Вірші про Батьківщину красиві, короткі і зворушливі до сліз

Батьківщина… Яка ж це глибока і зворушлива, об’ємна тема для кожної людини. Батьківщина у кожної людини своя, якщо ми говоримо про місце, де ти народився. Але в той же час в цьому слові невловимо загальне для всіх нас.

Багато вірші, як російських класиків, так і сучасних поетів пронизані теплотою, любов’ю і гордістю за свою Батьківщину. Такі вірші хочеться не просто прочитати, хочеться ними поділитися, вивчити їх напам’ять.

Ось такі прекрасні вірші ми підготували в цій статті. Вони про любов до Батьківщини і патріотизм, красиві, короткі і зворушливі до сліз.

Батьківщина моя, ясноока

Красиві і зворушливі вірші про Батьківщину до сліз

Батьківщина моя, ясноока

У луках ромашкових, в березових краях,
Мені світить сонцем ясним Батьківщина моя.
Я по землі рідній ходжу – не перебуваю,
Я вольною волею дихаю – не надышусь!

Мені пощастило народитися на Русі,
І я готовий хоч на руках її носити.
Готовий їй вірою і правдою служити
І за неї хоч буйну голову скласти.

Батьківщина моя, ясноока,
Ти нерозлучна зі мною.
З малих років прив’язаний до тебе я
Немов до рідної матері.
М. Ножкін

Малий ще, але розсудити я в силі

Малий ще, але розсудити я в силі
І ніхто мене не дорікне
— Немає країни, прекрасніше Росії!
Цей висновок знаю наперед!
Виросту — я поїжджу по світу.
І впевнений, до берегів Рідним
Буде тяга непереборної,
Хоч звідки — але повернуся я до них!
Тому, що Російську я по Духу!
Тому, що Русь — моя Земля!
Тому, що Мати моя — Слов’янка,
І мене в Росії народила!
Тому, що тут мій дім і школа!
Дід, Батько і всі мої друзі
Руська, улюблена Природа,
Мова рідна, тут моя Сім’я!
Тому, що Прадід мій по крові,
За нашу Росію — в землю ліг!
Подвиг наших воїнів – героїв,
Знаю — пам’ятає не один народ!
Від коричневої чуми всю Землю,
Російські солдати зберегли
Не підвладний подвиг їх забвенью.
Поклонюся їм у пояс до землі!
«Пси» зараз на Матір – Росію гавкають,
Разом з нею я прийму цю біль
Виросту, окріпну, возмужаю,
І тобі, Рідна, допоможу!
Ти зараз трохи прихворіла,
Нічого, Россиюшка, кріпись!
Як і колись на мене сподівайся,
Не здавайся, Матінко, — тримайся!
Встанеш ти — великої і могутньої,
Расцветешь, як яблунька навесні!
Для мене ти будеш найкращою!
Самої коханої і Рідний!
Лев Протасов

Величальна Батьківщині

Найкращою, самою дзвінкою піснею,
Я славити Батьківщину хочу.
В цілому світі немає її чудесней,
Їй будь-яку справу по плечу.

В Ялті – жаркий день,
У Норильську – завірюха,
Ось такий країни моєї розмах!
Але вона – від півночі до півдня –
У наших вміщується серцях.

І недарма бачить вся планета,
І недарма бачить вся земля,
Скільки людям святкового світла
Дарують зірки древнього Кремля.

Будемо Батьківщиною своєю пишатися,
Будемо їй завжди вірні.
Сонячні, яскраві сторінки
Впишемо в біографію країни!
Михайло Пляцковській

Батьківщині

Вони глумляться над тобою,
Вони, про батьківщина, картають
Тебе своєю простотою,
Убогим виглядом чорних хат…

Так син, спокійний і нахабний,
Соромиться своєї матері –
Втомленою, боязкою і сумною
Серед міських його друзів,

Дивиться з посмішкою співчуття
На ту, хто сотні верст брела
І для нього, до дня побачення,
Останній грошик берегла.
Іван Бунін

Яка наша Батьківщина

Цвіте над тихою річкою яблуня.
Сади, задумавшись, стоять.
Яка Родина ошатна,
Вона сама як чудовий сад!

Грає річка перекатами,
У ній вся риба з срібла,
Яка Родина багата,
Не злічити її добра!

Біжить хвиля некваплива,
Простір полів пестить око.
Яка Родина щаслива,
І це щастя для нас!
Віктор Боков

Росія…!!! Як держава, воно було різним у різні часи його можна любити або не любити! А ось, як Батьківщина – вона одна!!!
Елеонора Дядюра

Я — російська людина, син свого народу!

Короткі, гарні вірші про Батьківщину

Уривок з вірша «Я — російська людина»

Люблю на Кремль дивитися я в час вечірній.
Він у п’ять променів над світом засяяв.
Люблю я Волги вільне теченье,
Люблю сибірських річок замислене спів,
Люблю, красень мій, люблю тебе, Урал,

Я — російська людина, і російська природа
Довподоби мені, і я її співаю.
Я — російська людина, син свого народу,
Я з гордістю дивлюся на свою Батьківщину…

***

Мені кажуть, що є такі дали,
Де Батьківщини забуду куточок…
Можливо так… але, думаю, навряд чи
Настане для мене той час, той термін!
Розбицька Наталія

Якщо ти живеш в Росії

Якщо ти живеш в Росії,
Якщо ти народився тут,
Будь ти російська іль мансиец,
Ескімос або якут,
Кабардинец іль аварець,
Білорус іль осетин,
Українець іль нанаец,
Ти – російський громадянин!
Вся країна – наш спільний дім,
Предків створений працею!

***

Батьківщина моя мила,
Вітчизна моя улюблена…
Славний у тебе минуле,
Світле попереду і гарне!
Повне ім’я лагідності
Я вимовляю з гордістю!!!
А. Денисов

***

Ми, як дерева, приросли корінням
До рідної землі, де наші кров і піт.
Любов до Росії у нас живе віками
І буде у тих, хто після нас прийде.
Юрій Ізместьев

***

Але люблю тебе, батьківщина лагідна!
А за що розгадати не можу.
Весела твоя радість коротка
З гучною піснею навесні на лузі.
Сергій Єсенін

Чим більше відчуваєш зв’язок з батьківщиною, тим реальніше і охочіше уявляєш її собі як живий організм.
Олександр Олександрович Блок

Немає життя без Росії

Вірші про Батьківщину російських поетів

Немає життя без Росії

…А мені Росія
Навік люба,
У долі Росії –
Моя доля.
Мій вік суворий,
Мій день крутий
Гуде громОво:
«Іди, не стій!»
Йде Росія –
Ворогів гроза,
Синє синіх
Її очі,
Синє синіх
Озер і річок,
Сильніше сильних
Її розбіг!
Неповторна,
Вільним-вільна,
Необорима
У грозі вона!
З нею, непоборной,
Йду, як у бій,
Дорогий гірської,
Стежкою будь.
Все в ній, у Вітчизні,
Кругом моє,
І нема життя
Мені без неї!
А. Прокоф’єв

Батьківщина

Торкаючись трьох великих океанів,
Вона лежить, розкинувши міста,
Покрита сіткою меридіанів,
Непереможна, широка, горда.

Але у час, коли остання граната
Вже занесена в твоїй руці
І в коротку мить пригадати разом треба
Все, що у нас залишилося далеко,

Ти згадуєш не велику країну,
Яку ти об’їздив і дізнався,
Ти згадуєш батьківщину – таку,
Кокою її ти в дитинстві побачив.

Клаптик землі, припав до трьох березам,
Далеку дорогу за ліском,
Речонку зі скрипучим перевозом.
Піщаний берег з низьким верболозів.

Ось де нам пощастило народитися,
Де на все життя, до смерті, ми знайшли
Ту жменю землі, яка годиться.
Щоб бачити в ній прикмети всій землі.

Так. Можна вижити в спеку, в грозу, в морози,
Так, можна голодувати і холоднішати,
Йти на смерть… Але ці три берези
За життя нікому не можна віддати.
К. Симонов

Батьківщина

Люблю вітчизну я, але дивною любов’ю!
Не переможе її розум мій
Ні слава, куплена кров’ю,
Ні повний гордого довіри спокій,
Ні темної старовини заповітні перекази
Не ворушать в мені втішного мріяння.
Але я люблю — за що, не знаю сам? —
Її степів холодне мовчання,
Її лісів безмежних колыханье,
Розливи річок її, подібні морів…
Путівцях шляхом люблю скакати у возі,
І, поглядом повільним пронизуючи ночі тінь,
Зустрічати по сторонам, зітхаючи про нічліг,
Тремтячі вогні сумних сіл;
Люблю димок спаленої жнивы,
В степу що ночує обоз,
І на пагорбі серед жовтої ниви
Подружжя белеющих беріз.
З втіхою, багатьом незнайомій
Я бачу повне тік,
Хату, покриту соломою,
З різьбленими віконницями вікно;
І в свято, ввечері росистих,
Дивитися до півночі готовий
На танець з тупанням і свистом
Під гомін п’яних мужиків.
Лермонтов М.

Батьківщина

Про непіддатливий мову!
Чого б попросту — мужик,
Зрозумій, певал і до мене:
«Росія, батьківщина моя!»

Але і з пагорба калузького
Мені открывалася вона —
Даль, тридевятая земля!
Чужина, батьківщина моя!

Даль, природжена, як біль,
Настільки батьківщина і настільки —
Рок, що всюди, через всю
Даль — всю її з собою несу!

Даль, отдалившая мені коло,
Даль, говорить: «Вернись
Додому!» З усіх — до горніх зірок —
Мене знімає місць!

Недарма, голубів води,
Я далечінню обдавала лоби.

Ти! Цього руки своєї втрачу,
Хоч двох! Губами підпишуся
На пласі: чвари моїх земля —
Гординя, батьківщина моя!
Марина Цвєтаєва

Патріотизм — це не значить тільки одна любов до своєї батьківщини. Це набагато більше… Це — свідомість своєї невідчужуваності від батьківщини і невід’ємне переживання разом з нею її щасливих і нещасних її днів.
А. Н Толстой

Для російського серця землі немає милею

Вірші про любов до Батьківщини і патріотизм

Любіть Росію

Колише березоньку вітер весняний,
Веселою капелі доноситься дзвін…
Як ніби читає поему Єсенін
Про землю, в яку він був закоханий.

Про білі гаї і зливи косі,
Про жовті ниви і зліт журавлів.
Любіть Росію, любите Росію.
Для російського серця землі немає миліше.

Нам російські пісні з народження співали.
Нас вітер Росії в дорозі обіймав.
Коли вся Росія наділу шинелі,
Нерідко бувало, солдатів згадував:

І білі гаї, і зливи косі.
І подумки дітям своїм заповідав:
Любіть Росію, любите Росію –
Росію, яку я захищав.

Хто Руссю народжений, в Росію закоханий,
Той віддав їй серце і душу свою.
Перед нею, величаву, схиляюся в поклоні,
Про неї, про Росію, я пісню співаю.

Про білі гаї і зливи косі,
Про жовті ниви і радість весни.
Любіть Росію, любіть Росію!
І будьте Росії навіки вірні!
О. Мілявський

Я себе не мислю без Росії

Я себе не мислю без Росії,
Без її беріз і тополь,
Без її невыплаканной сині,
Без її засніжених полів.
Без її працівника і бога —
Людину з досвідом Лівші,
Без її Єсеніна й Блоку,
Без її пророчою душі.
Я себе не мислю без Росії,
Без рідної землі, де все моє,
Де лягла мені на серце вперше
Пісня колискова.
Без її легенд і казок віщих,
Гірських вітрів, гіркі, як полин.
Без її новий імідж жінок
З невідомих Попелюшок у богинь.
Без її залізних комісарів,
Падають з піснею на вустах,
Без її космічних Ікарів
На своїх немислимих посадах.
Без її незмірну сили,
Без її розчинених морів…
Я себе не мислю без Росії,
Без її любові і без моєї!
М. Лисянський

***

Хто в Ізраїль, а хто в Америку,
Покинувши Батьківщину, немов тягар,
Ну, а мені б до рідного берега,
Мені б знову в Радянський Союз!

Не купити туди нині квитка
І не ходять туди потяги.
Оголосили: «Країни вже немає», —
Президенти і господа.

І пішли ми з рукою по світу
На панель, в переходи, на дно…
Нашої Батьківщини більше нема,
Тільки в пам’яті, та в кіно.

Кажуть, ми стали вільнішими.
Брехня! Втратили ми навіть сил.
Але живе в моєму серці Батьківщина
Від Бреста і до Курил.
Валентина Кичко

Я російська

Не стану рвати в пориві воріт блузки,
Доводити велич і честь.
Мені здається, що просто жити по-російськи,
Коли тобі всього лише совість є.

Не співати ридма про білі берези,
І землю напоказ не цілувати.
Але не соромитися через гордість сльози
На військових могилах проливати.

Від Батьківщини і в здоров’ї, і в горі
Не відмовлюся. Не кину. Не втечу
За райським життям на чуже море.
Я – російська. Я просто не зможу….
Куліченко Олена

Пропонуємо почитати і інші статті на нашому сайті про Батьківщину, про Росію:
Вірші про Росію для дітей
Душевні вірші про Росію
Михайло Лермонтов — Бородіно

Послухайте гарний вірш про любов до Батьківщини, насолоджуйтеся приємною музикою і красою природи.