Природна зона помірного поясу досить різноманітна і представлена лісовими масивами, займають величезні території. Вони плавно переходять у не менш великі степу і лісостепу, які, в свою чергу, поступаються місце напівпустель і пустель. Кожна з цих зон має унікальними кліматичними особливостями, неповторним рослинним і тваринним світом.
Лісові зони помірного поясу
На території помірного поясу розташовані лісові зони, що відрізняються між собою за складом ґрунту, переважаючою рослинності і тварин.
Тайга
На території Євразії тайгові ліси займають найбільшу площу. Завдяки теплому клімату помірного поясу в цій зоні стало можливим поява деревної рослинності. Тим не менш, всі дерева відмінно пристосовані до холодних зим. Ліси тайги представлені хвойними породами дерев: ялиною, сосною, ялицею, модриною. Однак близькість до полярних полюсів все ще дає про себе знати: великі площі тайги вкриті вічною мерзлотою.
Рис. 1. В умовах тайги здатні виживати тільки хвойні дерева.
У тайзі переважають підзолисті ґрунти. Тваринний світ представлений ведмедями, вовками, лосями, білками. Мала заселеність тайгової зони сприяє кращому збереженню природи цього краю.
Мішані та широколистяні ліси
З просуванням вглиб континенту відбувається зміна тайгового природного комплексу на зону мішаних лісів. Для неї характерний клімат зі сніжною, помірно холодною зимою і теплим літом з великою кількістю опадів. Тип грунту – більш родючий дерново-підзолистий.
Зона мішаних лісів представлена хвойними і широколистяними деревами, і, по суті, є перехідною ланкою від тайги до широколиственным лісах.
Для цього природного комплексу характерні сірі лісові ґрунти, в яких вже є гумус (близько 5%). Завдяки родючому грунту і м’якому клімату стало можливим поява широколистяних дерев.
Раніше на території лісової зони помірного поясу стояли багаті дубові та букові ліси. Однак на сьогоднішній день в результаті бездумної людської діяльності майже всі вони вирубані. Лісові масиви у своєму первозданному вигляді збереглися лише у східній частині тайги та в гірських масивах.
Рис. 2. Дубові гаї тепер можна зустріти тільки в природних заповідниках.
Які особливості мають лісостепу і степу
Лісова зона помірних широт поступово стає більш прорідженою рівнинними ділянками, і переходить в зону Лісостеп, а після – в Степ. Для даного природного комплексу характерний самий родючий тип ґрунту – чорнозем.
Велика кількість гумусу в його складі дозволяє вирощувати на таких землях найрізноманітніші культури. Землеробства сприяє і специфічний клімат з його співвідношенням тепла і вологи. Не дивно, що практично весь простір степової та лісостепової зони віддано під землеробство.
Рис. 3. Безкраї виорані поля степової зони.
Людське втручання в екосистему Степу призвело до того, що численні його мешканці та представники рослинного світу опинилися під загрозою. У своєму первозданному вигляді степові ділянки можна зустріти тільки в заповідниках. Переважають тут численні види гризунів, комах і плазунів. Рослини представлені самими різноманітними травами.
Напівпустелі і пустелі
Висока посушливість зони Пустелі і Напівпустелі позначається на грунті, флорі і фауні цих регіонів. Умови проживання тут досить суворі: неймовірно спекотне й сухе літо змінюється холодними зимами з сильними хуртовинами.
Крім непростих кліматичних умов, на рослинність пустель впливає і засолення ґрунтів. Як наслідок, на цих територіях зростає вкрай мало видів рослин. Як правило, це колючі чагарники
В пустелях і напівпустелях мешкають плазуни, комахи, гризуни та копитні, багато з яких занесені в Червону книгу.
Що ми дізналися?
Природні зони помірного клімату відрізняються великою різноманітністю. По мірі зміни клімату змінюється і склад грунту, флора і фауна регіонів. Найбільш чітко виражена зональність на території найбільшого материка – Євразії.
Тест по темі
Нові тестыБудь в числі перших на дошці пошани
Сподобалася стаття? Допоможи проекту – тисни на кнопку, розкажи друзям:
