Омар Хайям. Вірші про мудрість і сенс життя

Омар Хайям. Вірші про мудрість і сенс життя

Перський філософ, математик, астроном і поет Омар Хайям ніколи не вважав себе філософом і людиною, яка знає сенс життя. Він вважав себе простим смертним, які цінують звичайні задоволення і радості життя, насолоди від кожної прожитої хвилини.

Поет висловлював свої думки про життя і смерть, про кохання і краси і наділяв свої слова в оригінальні, короткі чотиривірші – рубаї. Їх досі розглядають, як зведення правил поведінки у цьому світі. Саме про це наша сьогоднішня стаття.

Це життя тобі дали, мій милий, на час…

Вірші Омара Хайяма про життя, про мудрість життя

***

Живи правильно, будь задоволений тим, що є,
Живи вільно, бережи і волю, і честь.
Не горюй, не заздри тому, хто багатший,
Хто бідніший тебе, — тих на світі не злічити!

***

Один не розбере, чим пахнуть троянди…
Інший із гірких трав добуде мед…
Кому-то дрібниця даси, навіки запам’ятає…
Кому-то життя віддаси, а він і не зрозуміє…

Омар Хайям. Вірші про мудрість і сенс життя

***

Чи Не смішно весь вік по копійці збирати,
Якщо вічне життя все одно не купити?
Це життя тобі дали, мій милий, —
Постарайся ж часу не упустити!

***

Щоб мудро життя прожити, знати треба чимало,
Два важливих правила запам’ятай для початку:
Ти краще голодуй, ніж що попало їсти,
І краще будь один, ніж разом з ким попало.

***

Благородство і підлість, відвага і страх —
Все з народження закладено в наших тілах.
Ми до смерті не станемо ні краще, ні гірше.
Ми такі, якими нас створив Аллах!

***

Будь всесильний, як маг, проживи сотні років, —
В темній безодні століть не побачать твій світ.
Лише в легендах часом наші долі мерехтять,
Стань же іскрою щастя серед цих легенд!

***

Будь м’якше до людей! Хочеш бути мудрішою? —
Не роби боляче мудрістю своєю.
З кривдницею — Долею воюй, будь сміливий,
Але сам будеш присягати не ображати людей!

***

У день завтрашній не можна сьогодні заглянути,
Одна лише думка про нього сковує борошном груди.
Хто знає, багато ль днів тобі прожити залишилося?
Не витрачай їх даремно, будь розумніший.

***

День пройшов — і про нього позабудь мерщій,
Та й чи варто завтрашній наших скорбот?
Одкровення немає ні в минуле, ні в майбутнє, —
Ми сьогодні живемо. Так дивись веселіше!

***

Для гідного — немає гідних нагород,
Я живіт покласти за гідного радий.
Хочеш знати, чи існують пекельні муки?
Жити серед недостойних — ось справжнє пекло!

***

Якщо в гущі натовпу ти тихо живеш,
Ти, о серце, колосся безбожництва жнеш.
Вдалися, терплячий, в пустельну землю, —
Подивишься того, що ти там знайдеш.

***

Якщо низинній похоті станеш рабом —
Будеш в старості порожній, як покинутий будинок.
Озирнись на себе і подумай про те,
Хто ти є, де ти є, і — куди ж потім?

***

З-за того, що не прийшов, ти не кари себе.
З-за того, що відійшло, ти не проклинай себе.
Увірви від підлої життя клок — і не свари себе.
Доки меч не підняв рок — живи, бережи себе.

***

Відомо, що в світі все лише суєта суєт:
Будь веселий, не горюй, варто на це світло.
Що було, те загуло, що буде — невідомо,
Так не сумуй про те, чого сьогодні немає.

***

Що життя — базар, там одного не шукай.
Що життя — забій, ліки не проси.
Сам не змінюйся — усміхайся людям!
Але у людей посмішок — не шукай.

***

Без хмелю і посмішок, що за життя?
Без солодких звуків флейти, що за життя?
Все, що на сонці бачиш, – стоїть мало.
Але на бенкеті у вогнях світла і життя!

Не поруч бути — не означає не любити…
Омар Хайям

Омар Хайям. Вірші про мудрість і сенс життя

Ти і життя дорожче моєї для мене

Омар Хайям – вірші про життя і кохання

***

Для пораненої любові вина готуй!
Мускатного і червоного, як кров.
Залий пожежа, безсонний, затаєний,
І в струнний шовк запутай душу знову.

***

Коли до життя Любов мене в світ закликала,
Мені уроки любові вона відразу дала,
Ключ чарівний скувала з серця частинок
І до скарбів духу мене привела.

***

Любов спочатку – ласкава завжди.
У воспоминаньях – ласкава завжди.
А кохаєш – біль! І з жадібністю один одного
Картаємо ми мучимо – завжди.

***

Любов несемо ми життя останній дар?
Над серцем близько занесений удар.
Але і за мить до загибелі – дай губи,
О, солодка чаша ніжних чар!

***

Якщо любиш, то стойко розлуку терпи,
В чеканні ліки страждай і не спи!
Нехай стискається серце, як троянда в бутоні,
Жертвуй життям. І кров’ю стежку окропи!

***

Від червоних губ – тягнися до іншої любові.
Христа, Венеру – всіх на бенкет клич!
Вином любові пом’якшуй неправди життя.
І дні, як кисті ласкаві, рви.

***

На жаль, не багато днів нам тут побути дано,
Прожити без любові і без вина – грішно.
Не варто думати, що світ цей – старий або молодий:
Якщо судилося піти – чи не все одно нам?

***

Люблячи тебе, сношу я всі закиди
І вічній вірності не дарма даю зароки.
Якщо вічно буду жити, готовий до дня Суду
Покірно виносити гніт тяжкий і жорстокий.

***

Ти, кого я обрав всіх миліше для мене.
Серце палкого жар, світло очей для мене.
В житті є хоч що-небудь життя дорожче?
Ти і життя дорожче моєї для мене.

***

Хто ніжну троянду любові прищепив
До порізів серця, – не марно жив!
І той, хто серцем чуйно слухав бога,
І той, хто хміль земної насолоди пив!

***

Жертвуй заради коханої всього ти себе,
Жертвуй тим, що найдорожче для тебе.
Не хитруй ніколи, обдаровуючи любов’ю,
Жертвуй життям, будь мужній, серце гублячи!

***

Коли йдете на п’ять хвилин
Не забувайте залишати тепло в долонях
В долонях тих, які вас чекають,
В долонях тих, які вас пам’ятають.
Не забувайте заглянути в очі,
З боязкою посмішкою і покорною надією.
Вони в дорозі замінять способу
Святих, навіть невідомих вам раніше.
Коли йдете на п’ять хвилин
Не закривайте за собою двері-
Залиште це тим, які зрозуміють,
Які зуміють у вас повірити.
Коли йдете на п’ять хвилин,
Не спізніться вчасно повернутися,
Щоб долоні тих, які вас чекають,
За цей час не встигли розімкнутися.

Ми більше в цей світ навіки не потрапимо, повік не зустрінемося з друзями за столом…
Омар Хайям

Омар Хайям. Вірші про мудрість і сенс життя

Все, що живо зараз — завтра: попіл і глина

Вірші Омара Хайяма про життя і смерті

***

Бог – в жилах днів. Все життя – гра.
З ртуті він – живого срібла.
Блисне місяцем, засеребрится рибкою…
Він – гнучкий весь, і смерть – Його гра.

***

Частина людей вірить у життям земної,
Частина — в мріях звертається до життя іншою.
Смерть — стіна. І за життя ніхто не дізнається
Вищої істини, прихованої за цією стіною.

***

Ми вмираємо раз і назавжди.
Страшна не смерть, а смертна страда.
Якщо цей глини ком і крапля крові
Зникнуть раптом — не велика біда.

***

Двісті років проживеш — чи тисячу років
Все одно попадеш мурашкам на обід.
В шовк одягнена в жалюгідні ганчірки одягнений,
Падишах або п’яниця — різниці немає!

***

Коли б ти осягнув життя, тоді б з темряви
І смерть відкрила б тобі свої риси.
Тепер ти сам в собі, а нічого не знаєш, —
Що ж будеш знати, коли себе залишиш ти?

***

Ми з глини, — сказали мені губи глечика, —
Але в нас билася кров кольором яскравіше рубіна…
Твоя черга попереду. Доля смертних єдина.
Все, що живо зараз — завтра: попіл і глина.

***

Нас годують однією і тією ж піснею:
Хто праведно живе, той праведним воскресне.
А я все життя з коханою і з вином,
Таким адже і воскреснути цікавіше!

***

Від страху смерті я, — повірте мені, — далекий:
Страшніше життя що мені приготував рок?
Я душу отримав на подержанье тільки
І поверну її, коли настане термін.

***

У світ прийшов я, але не було небо стривожено.
Помер я, але сяйво світил не помножено.
І ніхто не сказав мені — навіщо я народжений
І навіщо моє життя поспіхом знищена.

Чим нижчий чоловік душею, тим вище задирає ніс.
Він носом тягнеться туди, куди душею не доріс.
Омар Хайям

Омар Хайям. Вірші про мудрість і сенс життя

Хто зрозумів життя-той більше не поспішає…

Вірші Омара Хайяма – краще про сенс життя

***

У дитинстві ходимо за істиною до вчителів,
Після — ходять за істиною до наших дверей.
Де ж істина? Ми з’явилися краплі,
Станемо — вітром, Ось сенс цієї казки, Хайям!

***

У цьому замкнутому колі — крути не крути —
Не вдасться кінця і початку знайти.
Наша роль в цьому світі — прийти і піти.
Хто нам скаже про цілі, про сенсі шляху?

***

Замість сонця весь світ опромінити — не можу,
У таємницю сущого двері відчинити — не можу.
В море думок я знайшов перлину сенсу,
Але від страху її просвердлити не можу.

***

Врозуми, всемогутнє небо, невігласів:
Де джерело, де мета наших марних надій?
Скільки палких душ без залишку згоріло!
Де ж дим? Де ж сенс? Виправдання — де ж?

***

Навіщо живемо – не знаємо самі,
Ми блукаємо в світі, як сліпці…
Навіщо? Не пояснять словами
Вам ніякі мудреці!

***

Де мудрець, світобудови осягнув секрет?
Сенсу в житті шукай до кінця своїх років:
Все одно нічого достовірного немає —
Тільки саван, в який ти будеш одягнений.

***

Ні від мого життя, ні від смерті моєї
Світ багатшим не став і не стане біднішими.
Затримаюся ненадовго в обителі цій
І піду, нічого не дізнавшись про неї.

***

Хто зрозумів життя-той більше не поспішає,
Смакує кожну мить і спостерігає,
Як спить дитина, молиться старий,
Як дощ йде і як сніжинки тануть.
У звичайному бачить красу,
У заплутаному найпростіше решенье,
Він знає, як здійснити мрію,
Він любить життя і вірить в неділю,
Він зрозумів, що щастя не в грошах,
І їх кількість від горя не врятує,
Але хто живе з синицею в руках,
Свою жар-птицю точно не знайде
Хто зрозумів життя, той зрозумів суть речей,
Що досконаліші життя тільки смерть,
Що знати, не дивуючись, пострашней,
Ніж що-небудь не знати і не вміти.

Мудрі думки Омара Хайяма в цьому відео. Слухайте вірші про мудрість життя і насолоджуйтеся приємною мелодією сходу.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: