Рубаї (чотиривірші) Омара Хайяма про кохання дійшли до нас через час, так як досі несуть у собі глибокий зміст. І навіть в нашому сучасному світі вони залишаються актуальними. Любов до життя, до жінки і чоловіка – у багатьох віршах поета, філософа і вченого – головна сторона його життя. Спочатку здається, що багато рядки просто пройняті песимізмом. Але уважно вчитавшись видно полум’яна душа поета і його любов до життя і людей.
Ми підібрали найкращі вірші Омара Хайяма про любов і життя, про любов до чоловіка, жінці, дівчині.
У цьому світі любов — прикраса людей
Найкращі вірші про кохання Омара Хайяма
***
У цьому світі любов — прикраса людей;
Бути позбавленим кохання — це бути без друзів.
Той, чиє серце до напою кохання не прильнуло,
Той — осел, хоч не носить ослячих вух!
***
Дарувати себе — не значить продавати.
І поруч спати — не значить переспати.
Не помститися — не означає все пробачити.
Не поруч бути — не означає не любити!
***
В тому – не любов, хто буйством не томим
У тому хворостинок отсырелых дим
Любов — багаття, що палає, безсонний…
Закоханий поранений. Він неисцелим!
***
Закоханий! У прикрощі кохання
На допомогу Небо не клич!
Воно, повір моїм словам,
У любові бессильней, ніж ти сам.
***
Ви в дорозі любові не женіть коня —
Ви впадете без сил до закінчення дня.
Не кляните того, хто змучений любов’ю,
Ви не в силах осягнути жар чужого вогню.
***
Хто урод, хто красень — не відає пристрасть,
В пекло згоден божевільний закоханий потрапити.
Байдуже закоханим, у що одягатися,
Що на землю стелити, що під голову класти!
***
Любити і бути коханим — це щастя,
Ви бережіть від простих негод.
Та взявши кермо любові спільно жадібно в руки,
Не відпускайте ніколи, навіть живучи у розлуці.
***
Любов спочатку — ласкава завжди.
У воспоминаньях — ласкава завжди.
А кохаєш — біль! І з жадібністю один одного
Картаємо ми мучимо — завжди.
***
Поступово пішло пристрасті киплячій —
Немає ревнивих промов і трагічних поз,
Час тихої любові, зрілої і справжньої,
Дарує рідко букети тюльпанів і троянд.
Час тихої любові — це більше турбота,
По очах вловити, зрозуміти з півслова.
Адже любов — як не дивно, велика робота,
Якщо їй цінуєш і не хочеш втрачати.
Час тихої любові за терпіння нагорода,
За безсонні ночі, за важкі дні,
Ти — зі мною, я з Тобою й іншої не треба,
Про кохання промовчу, ти мене вибач.
***
Сонце полум’яного небосхилу — це любов,
Птах щастя серед зеленої гущавини — це любов,
Ні, любов не рыданья, не сльози, не стогін солов’я,
Ось коли вмираєш без стогону — це любов.
***
Коли йдете на п’ять хвилин
Не забувайте залишати тепло в долонях
В долонях тих, які вас чекають,
В долонях тих, які вас пам’ятають.
Не забувайте заглянути в очі,
З боязкою посмішкою і покорною надією.
Вони в дорозі замінять способу
Святих, навіть невідомих вам раніше.
Коли йдете на п’ять хвилин
Не закривайте за собою двері-
Залиште це тим, які зрозуміють,
Які зуміють у вас повірити.
Коли йдете на п’ять хвилин,
Не спізніться вчасно повернутися,
Щоб долоні тих, які вас чекають,
За цей час не встигли розімкнутися.
Про нас думають погано лише ті, хто гірше нас, а ті хто краще за нас… Їм просто не до нас.
Омар Хайям
Знай, що всього нашого життя основа — любов!
Омар Хайям: вірші про кохання і життя
***
Изначальней всього іншого — любов,
В пісні юності перше слово — любов.
О, необізнаний у світі любові неборака,
Знай, що всього нашого життя основа — любов!
***
Проходить життя – летючий караван.
Привал недовгий… Повен стакан?
Красуня, до мене! Опустить завісу
Над сонним щастям дрімаючий туман.
***
Щоб мудро життя прожити, знати треба чимало,
Два важливих правила запам’ятай для початку:
Ти краще голодуй, ніж що попало їсти,
І краще будь один, ніж разом з ким попало.
***
Любов несемо ми життя – останній дар?
Над серцем близько занесений удар.
Але і за мить до загибелі – дай губи,
О, солодка чаша ніжних чар!
***
Я старий. Любов моя до тебе – дурман.
З ранку вином з фініків я п’яний.
Де роза днів? Ощипана жорстоко.
Принижений я любов’ю, життям п’яний!
***
Наповнивши життя спокусою яскравих днів,
Наповнивши душу полум’ям пристрастей,
Бог отреченья вимагає: от чаша —
Вона сповнена: нагни – і не пролий!
***
З красою, полонить диханням троянди,
Пий, дорожи благоуханьем троянди,
Поки з твоєї не надійшла життям
Доля, як вітер з одеяньем троянди!
***
Як хочеться сказати гарні слова…
Хай сніг іде, а з ним і обновленье.
Що життя прекрасне і добра!
Цінуй всі ці милі миті!
Адже з таких миттєвостей наше життя.
І якщо ми віримо в таке диво…
Душа співає, і серце рветься увись…
І не страшна нам зла завірюха!
Не існують заздрості і брехні.
А лише спокій, тепло і натхнення.
Ми на землі для щастя і любові!
Так нехай триватиме ця мить свеченья!
Якщо низинній похоті станеш рабом-будеш у старості порожній, як покинутий будинок.
Омар Хайям
Як я сповнений кохання, як чудовий милий лик
Вірші Омара Хайяма про любов до жінки, до дівчини
***
Бути в полоні у любові, серце, солодко тобі,
В прах схилися, голова, перед милою в благанні.
Не сердься на примхи прекрасної подруги.
Чи за те, що любимо, вдячний долі.
***
Сказати два слова повели,
І таємниці ти внемли:
Тебе кохаючи — зійду в сиру землю,
Тебе кохаючи — я встану з землі!
***
Навіть з найпрекраснішою з милих подруг
Постарайся розлучитися без сліз і без мук.
Все пройде, ніби сон, краса швидкоплинна:
Як її не тримай, вислизає з рук.
***
Дай вина! Тут не місце порожнім словесам.
Поцілунки коханої — мій хліб і бальзам,
Губи палкої коханої — винного кольору,
Буяння пристрасті подібно її волоссю.
***
Шкода мені тих, що на крилах любові не парять,
Чиї від спраги любовної серця не горять.
День далеко від коханої, день без подруги-
Це самий пропащий з твоїх днів, брат!
***
Як я сповнений кохання, як чудовий милий лик,
Як багато я б сказав і як мій ньому мова!
Не дивно ль, Господи? Від спраги изнываю,
А тут переді мною тече живой родник.
***
Яка спокуса, який мистецтва береже Аллах!
Твоє обличчя і день і ніч панує в мріях.
Ось тому і біль в грудях, і трепет у серці,
І сухість губ, і вологість очей, і тремтіння в руках.
***
Лише твоєму обличчю сумне серце раде.
Крім обличчя твого — мені нічого не треба.
Образ свій бачу в тобі я, дивлячись в твої очі,
Бачу в самому собі тебе я, моя відрада.
***
Від горя розлуки з тобою я вяну.
Куди б не йшла, від тебе не відстану.
Підеш — все серця гинуть в печалі,
Повернешся — вони твоєю жертвою стануть.
***
Ти, кого я обрав всіх миліше для мене.
Серце палкого жар, світло очей для мене.
В житті є хоч що-небудь життя дорожче?
Ти і життя дорожче моєї для мене.
Любов може обійтися без взаємності, але дружба ніколи
Омар Хайям: вірші про кохання чоловіка
***
Зірвану квітку повинен бути подарований,
Розпочате вірш — дописано,
А улюблена жінка — щаслива,
Інакше не варто було братися за те, що тобі не під силу.
***
Можна спокусити чоловіка, у якого є дружина,
Можна спокусити чоловіка, у якого є коханка,
Але не можна спокусити чоловіка, у якого є улюблена жінка!
***
Шипи чарівних троянд — ціна благоуханья.
Ціна хмільних бенкетів — похмельные страждання.
За полум’яну пристрасть до єдиної своєї
Ти повинен заплатити роками очікування.
***
Так, жінка схожа на вино,
А де вино,
Там важливо для чоловіка
Знати почуття міри.
Не шукай причини
У вині, якщо п’яний —
Винна не вона.
Так, в жінці, як у книзі, що мудрість є.
Зрозуміти здатний сенс її великий
Лише грамотний.
І не сердься на книгу,
Коль, неук, не зміг її прочитати.
Пропонуємо почитати на нашому сайті вірші Омара Хайяма про життя:
Хто зрозумів життя, той зрозумів суть речей
Східна мудрість Омара Хайяма про любов і життя.
