Природні зони Казахстану – основні особливості

На території Казахстану розташовані чотири природні зони: лісостеп, степ, напівпустелі і пустелі. Розглянемо їх більш докладно, щоб добре підготуватися до уроку географії.

Природні зони Казахстану – основні особливості

Лісостеп

Лісостеп розташована в північних районах і має найсприятливіші умови для проживання. Розглянемо деякі особливості:

  • має острівці зелених насаджень, звані колки;
  • 370-430 мм опадів на рік;
  • найродючіші землі в країні: шар чорнозему – 75 див., вміст гумусу – 9%.

Лісів в Казахстані дуже мало. На півдні країни їх можна побачити вздовж річкових долин. На гранітних масивах Сариарки і Каркаралы розкинулися соснові бори. Не дивно, що в цих місцях знаходяться санаторно-курортні зони.

Природні зони Казахстану – основні особливості

Рис. 1. Карта Казахстану

Степ

Степ – це гордість Казахстану. Унікальний біологічний комплекс зберігся у своєму первозданному вигляді лише в цій країні.

Міжнародна організація ООН розробила проект щодо охорони екології середовища. Вони готові виділити чималу суму грошей для збереження єдиної в світі степової екосистеми.

Вражає світ птахів. На різних озерах можна зустріти самого незвичайного представника – рожевого фламінго.

Природні зони Казахстану – основні особливості

Рис. 2. Рожевий фламінго

Символ країни – ковила, стелящейся по землі. Це не дивно, адже степова зона представлена різнотрав’ям: типчаквого-ковыльным, полыно-типчаково-ковыльным.

Характерні тварини степу: сайгак, тушканчик, польова миша, лисиця-корсак.

Напівпустелі

Напівпустелі, як перехідна зона між степом і пустелею, займає 10% площі всієї країни. Клімат влітку дуже жарко, взимку – сухий і холодний. Ґрунти світло-каштанові, малопитательные, вміст гумусу на рівні 2-3%. В низинах зустрічаються солонці.

Рослинність бідна. В основному посухостійкі трави: типчак, полин, ромашка, кохия, збелек, терескен, лобода.

Серед тварин можна виділити хижаків – тхори і лисиці. Вони мають цінних хутро. Гризуни – ховрахи, тушканчики, зайці. Серед ссавців тут мешкають сайгаки і джейрани.

Основна діяльність в казахських степах і напівпустелях — це вівчарство та конярство. Величезні території займають баштану.

Пустелі

Займають широку смугу (500-700 км) від Каспійського моря до передгір’їв. Є три види пустель:

  • піщані: Кизилкум, Приаралля, Мойынкум, Каракум, Таукум, Сарыесик-Арытау, Муюнкум, Люккум, Бестас, Аралкум, Великі і Малі Борсуки, Жалкум, Жаманкум;
  • глинисті: Бетпак-Дала, Голодна степ (Мирзачуль)
  • кам’янисті: Сариарка, схід Бетпак-Дала.

Для пустель Казахстану характерні явища такир і сміття. Такир – це висихання землі до такої міри, що з’являються тріщини, утворюючи мозаїчний візерунок. Сміття – це вкрите дно сіллю пересохлої водойми.

Природні зони Казахстану – основні особливості

Рис. 3. Такир

Рослинний і тваринний світ дуже мізерні: саксаул, верблюжа колючка, селін. У долинах річок є зарості чагарників – тугаи, де росте очерет і очерет.

Представники фауни: верблюд, жовтий ховрах, корсак, джейран.

Що ми дізналися?

Природні зони Казахстану мають посушливий характер. Найкращою для життя людини вважається лісостеп, вузькою смугою простягнулася на півночі країни.

Нові тестыБудь в числі перших на дошці пошани

Сподобалася стаття? Допоможи проекту – тисни на кнопку, розкажи друзям:

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам