетянин Моцарт
І нам келих з посмішкою подає:
І можна до останнього ковтка
Випити її, всю гіркоту тієї печалі,
Щоб відчуваючи вже холод за плечима,
Раптом здивуватися — як вона солодка!
Юрій Левітанський

Ельф

(Під враженням музики Скрябіна)
Спершу грали місячним світлом феї.
Чоловічий дієз і жіноче — бемоль —
Зображували поцілунок і біль.
Дзюрчали праворуч малі затії.

Прорвалися зліва звуки-чарівники.
Заспівала Воля вскликом слитных воль.
І світлий Ельф, созвучностей король,
Ліпив із звуків тонкі камеї.

Завихрил лики в струмі звуковому.
Вони сяяли золотом і сталлю,
Зміняли радість крайньою сумом.

І йшли юрби. І був співучим грім.
І людині бог був двійником.
Так Скрябіна я бачив за роялью.
К. Бальмонт

***

Музикант грав на скрипці — я дивився в очі йому.
Я не те щоб цікавився — я летів по небу.
Я не те щоб від нудьги — я сподівався зрозуміти,
Як вміють ці руки ці звуки отримувати
З якоїсь деревинки, з якихось грубих жив,
З якоїсь там фантазії, якій він служив?
Та ще ж треба пальці знати, до чого притиснути коли,
Щоб у темряві не загубилася гордих звуків череда.
Та ще ж треба в душу нам проникнути і запалити…
А чого з нею церемонитися? Чого її берегти?..

Щасливий дім, де звуки скрипки наставляють нас на путь
І вселяють у нас надії… Інше як-небудь.
Щасливий інструмент, притиснутий до угловатому плечу,
За чиїм благословенью я по небу лечу.
Щасливий він, чий шлях недовгий, пальці злі, смичок остер,
Музикант, спорудив з моєї душі багаття.
А душа, це вже точно, якщо обпалена,
Справедливіше, милосерднішими і праведней вона.
Булат Окуджава

Музика спонукає нас красномовно мислити.
Ралф Уолдо Емерсон

Вірші про музику красиві короткі відомих поетів і сучасних авторів

Слухаючи музику осені…

Гарні вірші про музику і осінь

Оголена музика

Оголеною музикою задождила осінь,
Небо – біло-синє, темних клавіш просинь.
Сонця лик – під шляпою, за вуаллю хмари.
Оголеною дівою, з співучим голосом,
Осінь розігралася, нотами сухозлітки.
До чого ж дивна – інеєм сльозинки.
Талія – як скрипка, у осінній діви…
Хоч і музикальна, але сумні наспіви.
…Оголеною музикою задождила осінь.
Наталі Самоний

Осінь

Осінній дощ мені музикою звучить,
Листя кружляє, опадаючи в калюжі.
Як мені легко, коли весь світ мовчить
Йому спокій, повірте, теж потрібен.
Ганна Ма

Музика Осені

Мелодію сумну Осінь грає
На флейті жовтневих вітрів,
І жовте листя на землю злітають –
Все товщі їх м’який покрив.

І шепчуть тихо опале листя,
Потріскуючи і шарудячи:
«Навіщо днем весняним на світ народилися ми?..
А життя так була хороша…»

І підхоплений вітром шерех сумний
Хвилею летить до небес –
І ледь чутним лише далеким відгомоном
Мчить назад до лісів…
Яна Воронець

***

У музиці цієї дощів налетіла смуток,
Легка імла і стылость осінніх туманів.
Тільки я вірю і знаю, що в літо повернуся-
Осінь прекрасна, але жити їй одною мені рано…

В музиці осені…

В музиці осені таємниці звучання,
Бездонного Неба зоряна смуток,
Легкою ходою днів розставання,
Сиплеться віяло бажань… та нехай…

Дощик осінній очистить природу,
Змиє тривожну серця печаль,
Хмаринки закружляють по небу,
І застукає перестуком кришталь.

Листя нап’ються ніжною знемогою,
Тихо замруть в ожиданьи зими,
Сонце огорне легкою дрімотою,
Вітер нашепче чарівні сни.

Цикли і фази приходу енергії
Знову наповнюють ритмами груди,
Дух захоплюється силою елегії,
Мірою гармонії будується шлях.

Космосу хвилі пронизують надією,
В дощику краплях — буря стихій,
Вихори дарують навіт безтурботний,
Осені казку і барвистий стиль.

Ллється, ллється, чарує мелодія,
Золота світлом і кольором мрії,
Чується пісня і звуків рапсодія,
Осінь творить мережива краси.

Слухаючи музику осені…

Нехай залишилося менше нам світла і тепла,
Але яку музику осінь принесла!
Там, у краю березовому, всі дзюрчить струмок
І звучать мелодії пам’яті моїй.
Де навесні відчайдушно співали солов’ї,
Чуються тихі ті слова твої,
І срібною трубою журавлиний клин
Заспівав мені на прощання той весняний гімн.
Торкнув струни вольтовы вітер-гітарист,
Закружляв з листям, вальс змінивши на твіст.
В стороні від просіки, в заростях осін
Перевіряє клавіші старий клавесин.
Там, де стрункі сосни, чується орган,
Фугами наповнився піднебесний храм.
Дощ грає ритмами, звук кастаньєт,
Розсипаючи в повітрі срібло монет.
Слухаючи елегію флейти в очереті,
Засумували ивушки, шарудячи листям.
Осипаючись золотом, плачуть біля води.
І співають Дубинушку старі дуби.
Березня Ліванова

Музика осені

Дуже багато хто вважає —
Осінь навіває нудьгу.
Дам пораду я вам, друзі,-
Осінь слухайте, як я.

Ось чудовою мелодією
Раптом Чайковський нам проспівав,
Він своєю «Осінньою піснею»
Душу осені зігрів.

Безперервною низкою
Листя в’ється наді мною,
У вальсах Штрауса кружляють
І на плечі мені лягають.

Дрібний дощ пружною зерню
Процокотів етюди Черні.
Налетів раптом ураган-
Це баховський орган.

Стихла буря, і крізь хмари
Раптом пробився світлий промінчик,
Він волосся моїх торкнувся-
Це Моцарт посміхнувся

Слухай осінь, слухай…слухай…
І тобі не буде нудно.
Навіть похмурий день непогожий
Стане з музикою прекрасним!

Музика — вища в світі мистецтво.
Лев Миколайович Толстой

Вірші про музику красиві короткі відомих поетів і сучасних авторів

Музика у нас в серцях

Гарні вірші про музику

Музика

О, музика – мова любові,
Мова всесвітнього общенья!..
Як вічні звуки твої
Нас закликають до пробужденью,

Як наповнюють кров і думка,
Як заспокоюють нерви,
Коли по залу прокотилася
Гуркіт двох перших акордів.

Миттєво зал завмер, затих, –
Заспівали сурми та фаготи,
І, наче мужній вірш,
Несуть войовничі ноти.

А диво тенора-альти
У союзі з томної дівою-скрипкою
Тягнуть в простори висоти…
І сльози іскряться з посмішкою.

Ти, музика – мова любові,
Созданье божого свеченья,
Як очищаєш душу ти,
Як зажигаешь натхнення!
Людмила Кудрявцева

Ти і музика

Ти чуєш музику в будь-якому движенье дня.
Вона біжить назустріч легкими кроками
Чи тече, тихенько брязкаючи,
Перегукуючись з небом голосами.

Ти чуєш музику в гудінні оси
І в шурхоті лися листочка.
Хай капають хвилини і годинник
І розбивають час на шматочки,

Але музику розібрати не можна ніяк,
Вона тече єдиною хвилею,
І, як морський приплив, такт за тактом,
Все заповнює музика собою.

І я в її хвилях тону, тону, тону
І, виринувши, так солодко здивуватися,
Як музику, почувши тишу
І помах крила з куща вспорхнувшей птиці
Тетяна Зубкова

Ллються звуки, глибокою печаллю

Ллються звуки, глибокою печаллю.
Нескінченною сповнені журбою:
То розсиплються трелью високої,
То замруть тихим сплеском хвилі.

Звуки, звуки! Про що ви рыдаете,
Що у вас пекучу будить печаль?
Або в щасті ви втрачаєте віру,
Іль минулого пристрасно вам шкода?

Ваша мова, для розуму незрозуміла,
Ллється в серце гарячим струменем.
Щастя, щастя моє безповоротне,
Де ти сховалося падучої зіркою?
В’ячеслав Іванов

Що таке пісня?

Що таке ноти?
Це семеро пташенят.
Що таке ноти?
Це трель скворцов,
Це до світанку солов’ї в садах…
Нічого немає у світі
Музики чудесней
Тому що музика у нас в серцях!

Що таке звук?
За вікном хуртовина…
Що таке звук?
По весні крапель,
Це струни зливи, це перший грім!
Нічого немає у світі
Музики чудесней,
Тому що музика живе у всьому.

Що таке пісня?
Це вірний друг.
Пісня – це радість,
Дзвінкий сміх навколо,
Тисяча мелодій, голосів прибій…
Нічого немає у світі
Музики чудесней,
Тому що музика завжди з тобою!
Вадим Семернін

Слухаючи музику…

Не вмію розповідати музику,
І не смію розповідати музику,
І німію, слухаючи музику.
Німота моя – не перешкода мені,
А для смутку і для сміху мені.
Повнота буття відкривається
В годину, коли слухаю музику.
Ось і прадід з тобою зустрічається,
Щедрий, скаред з тобою зустрічаються,
Дві епохи з тобою братаються,
Нехай на годину або мить
Чудодійно це явище.
Небеса з землею зближуються,
Поворот землі відбувається,
Лютий холод у спеку перетворюється
В годину, коли я слухаю музику.
Лев Озеров

Послухайте вірш «Музика» у виконанні Ст. Гафта та насолодіться прекрасною мелодією на тлі чудового твору.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: