Олександр Пушкін. Вірш «В’язень». Текст, аналіз, слухати

Олександр Пушкін. Вірш «Вязень». Текст, аналіз, слухати

Сиджу за гратами в темниці сирій.
Вигодуваний в неволі орел молодий,
Мій сумний товариш, махаючи крилом,
Криваву їжу клює під вікном,

Клює, і кидає, і дивиться в вікно,
Як ніби зі мною задумав одне.
Кличе мене поглядом і своїм криком
І вимовити хоче: «Давай полетимо!

Ми вільні птахи; пора, брат, пора!
Туди, де за хмарою біліє гора,
Туди, де синіють морські краю,
Туди, де гуляємо лише вітер… так я!…»

Вірш Олександра Сергійовича Пушкіна «В’язень» слухати. Виконує Авангард Леонтьєв.

Аналіз вірша А. С. Пушкіна “В’язень”

Гімном свободи визнано відомий вірш А. С. Пушкіна «В’язень». Написане в молодості твір навіяно тужливим настроєм під час заслання в Кишинів, де автор з його буйною вдачею часто потрапляв під домашній арешт. Також одним з разнообразий нудних буднів для молодого Пушкіна стало відвідування в’язниці і спілкування з арештантами, спостереження за їх переживаннями. У дворі кишинівської в’язниці поет побачив і двох прикутих орлів, що дало поштовх до написання вірша, де червоною ниткою проходить цей волелюбний образ.

Основна тема вірша — свобода людської думки, яку не можуть скувати ніякі пута і перешкоди. Примітно, що саме слово «свобода» автор не вживає. Але настільки насичує рядка асоціаціями, що тема зрозуміла будь-якому читачеві.

Композиція

«В’язень» складається з трьох строф. Поступово автор з похмурої тужливої пригніченості першої строфи переводить читача через надію на звільнення до радості свободи в кінці вірша.

Перша строфа побудована на протиставленні замкненого в темниці сирій в’язня і молодого орла за ґратами на волі. Ліричний герой бачить у птиці втілення себе, своїх волелюбних думок. Деякі критики з-за образу клюющего «криваву їжу» орла бачили в цьому творі Пушкіна посвята декабристів, з якими був знайомий і спілкувався молодий поет.

Друга строфа зводить разом героя і вільну птицю, яка заглядає в вікно і закликає з собою полетіти. І третя строфа описує радість вільного життя, тому виповнена світлим настроєм, життєствердним.

Опис двох паралельних образів і настроїв говорить про романтичний характер лірики.

Розмір

Написано вірш амфибрахием, рими — парні. В результаті при прочитанні створюється враження рівного розміреного ритму, схожого на метроном. Це надає ліриці урочистий, похмурий тон, який, однак, зовсім не знижує високого настрою надії останніх рядків.

Образи і стежки

Вірш насичено романтичними образами. Цьому стилю властивий відхід в паралельну реальність від дійсності. І у вірші «В’язень» ясно видно паралель і порівняння між ліричним героєм і молодим орлом.

Південний Кишинів у поета асоціювався з в’язницею і гратами з-за неможливості виїхати в звичні Петербург і Москву. Безсила злість бунтаря Пушкіна видно в першій строфі вірша і виражається епітетами: темниця сира, їжа кривава.

Епітетом «орел молодий» автор підкреслює безрадісну долю в’язнів, адже вільна птиця позбавлена польоту і свободи. Фактично, відбувається насильство над природою. Використання метафори «мій сумний товариш» ще більше посилює сумне настрій першої строфи.

Через уособлення автор продовжує описувати похмуру доля в’язня: поглядом кличе, вітер гуляє, хоче вимовити.

Третя строфа починається з ствердної вигуки: «Ми вільні птахи; пора, брат, пора!», і динаміка посилюється. Дух свободи відчувається в кожному рядку. Автор нагнітає радісна радість за допомогою анафори. Образ свободи не вказується прямо, а передається через асоціації зі словами: гора, морські краю, вітер. За цю волелюбну тематику вірш прийнято ще називати «гімном поезії».

«В’язень» — одна з перших спроб поета осмислити своє призначення і усвідомити своє творче покликання. Саме в Кишиневі А. С. Пушкін визначив для себе головну складову плідної творчості — свобода від умовностей і обмежень. Тільки в безмежному польоті фантазії і творчості поет може щиро служити музі.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: