Вірші про бабусю і для бабусі зворушливі до сліз

Вірші про бабусю і для бабусі зворушливі до сліз

Найтепліші спогади з дитинства найчастіше пов’язані з бабусями. Хто ще простить всі витівки, нагодує смачною ароматною випічкою, розповість саму цікаву казку? А як часто ми говоримо нашим бабусям про те, як ми їх любимо? А адже їм так не вистачає цих слів. Дуже до речі для цього припадуть вірші для бабусі, якими можна висловити всю нескінченну любов і подяку за їхню любов і турботу.

У мене є бабуся, вона пече оладки…

Красиві, душевні вірші про бабусю

Чому у бабусі
Волосся, як сніг,
А сміється бабуся
Голосніше за всіх?
Чому у бабусі
На обличчі зморшки,
А в ліс піде
І повні
Грибів несе кошика?
А я піду –
Як на біду,
Всього один грибок
Знайду!
Чому у бабусі
На носі окуляри,
А вона швидше всіх
Зв’яже мені шкарпетки?
То політ наша бабуся,
То порається біля печі,
У ній долоні тверді,
Сухі, як дощечки.
Так чому ж все-таки.
Скажіть, у чому секрет?
Мене погладить бабуся, –
Долонь м’якше
Ні!
Ірина Пивоварова

Вірші про бабусю і для бабусі зворушливі до сліз

***

Хто на кухні з ополоником
Біля плити завжди стоїть,
Хто нам штопає одежину,
Пилососом хто гуде?
Хто на світі всіх смачніше
Пиріжки завжди пече,
Навіть папи хто головніший
І кому в родині шану?
Хто проспіває нам на ніч пісню,
Щоб солодко ми заснули?
Хто всіх добріше і чудесней?
Ну, звичайно ж – бабусі!
Гуріна Ірина

***

Бабусині руки

Я з бабусею своєю
Дружу давно-давно.
Вона у всіх затії
Зі мною заодно.
Я з нею не знаю нудьги,
І все мені любо в ній,
Але бабусині руки
Люблю все сильніше.
Ах, скільки ці руки
Чудесного творять!
Латають, в’яжуть, мітять,
Всі щось майструють.
Так товсто мажуть пінки,
Так густо сиплять мак,
Так грубо труть сходинки,
Пестять ніжно так.
Моторні — дивіться,
Готові цілісінький день
Вони танцювати в кориті,
Шастати по коморі.
Настане вечір — тіні
Сплітають на стіні
І казки-сновидіння
Розповідають мені.
До сну нічник засвітять —
І тут замовкнуть раптом.
Розумніше їх немає на світі
І немає добрішими рук.
Лев Квітко

***

Бабуся добра —
Рано приїжджає.
Зварить суп з горошком,
Книжку почитає.
Випрасуваний платтячко,
За квартиру сплачується,
За хімчистку і за газ,
Якщо бабуся у нас.
І не нудно нікому,
Якщо бабуся в будинку.
Вікторія Івченко

***

Косинка в горошок
і волосся снігу белей,
І ласкавий голос
у бабусі моєї старої.
То чутний він у домі,
біля сестрички в саду.
Я нашу бабусю
по голосу відразу знайду.
Бабуся порається,
ніяк не сяде з ранку.
Вчора випрала.
Сьогодні їй гладити пора.

***

Хто, смачніше бабусі, приготує суп,
Пиріжки хрусткі? Хто полікує зуб?
Хто розкаже казку, пісню заспіває?
Хто нагодує кашею, пришиє ґудзик?
Хто допоможе швидко зробити всі уроки?
Хто розділить з тобою всі твої тривоги?
І коли серце від любові заб’ється –
Адже бабулі першої дізнатися доведеться.
Бабуся підтримає ласкавим радою,
Клятву бути підтримкою дасть тобі при цьому.
Немає її рідніше, немає добрішим і кращим!
Мила бабуся! Ти – наша опора!

Вірші про бабусю і для бабусі зворушливі до сліз

Особливе слово «бабуся»…

Вірш про бабусю до сліз

Одкровення

Ти знаєш, рук твоїх тепло,
Твоя турбота, ласка і терпіння –
Все те, що в житті допомогло,
Додало удачі і везіння.
Тепер любов свою
Тобі натомість ми даруємо
За те, що нам долю
Щасливе спророчила вниманьем.
Нехай зараз ми далеко,
Але серце рветься безупинно
До тебе, з ким так тепло,
І хто вилікує рану.
Олена Костоломова

***

Ходить наша бабуся, стукаючи ціпком.
Я кажу бабусі: — Виклич лікаря!
Вип’єш ти ліки, будеш ти здорова!
Якщо буде гірко, — ну що ж тут такого?
Ти зазнаєш трішки, а поїде лікар,
Ми з тобою на вулиці пограємо в м’яч!
Будемо бігати, бабуся, стрибати високо!
Ну що ж тут такого? Це так легко!
Каже мені бабуся: — Що мені доктора?
Я не захворіла, просто я стара!
Просто дуже стара, волосся сиве.
Десь загубила я роки молоді.
Десь за далекими за темними лісами,
За горою високою, за водою глубокою.
Як туди дістатися, людям невідомо…
Я кажу бабусі: — Згадай це місце!
Я туди поїду, поплыву, піду!
Роки молоді я знайду твої!
Дора Хайкіна

***

Бабуся це, звичайно ж, мама.
Мамина, правда, але це не суть.
З бабусею можна побути і впертим,
Бабусі можна не дати відпочити.
Бабуся це такий чоловічок,
Хто пожаліє і захистить,
Бабусь люблять всі діти на світі
Бабуся витівки все нам пробачить.
Бабусі в’яжуть шкарпетки внучат,
Примхи виконають, пиріг спечуть,
Бабусі нашим мамам і татам
Нашльопати по попі нас не дадуть.
Те, що батьки не дозволяють
Бабуся з радістю дозволить нам
Та нам не скаже, що ми заважаємо їй,
Якщо кіно дивиться або спить.
Бабусі смачно пахнуть варенням,
Добрими казками і молоком,
Дарують подарунки нам на день народження
Зробивши затишним наш милий дім
Бабусь м’які, теплі руки
Ніжно зігріють нас в холоди
І не дадуть нам померти з нудьги
Бабусі наші з нами завжди.
Бабусі наші дають наставленья
Бабусі вчать, як треба жити,
Бабусі наші, без сумніву
Дали любові нам незриму нитку

***

Якщо бабусі раптом стане сумно
І стомлено опустяться руки,
Якщо серце тривога потягне:
Як там діти мої, як там онуки?.. –

Ви струну в серці налаштуйте
І скоріше за цей поклик вловите!
Їй слова розради шепніть
І лист мерщій напишіть!

Напишіть, що любите ніжно,
І її кожен день згадуючи,
Подаруйте просту надію –
Вас дочекатися з далекого краю.

Материнське серце – не камінь,
А у ж бабусине – і поготів:
Ах, от якщо б ви жили поруч!…
А вже разом – як було б гарно!

Бо в щоденних турботах
Не забудьте рідну бабусю,
Чия любов на крутих поворотах
Береже вас в будь-яку хвилину…

***

Доброта

Повз стільців, книг, іграшок,
Повз рудого кота,
Пухких рожевих подушок
Йшла з дому доброта.

Йшла з дому доброта,
Всіх люблячи і всіх шкодуючи,
Навіть стара тахта
Стала м’якше і тепліше.

Доброта неспішно йшла,
Поправляючи ковдру,
До дітям тихо підійшла —
Доброю піснею заколисала.

Сукні, кофтинки, сорочки
Наповнювалися добротою,
У доброті купалися чашки,
Будинок світився красою.

На піднос вскочили плюшки,
Чайник почав танцювати.
У старих часиках зозуля
Стала знову кувати!

Хто ж, хто вона така
Доброта? Скажу вам я:
Доброту я з дитинства знаю.
Це бабуся моя!
Олена Раннева

***

Лише у нашої бабусі найкраща їжа,
Лише рідна бабуся рада нам завжди.
Тільки наша бабуся так вміє чекати,
Тільки наша бабуся може все прощати.

Часто без компанії бабуся, одна
Знаємо, що сидить вона сумно біля вікна,
Часто ми забуваємо про її страждання,
То в нас побачення, то змагання.

Ти пробач нам, бабуся, цю неуважність,
Це просто молодість або несвідомість.
Знай, що ти гідна і для нас значуща
Краща з бабусь, найулюбленіша!
Надія Улянич

Вірші про бабусю і для бабусі зворушливі до сліз

Бабусі нашої немає в світі рідніше…

Вірші про бабусю зворушливі до сліз короткі

Зі мною моя бабуся
Отже, головний у домі — я!
Шафи мені можна відкривати,
Квіти — кефіром поливати.
Грати подушкою у футбол,
І рушником чистити підлогу.
Можу я торт руками є,
І голосно грюкати дверима.
А з мамою це не пройде,
Я вже перевірив.
Роберт Рождественський

***

Ходить бабуся
з трудом,
Але зате на ній —
весь будинок.
Наталія Волкова

***

Бабуся, як метелик,
Цілий день літає:
То змінює лампочку,
То носок латає,
Над квітами в’ється
І не знає нудьги.
Якщо їй взгрустнется,
То потішать онуки!
Наталія Волкова

***

Як спекти великий пиріг?
Як зв’язати кольоровий носок?
Хто дасть правильну пораду?
Здогадалися чи ні?
Нема бабусі ріднею,
Поцілунок її скоріше!
Олександра Чурбанова

***

Нашої бабусі
Немає в світі ріднею,
Часто читаємо
І в’яжемо ми з нею.
Разом граємо,
Готуємо обід.
Будемо друзями
З бабусею сто років!
Люда Попова

***

БАБУСЯ РІДНА

Бабуся рідна,
Мила моя,
Більше всіх на світі
Я люблю тебе.
За твоїм зморшок
Проведу рукою…
В цілому світі немає
Бабусі такий.
Ніколи не буду
Засмучувати тебе.
Тільки будь здоровою,
Бабуся моя.
Марина Сидорова

***

Дуже бабусю мою
Мамину Маму люблю.
У неї багато зморшок,
А на чолі сиве пасмо.
Так і хочеться доторкнутися,
А потім поцілувати.

***

Лист від бабусі

Бабуся пише:
– Сумую без вас,
Чекаю з дня на день,
З години на годину…
Тато, не зволікаючи,
Рюкзак дістає.
Мама продукти
У пакети кладе,
Квапить мене:
– Ждати не будемо,
Швидше! –
А що мене чекати?
Я вже біля дверей!

***

А бабусині руки пахнуть хлібом.
А бабусині руки м’якше снігу,
Адже бабусині руки як сніжинки –
Натруджені руки, все в зморшках.
А бабусині руки все вміють,
А бабусині руки ласкою гріють.
А бабусині руки – руки мам:
Вони батьків ростили нас!
…І тому-то м’якше снігу
Ті руки, що так пахнуть хлібом.
Наталі Самоний

Вірші про бабусю і для бабусі зворушливі до сліз

Ми з милою бабусею друзі

Вірші про бабусю від онука

***

Якщо б бабуся могла –
Відклала б справи.
Ми тоді б сіли
З нею на каруселі,
На гойдалці вгору
Ми б унеслись,
Стрибали б з дивана,
Пили з-під крана,
Битися на подушках
Я б захотів,
Ми б пограли
В перегони або ралі.
Шкода, що у бабусі
Занадто багато справ.
Наталія Волкова

ПРО БАБУСЮ

Стала бабуся
Старою, хворою,
Від ходьби вона
Втомлюється.
Храбым льотчиком
буду скоро я,
Посаджу її
В літак.
Не тряхну її,
Не качну її,
Вона відпочине
Нарешті.
Скаже бабуся:
«Ай да внучок мій,
Ай да льотчик мій!
Молодець!»
Сільви Капутікян

***

Весь день від сина чую я:
— Ми з милою бабусею друзі.
І нам ти, мамо, не заважай,
Поговорити з бабусею дай.

З ранку він біжить до бабусі,
Вона йому належить.
Бабулі на голову сів
І відняв від улюблених справ:

— Давай побудуємо зореліт.
Неси, бабуля, всюдихід.
І намалюй великого лева.
Давай з тобою грати в слова.

Не життя з бабусею – благодать,
А мама може покарати
І може дуже суворої бути.
Ні, краще з бабусею дружити!
Олена Раннева

***

Захворіла бабуся

Чому у бабусі
Заболіло серце?
Може, мені не треба
За столом крутитися?

Може бути, хвилюється
Бабуся, коли я
У дворі з хлопцями
Допізна граю?

Важко, може, бабусі
Стало мити посуд?..
Ні, сердити я бабусю
Ніколи не буду!

Допомагати по дому їй
Буду після школи.
Стане знову бабуся
Бадьорою і веселою!
Олексій Стариков

ДОПОМАГАЮ БАБУСІ…

Допомагаю бабусі,
Я вже великий.
Посміхнулася бабуся —
І стала молодою.
— Молода бабуся! —
Люди кажуть.
Я за нашу бабусю
Дуже радий.
Я, хлопці, бабусі
Не грублю,
Тому що бабусю
Я люблю.
Будемо нашим бабусям
Допомагати з тобою!
— Усміхайся, бабуся,
Завжди будь молода!
Володимир Коркін

***

Моя бабуся

Важко моєї бабусі:
Старенька дуже.
Відпочити б треба їй,
Але вона не хоче.
Штопає шкарпетки вона
І трясе доріжки.
Кажу я:
— Ти повинна
Відпочити трошки.
Мити підлоги можна тобі:
У тебе задишка.
Вимию я підлога в хаті
Сильний я
Хлопчисько.
Все вмію робити я
І дуже швидко.
Чому ж вона мене
Слухатись не хоче?
Аркадій Марков

Вірші про бабусю і для бабусі зворушливі до сліз

Вона у мене не старенька, а найкраща в світі подружка

Вірш про бабусю до сліз від внучки

***

Дуже бабусю мою —
Мамину Маму — люблю.
У неї багато зморшок,
А на чолі сиве пасмо,
Так і хочеться доторкнутися,
А потім поцілувати.
Може бути, і я такою
Буду старенькою, седою,
Будуть в мене внучатки,
І тоді, одягнувши окуляри,
Одному зв’яжу рукавички,
А іншому — черевички.

***

САМИЙ ТЕПЛИЙ СНІГ

На бабусю онука
З тривогою дивилася:
— У тебе зовсім
Голова побіліла!

Відповіла бабуся
Внучці зі сміхом:
— Мені завірюха засинала
Голову снігом!

— А можна його
Я поглажу трошки?
Який же він теплий —
Не мерзне долонька…
Ф. Сахіб

***

Бабусі

Нарешті всі заснули,
Не підглянуть мій секрет,
Тому що для бабусі
Намалюю я букет.
Троянди, айстри, маргаритки
Яскраво спалахнуть на листівці.
Напишу я бабусі,
Як її люблю,
Що її оладки
Я завжди хвалю.
Добре, що всі заснули,
За вікном вже світанок.
Я люблю тебе, бабуня,
І дарую тобі букет!
Наталія Іванова

***

Я – Маша, і бабуся теж.
Ми з бабусею дуже схожі.
Ми любимо ватрушки і булки,
І пісні під час прогулянки.
Ми разом на швейній машинці
Шиємо сукні для ляльки Полінка.
І разом її прикрашають,
І разом її обожнюємо.
А якщо у нас іменини,
Ми варимо компот з малини.
І міцно цілуємо один одного
І даруємо один одному іграшку.
Ми з бабусею дуже схожі,
Я – Маша, і бабуся теж.
Вона у мене не старенька,
А найкраща в світі подружка.
Павло Синявський

***

Про бабусю

Ми з бабусею дуже дружимо.
Ми один одному допомагаємо.
Мені вона … готує вечерю,
Для неї я … все з’їдаю.
Я вожу її за ручку.
Не завжди зрозуміє перехожий,
Чи То бабуся мені онука,
То я дитина все ж.
Хто кого веде у «Молочний»?
Хто кого в «Іграшки» тягне?
Ми живемо сім’єю міцної,
Дружимо справжньою дружбою!
Кажуть нам тато з мамою:
— Поруч ви з ранку до ночі.
Тільки спати лягати рано
Що-то бабуся не хоче.
Не бажає міряти калюжі
І пісок вважає брудним!
В іншому – ми дуже дружимо,
Незважаючи на різний вік.
Тетяна Бокова

Бабусина любов особлива: нераздумывающая і безкорислива. Дуже важливо навчити дітей цінувати цю невидиму бабусину турботу, вміти бути вдячними і уважними. Давайте частіше говорити нашим улюбленим бабусям як ми їх цінуємо і любимо.

А тут ви знайдете інші теплі і щирі вірші на сімейні теми:
Вірші бабусі на день народження
Вірші про сім’ю
Вірші в День сім’ї, любові і вірності
Вірші про сім’ю для дітей
Зворушливі вірші про маму
У мами сьогодні день народження

Це відео вражає своєю щирістю і зворушує до сліз. Неймовірна малятко і приголомшлива енергетика. Діана Козакевич — Про бабусю.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам