Небилиці для дітей у віршах і прозі

Небилиці для дітей у віршах і прозі

Що таке небилиці? Це безглуздя, перевертиши, плутанини, це вірші чи оповідання, в яких розповідається про щось таке, чого не може бути насправді. Вони допомагають оцінити образне і логічне уявлення дитини про навколишній світ.

Прочитайте дітям плутанини і запропонуйте знайти невідповідності. Першу плутанину прочитайте як ціле твір, а потім по два рядки, щоб діти відразу після їх прочитання, називали, що автор переплутав. Сприйняття путаниц на слух дозволить дітям не тільки розвивати слухове увагу, але і зрозуміти, що відбувається, коли слова міняються місцями.

Небилиці були придумані дуже давно. Їх складали для свят і просто так, щоб розвеселити дітей і дорослих. Жодне гуляння не обходилося без цих веселих віршиків.

Можна самим придумати небилицю, як у віршах, так і в прозі. У вас вийдуть невеликі розповіді. А ми підготували небилиці для дітей: короткі і довгі, для 1-2, 3-4 класи, у віршах і прозі, знамениту небилицю Корнія Чуковського «Плутанина».

Небилиці для дітей у віршах і прозі

Вранці я був дуже радий, з крана лився лимонад!

Короткі байки для дітей

***

Живий – здоровий – лежу в лікарні.
Ситий по горло – їсти хочу,
Хоч корову проковтну.

***

Мамонт і папонт гуляли на річці,
Бабант і дедант лежали на печі.
А внучок сидів на ганку
І згортав хобот у колечка.

***

Жучка булку не доїла –
Хочеться, набридло.
На острівець налетів ураган.
На пальмі залишився останній баран.

***

Собака сідає грати на гармошці,
Пірнають в акваріум руді кішки,
Шкарпетки починають в’язати канарки,
Квіти малюків поливають з лійки.
З. Александрова

Мельник

Дощик гріє, сонце ллється.
Мельник меле воду в колодязі.
Праля на печі пере корито.
Бабуся в річці підсмажила сито.

***

Вранці я був дуже радий,
З крана лився лимонад!
Пив до вечора, втомився,
В школу мало не запізнився.

***

Повз нашого кварталу
Бабця в ступі пролітала.
Курс взяла, напевно,
У Сочі бабуся Яга!

***

До нас влетіло НЛО
Вагою цілих сто кіло!
Виганяв я весь обід
Непізнаний об’єкт!

***

Плив я якось на поліні
По широкій річці Лєні.
Тому, що був неуважний
Опинився в Єнісеї!

***

На березі сидить заєць,
Книжку вголос читає.
Прилетів до нього ведмідь,
Слухає, зітхає.

***

Рано вранці, ввечері,
Пізно, на світанку
Баба їхала пішки
У ситцевій кареті.

***

Грім гримить по вулиці.
Їде поп на курці!
Тимошка на кішці по кривій доріжці!
Сів задом наперед і поїхав в город!

***

Злий кабан сидів на гілці
І цвірінькав зі своєю сусідкою
Як вчора він у болота
Зустрів синього бегемота
Той виліз на сосну
І хотів зловити лисицю.

***

Ложка стрибнула в тарілку
А тарілка побігла
І впала з самовара
В самоварі був чайок
Він розлився на полиць.

***

Пливли по річці
Тигри в дуршлаке,
А за ними слон
На коні верхом.

***

Зараз тепле літо
Всі люди в шуби одягнені,
На снігу цвітуть квіти,
Гріються на травичці
Тюлені і моржі.

***

Ванюша-простота
Купив коня без хвоста.
Поїхав одружитися,
Прив’язав коритце.
Коритце ламається,
Дружина усміхається.

***

Пішов зайчик в магазин
Він купив лімузин
І катає він у лісі
Вовка, білку і лисицю!

***

Ви послухайте, хлопці, розповім я вам секрет.
У мене живе дракончик, йому цілих 10 років!
Ми з ним ходимо на прогулянку,
Ми з ним ходимо на обід.
Любить він з варенням булку
Заїдати мішком цукерок.

***

Мурзик зліпив зі снігу
Двоколісний віз.
Запряглись в неї собачки,
Повезли кота на скачки.

***

Конячка травичку їла, їла,
І їй травичка набридла.
В магазин прийшла Конячка
І купила шоколадку.

Небилиці для дітей у віршах і прозі

Якось влітку на галявині куковали три жаби

Короткі байки для дітей 1-2 класу

***

Гавкає кішка з кошика,
На сосні росте картопля,
Море по небу летить,
Вовки з’їли апетит.
Дзвінко квакають каченята,
Тонко квакають котенята.
Проповзла змією цибулина,
Вийшла перепутаница.
Ст. Бурыкина

***

Вовк працював пастухом
На «Дошкільної фермі».
Їздив з вогняним батогом
На корові шкідливою.
Пас діточок-непосид
На цукерковому полі.
Їм розповідав секрет,
Як вчитися в школі.
А хлопці-шибеники
У полі рвали огірки,
Пригощали пастуха
І сміялися: «Ха-ха-ха!»

***

Їхала село
Повз мужика.
Раптом з-під собаки
Гавкають ворота.
Він схопив палицю
Розрубав сокира.
А по нашій кішці
Пробіг паркан.

Жили-були

Жили-були
Дід та баба
З маленькою онучкою,
Руду кішку свою
Називали Жучкою.
А вони хохлаткою
Звали лоша,
А ще була у них
Курка Корівка.
А ще у них була
Песик Мурка,
А ще –
Два козла:
Сівка та Бурка!
Ю. Чорних

***

Два веселих карапуза,
На печі сівши спритно,
Рвали з яблуні кавуни,
У морі смикали морквину.
На гілках дозріли раки,
Сім оселедців і йоржі.
Всі навколишні собаки
Їли брукву від душі

***

Їде на лисицю
Курка верхи,
Біжить капустяний качан
З зайцем шкереберть.
Ловить щука в морі
Мережею рибака,
Плаває корова
У глечику молока.
Зернятко пшениці
Горобця клює,
А черв’як ворону
У коробочці несе.

***

Якось влітку на галявині
Куковали три жаби.
До них зайченя прибіг,
Дзьоб відкрив і замукав.
Пролітав над ними лось.
(Лося щось не спалося.)
Крикнув голосно лось з небес:
— Тихше, братіки, це ліс!

Які бувають слова

Їсти солодке слово — ракета,
Є швидке слово — цукерка.
Є кисле слово — вагон,
Є слово з віконцем — лимон.

Є слово колюче — дощик,
Є слово промоклі — їжачок.
Є слово вперте — ялина,
Є слово зелене — мета.
Є книжкове слово — синиця,
Є слово лісове — сторінка.
Є слово веселе — сніг,
Є слово пухнасте — сміх.

Стоп! Стоп! Вибачте, хлопці.
Машинка моя винна.
Помилка у віршах не дрібниця,
Треба друкувати ось так: …
М. Пляцковській

***

Ось послухайте, хлопці,
Нескладуху буду співати,
Летить бик на аероплані,
Півень оре на свині.
Летить борів на паркані,
Листя меріт на аршин,
На голку збирає,
Щоб не було зморшок.
Лежить корова на канаві,
Опоясавшись квашней,
Тісто місить і збиває,
Заправляє лободою.

***

Кухар готував обід,
А тут відключили світло.
Кухар ляща бере
І опускає в компот.
Кидає в котел поліна,
У грубку кладе варення.
Заважає суп кочережкой,
Вугілля б’є ополоником.
Цукор сьплет в бульйон,
І дуже задоволений він.
То був вінегрет,
Коли світло полагодили.

У давнину у небилиць були й інші назви. Одне з найпоширеніших – «скоморошина». «Скокливыми» піснями небилиці називалися через кривлянь і стрибків, які робили скоморохи при виконанні. А погудками – за те, що вони виконувалися під гудки – старовинні трехструнные інструменти.

Небилиці для дітей у віршах і прозі

Справа була в січні першого квітня

Небилиці для дітей 3-4 класу

***

Тепла весна зараз,
Виноград дозрів у нас.
Кінь рогату на лузі
Влітку стрибає в снігу.
Пізньої осені ведмідь
Любить в річці посидіти.
А взимку серед гілок
«Га-га-га!» — співав соловей.
Швидко дайте мені відповідь —
Це правда чи ні?
Л. Станичев

***

Я не даремно себе хвалю,
Всім і всюди кажу,
Що будь предложенье.
Прямо відразу повторю.
Їхав Івась на коні,
Вів собачку на ремені,
А бабуся в цей час
Мила кактус на вікні.
Їхав кактус на коні,
Вів стареньку на ремені,
А собачка в цей час
Мила Ваню на вікні.
Я Знаю, що кажу,
Казав, що повторю,
Ось і вийшло без помилок,
А чого хвалитися даремно?
Е. Успенський

***

Світлофор на сонці тане,
Пастушок на кішку гавкає,
Сніговик в кутку мяучит,
Самоскид уроки вчить,
Шахіст горить без диму,
Павучок зловив миня,
Рибалка заліз на сніп,
Рудий кіт наморщив лоба.
Учень привіз пісок,
Фокстер’єр дудить в ріжок…
Скоріше треба нам
Все розставити по місцях!

***

Справа була в січні
Першого квітня.
Спекотно було у дворі
Ми задубіли.
По залізному мосту
Зробленому з дощок,
Йшов високий чоловік
Низенького росту.
Був кучерявий без волосся,
Тоненький як бочка.
Не було у нього дітей
Тільки син та донька.

***

З-за лісу, з-за гір
Їде дід Єгор.
Він на сивої на возі,
На скрипучому на коні,
Сокирищем підперезаний,
Ремінь за пояс заткнуть,
Чоботи навстіж,
На босу ногу сіряк.

***

Іван Топорышкин пішов на полювання,
З ним пудель пішов, перестрибнувши огорожу.
Іван, як колода, провалився в болото,
А пудель в річці потонув, як сокира.
Іван Топорышкин пішов на полювання,
З ним пудель підстрибом пішов, як сокира.
Іван провалився колодою на болото,
А пудель в річці перестрибнув паркан.
Іван Топорышкин пішов на полювання,
З ним пудель в річці провалився в паркан.
Іван, як колода, перестрибнув болото,
А пудель підстрибом потрапив на сокиру.
Д. Хармс

***

Та й де ж це видане,
Та й де ж це чи бачена,
Щоб курочка бичка народила,
Поросеночек яєчко знесла.
На високу поличку взнес,
А безрукий кліть обікрав,
Голопузому за пазуху поклал,
А безногий побіг вперед,
Безголосий караул закричав,
Та й де ж це видане,
Та й де ж це чи бачена?

***

Вже ти, бабуся Еленка,
Ти така рукоделенка,
Сокирою сіно кашивала,
Решетом воду нашивала,
Вже така була ввічлива,
На свині до обідні езживала,
Під’їжджала до золотих воріт.
Побачила мужиків з бороди…
Біля воріт, біля воріт веселиться народ,
Мухи музику грають,
А корови приспівують,
Качки – у дудки,
Цвіркуни – в поштовхи,
Комарі в сокири
Таргани в барабани…

***

Новий трюк! Смертельний номер!
Бегемот – на голові! Лев стояв на бегемоті!
Крокодил стояв на леві! Вовк стояв на крокодила!
До того ж на носі двометрового удава…
Вовк тримав як ковбасу…
Всі кричали: Браво! Браво!
Раптом – немислима річ! На удава муха сіла…
І удав, отпрянув вправо, послизнувся на носі…
Вовк хитнувся – і удава
Проковтнув як ковбасу.
Відкривши Рот від удивленья,
Вовка з’їв крокодил.
Але і сам через мить
Леву в шлунок догодив.
Захитався лев – і прямо
Звалився в пащу гиппопотаму.

***

На галявині жили звірі, чай любили, співали пісні.
Будували собі будинки, вичавлювали хмари,
А водою з хмар вмивалися вранці,
Щоб шерстка у звірів ставала красивішою.
А Потапович на галявині розважав друзів віршами.
Звичайно медом пригощав, нікого не забував.
Загалом побут був там налагоджено: добували сік з скважен.
У річках водиться кокос, ананас і абрикос.
На галявині добре!
Запрошуємо вас ще!

***

Ох, трапилася біда:
Загорілася вода.
Проходив стороною
Відставний Солдат.
Відставний солдат Тарас
Від пожежі річку врятував,
Вогонь загасив,
Собі славу заслужив:
«Тарас сивий
Гасив воду бородою!»
Танцювала ріпка з маком,
А петрушка з пастернаком,
Кукурудза з часником,
Наша Таня з козаком.
А морквина не хотіла
Танцювати, танцювати,
Бо не вміла
Танцювати, танцювати.
Свиня на ялині гніздо звила,
Гніздо звила, вивела діток,
Малих діточок, поросяточек.
Поросяточки по сучкам висять,
За сучків висять, полетіти хочуть.

Безглуздя і небилиці К. І. Чуковський назвав перевертнями.

Небилиці для дітей у віршах і прозі

Не бувати вороні коровою

Чуковський. Небилиця «Плутанина»
Замяукали кошенята:
«Нам набридло нявкати!
Ми хочемо, як поросята,
Хрюкати!»

А за ними і каченята:
«Не бажаємо більше крякати!
Ми хочемо, як жабенята,
Квакати!»

Свинки замяукали:
Няв, няв!
Кішечки захрюкали:
Хрю, хрю, хрю!
Качечки заквакали:
Ква, ква, ква!

Курочки закрякали:
Кря, кря, кря!
Горобчик прискакав
І коровою замукав:
Му-у-у!

Прибіг ведмідь
І давай ревти:
Ку-ка-ре-ку!

Тільки заїнька
Був хороший:
Не нявчав
І не рохкала –
Під капустою лежав,
По-заячі лопотал
І нерозумних звірят
Умовляв:

«Кому велено чірікать –
Не мурлыкайте!
Кому велено муркотіти –
Не цвірінькати!
Не бувати вороні коровою,
Не літати жабенят під хмарою!»

Але веселі звірята –
Поросята, ведмежата –
Пущі колишнього пустують,
Зайця слухати не хочуть.
Риби по полю гуляє,
Жаби по небу літають,

Миші кішку зловили,
В мишоловку посадили.
А лисички
Взяли сірники,
До моря синього пішли,
Море синє запалили.

Море полум’ям горить,
Вибіг з моря кіт:
«Гей, пожежники, біжіть!
Допоможіть, допоможіть!»

Довго, довго крокодил
Море синє гасив
Пирогами та млинцями,
І сушеними грибами.

Вдавалися два курчонка,
Поливали з барильця.
Припливали два йоржа,
Поливали з ковша.

Вдавалися жабенята,
Поливали з цебра.
Смажать, тушкують – не погасять,
Заливають – не заллють.

Тут метелик прилітала,
Крильцями помахала,
Стало море тьмяніти –
І згасло.

Ось зраділи звірі!
Засміялися й заспівали,
Вушками заплескали,
Ніжками затопали.

Гуси почали знову
По-гусячого кричати:
Га-га-га!

Кішки замурлыкали:
Мур-мур-мур!
Птахи зачирикали:
Чик-чирик!

Коні заіржали:
І-і-і!
Мухи зажужжали:
Ж-Ж-Ж!

Квакають жабенята:
Ква-ква-ква!
А каченята крякають:
Кря-кря-кря!

Поросята хрюкають:
Хрю-хрю-хрю!
Мурочку заколисують
Милу мою:
Баюшки-баю!
Баюшки-баю!

Небилиця-небувальщина — це казка, поверившая, після довгих умовлянь, що все в ній дурь і брехня.
А. Д. Синявський

Небилиці для дітей у віршах і прозі

Добре, що корови по деревах не бігають

Дитячі байки у прозі

Небилиця про Машу і маму

Це Маша. Їй шість років. Щоранку Маша ходить на роботу. Вона продавець. У Маші є мама. Увечері Маша відводить її в дитячий садок. Поки Маша працює, мама гуляє, обідає і спить. Мама знає, що вранці Маша прийде за нею.

У нас у дворі

Я вийшла погуляти у двір нашого будинку і бачу, їде на велосипеді собака і нявкає. Подивилася вгору, летять дві кішки, крилами махають і цвірінькають. В стороні два горобця пасочки з піску будують. Ека дивина!
Подивилася я на все це і пішла з дівчатами гуляти.

Величезна нісенітниця

Жив-був в лесище зайчище. Страховисько, яких ні людищи, ні зверищи не бачили. Одного разу прийшов зайчище на речищу. Бачить, плаває крокодилище. Зайчище закричав крокодилищу:
— Пливи сюди. Я на тебе хочу покататися.
Каже крокодилище:
— Хаханьки! Біжи по водище. Наздоженеш, покатаю.
Так і залишився зайчище ні з чим.

Небилиця про зайця

Жив-був у лісі заєць. Він був величезний, рогатий. Всі звірі його боялися. Як побачать, хто куди ховається. Вовк в річку відразу пірнає. Риби по норах ховаються. Ведмідь відразу відлітає подалі. А лисиця з дупла високо на дереві визирає. Одна сіра миша зайця не боялася. Вона займалася боксом. Встане на шляху у зайця, та як почне кулаками махати. Заєць ніколи її не кривдив. Тільки з’їсти погрожував.

Одного разу

Одного разу я пішла в ліс і зустріла там їжачка. З великими пребольшими вухами. Він сидів і пісню співав: «Пусть бегут неуклюже…» і чекав коли із яблуні впадуть стиглі груші. Я побалакала з ним про справи і побігла додому.

Одного разу влітку

Одного разу я йшов влітку по лісі. Раптом повз мене пробіг заєць з шишкою в зубах. Він швидко видерся на дерево і сховав її у дупло. Добре, що корови по деревах не бігають. А інакше б всі дерева лежали б на землі.

Подивіться з дітьми веселий мультфільм «Небилиці в особах».

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь